X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.10.2026 р. № 6293/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула Ваше звернення ( ), щодо практичного застосування норм чинного законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем та платником єдиного податку третьої групи (ставка 5 відс., без ПДВ).

З 01 липня 2025 року платник податків перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує відповідну допомогу, не є найманим працівником та сплачує за себе, як за фізичну особу-підприємця, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)

Таким чином, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи має право фізична особа – підприємець – платник податку третьої групи та яка перебуває у декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не сплачувати за себе як за фізичну особу – підприємця єдиний внесок з 01 жовтня 2025 року?

2. Чи є достатньою підставою для звільнення від сплати єдиного внеску наявність в довідці ОК-5 інформації про сплату Пенсійним фондом України єдиного внеску за цю особу у розмірі не менше мінімального?

3. Чи впливає факт наявності чи відсутності у фізичної особи – підприємця доходів на отримання можливість не сплачувати єдиний внесок за себе у зв’язку із перебуванням у декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку?

4. Чи має право фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не сплачувати єдиний внесок за себе у зв’язку із перебуванням у декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у випадку відсутності у довідці ОК-5 інформації про сплату Пенсійним фондом України за таку особу єдиного внеску у розмірі не менше мінімального?

5. Яким чином фізична особа – підприємець має відобразити у Додатку 1 до декларації, що скористалась можливістю не сплачувати єдиний внесок за себе у зв’язку із перебуванням у декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку?

6. З якого та до якого місяця фізична особа – підприємець може скористатися правом не сплачувати єдиний внесок за себе у зв’язку із перебуванням у декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: з місяця, в якому було оформлено допомогу по місяць, в якому було припинено її виплату чи в якийсь інший період? Наприклад, якщо початок відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припадає на кінець місяця?

7. Чи зобов’язана фізична особа – підприємець– платник єдиного податку, що перебуває у декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, сплачувати єдиний внесок у випадку, якщо між моментом оформлення допомоги та фактично отриманням виплат пройшло кілька місяців?

8. Чи може не сплачувати єдиний внесок фізична особа – підприємець у зв’язку із перебуванням у декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо вона перебуває на загальній системі оподаткування?

Щодо першого – четвертого та шостого – восьмого питань

Відповідно до ст.ст. 3, 10, 11, 12 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (далі – Закон № 2811) при народженні дитини одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною, призначається допомога у розмірі 41 280 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 грн, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом другим п. 14 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2811 державна допомога сім’ям з дітьми, призначена до набрання чинності Законом України від 05 листопада 2025 року № 4681-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю» (далі – Закон № 4681), виплачується у порядку та розмірі, встановлених на дату призначення, до повного завершення її виплати.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)).

Разом з тим, відповідно до п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Крім того, відповідно до п. 18 частини першої ст. 4 Закону № 2464, платником єдиного внеску є орган, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, визначений Законом № 2811, за осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та непрацюючих осіб, які здійснюють догляд за дитиною віком від одного до трьох років.

Відповідно до п. 7 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 18 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за осіб, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та непрацюючих осіб, які здійснюють догляд за дитиною віком від одного до трьох років, - виходячи з суми мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України.

Водночас, частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема, у п. 4. частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

На виконання вимог, зазначених п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 (зі змінами) затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску за деякі категорії застрахованих осіб (далі – Порядок).

Відповідно до п.п. 6 п. 1 Порядку механізм сплати єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визнається Порядком.

Єдиний внесок за осіб, зазначених у п.п. 6 п. 1 Порядку, нараховується у розмірі мінімального страхового внеску.

За осіб, зазначених у п.п. 6 п. 1 Порядку, зокрема за осіб, які відповідно до абзацу другого п. 14 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2811 продовжують отримувати допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини, призначену до набрання чинності Закону № 4681, єдиний внесок сплачується без додаткового звернення до Пенсійного фонду України (п.п. 1 п. 21 Порядку).

Відповідно до п. 4 Порядку обчислення єдиного внеску здійснюється платниками єдиного внеску (далі – Платники). При цьому згідно з п.п. 3 цього пункту за осіб, зазначених у п.п. 6 п. 1 Порядку, Платником є Пенсійним фонд України.

Платники подають до територіальних податкових органів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Пенсійним фондом України та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (абзац перший п. 7 Порядку).

Отже, законодавством чітко визначено, що за осіб, яким до 01.01.2026 оформлено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та які продовжують її отримувати після 01.01.2026, здійснюється як виплата допомоги за правилами і у порядку, що діяли раніше, так і продовжує здійснюватися сплата єдиного внеску та подання звітності відповідним Платником.

Враховуючи викладене, на фізичну особу – підприємця, яка після 01.01.2026 продовжує отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, поширюється дія частини шостої ст. 4 Закону № 2464 на загальних підставах, а роботодавцем для таких осіб є Платники, тобто така фізична особа - підприємець з 01 жовтня 2025 року звільняється від сплати єдиного внеску за себе саму на весь період догляду за дитиною, тобто до досягнення дитини трирічного віку, незалежно від отримання/не отримання доходу.

Разом з тим, якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового платежу або взагалі не сплачено, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку самостійно визначає базу нарахування єдиного внеску та здійснює його сплату.

Щодо п’ятого питання

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.

Згідно з п. 296.3 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пп. 296.5 і 296.6 ст. 296 Кодексу (п. 296.7 ст. 296 Кодексу).

Фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування подають зазначену декларацію за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зі змінами.

Згідно з приміткою 10 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є Додаток 1, який подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до пп. 296.2 та 296.3 ст. 296 Кодексу, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464. Додаток 1 не подається та не заповнюється зазначеними платниками, за умови дотримання ними вимог, визначених частиною шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску.

Крім того, подання фізичними особами – підприємцями додаткових документів щодо інформування контролюючого органу про пільгу зі сплати єдиного внеску Платниками чинним законодавством не передбачено.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.