Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.10.2026 р. № 6307/ІПК/99-00-07-05-02 ІПК

   Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства та, керуючись статтею  52, підпунктом  «в» підпункту  69.41.3 підпункту  69.41 пункту  69 підрозділу  10 розділу  XX Податкового кодексу України (далі  –  Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1.  За який найдавніший податковий (звітний) період контролюючий орган має право проводити документальну перевірку Товариства з питань правильності обчислення та сплати податку на прибуток підприємств, визначати суми грошових зобов’язань із цього податку та приймати відповідні податкові повідомлення-рішення?

2.  За який найдавніший податковий (звітний) період контролюючий орган має право проводити документальну перевірку Товариства з питань правильності обчислення та сплати податку на додану вартість та, визначати суми грошових зобов’язань із цього податку та приймати відповідні податкові повідомлення-рішення?

3.  За який найдавніший податковий (звітний) період контролюючий орган має право проводити документальні перевірки Товариства з питань виконання ним обов’язків податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору та визначати суми грошових зобов’язань із цих платежів?

4.  За який найдавніший звітний період контролюючий орган має право:

здійснювати податковий контроль за контрольованими операціями;

проводити перевірки контрольованих операцій;

застосовувати положення статті  39 Кодексу щодо трансфертного ціноутворення;

визначати суми грошових зобов’язань та приймати відповідні податкові повідомлення-рішення за результатами таких перевірок?

5.  Чи впливають положення підпунктів  69.2²,  69.35¹,  69.35² та  69.36 пункту  69 підрозділу  10 розділу  XX Кодексу на перебіг строків давності для проведення документальних планових та позапланових перевірок і визначення сум грошових зобов’язань?

6.  Чи може Товариство бути притягнуто до відповідальності за податкові правопорушення, якщо строки давності, встановлені у статті  102 Кодексу, вже сплинули?

Щодо питань  1 – 3 та  5

У підпункті  20.1.4 пункту  20.1 статті  20 Кодексу визначено, що контролюючі органи, визначені в підпункті  41.1.1 пункту  41.1 статті  41 Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення перевірок, їх види, підстави проведення та особливості здійснення визначено у главі  8 розділу  ІІ Кодексу.

Відповідно до пункту  75.1 статті  75 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводять контролюючі органи в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених у Кодексі, а фактичні перевірки  –  в Кодексі та інших законах України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Строки давності та особливості їх обчислення визначено у статті  102 Кодексу.

Відповідно до пункту  102.1 статті 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених у пункті  102.2 статті  102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених у Кодексі, не пізніше закінчення  1095 дня (2555 дня  –  у разі проведення перевірки відповідно до статей  39 і  39² Кодексу, застосування вимог пункту  141.4 статті  141 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної в пункті  133.4 статті  133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше,  –  за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої податкової декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом  1095 днів (2555 дня  –  у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39² Кодексу, застосування вимог пункту  141.4 статті  141 Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (податкової декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних із декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених у пункті  102.2 статті  102 Кодексу, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше  1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Випадки, коли грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту  102.1 статті  102 Кодексу, передбачені в пункті  102.2 статті  102 Кодексу.

Крім того, у пункті  102.2¹ статті  102 Кодексу встановлено, що грошове зобов’язання може бути нараховане без дотримання строку давності, визначеного абзацами першим і другим пункту  102.1 статті  102 Кодексу, якщо стосовно платника податків або будь-якої особи, яка діяла від його імені та/або в його інтересах, набрав законної сили обвинувальний вирок суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями  369,  369² Кримінального кодексу України, і наслідком таких діянь могло стати зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, визначених згідно з вимогами Кодексу.

Випадки, коли відлік строку давності зупиняється, передбачені в пункті  102.3 статті  102 Кодексу. Зокрема, у разі якщо:

платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за  183 дні (підпункт  102.3.1 пункту  102.3 статті  102 Кодексу);

контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків (підпункт  102.3.2 пункту  102.3 статті  102 Кодексу);

контролюючим органом зупинено, продовжено, перенесено строки проведення перевірки у порядку, передбаченому в статтями  44,  82 та  85 Кодексу (підпункт  102.3.3 пункту  102.3 статті  102 Кодексу);

контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у зв’язку зі: складанням акта про неможливість проведення перевірки (крім випадку визнання незаконними дій зі складання такого акта); недопущенням платником податків посадових осіб контролюючого органу до перевірки при дотриманні контролюючим органом умов, визначених у підпункті  41.1.1 пункту  41.1 статті  41 Кодексу, передбачених у статті  81 Кодексу; оскарженням платником податків у судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки (крім випадків визнання протиправним та/або скасування такого рішення) (підпункт  102.3.4 пункту  102.3 статті  102 Кодексу);

здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання (підпункт  102.3.5 пункту  102.3 статті  102 Кодексу).

Водночас у пункті  52² підрозділу  10 розділу  XX «Перехідні положення» Кодексу на період із  18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачено зупинення перебігу строків давності, передбачених у статті  102 Кодексу.

Дію зазначених положень було зупинено на період дії воєнного або надзвичайного стану згідно із Законом України від  15 березня  2022 року №  2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Крім того, відповідно до підпункту  69.9 пункту  69 підрозділу  10 розділу  ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до  01.08.2023, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених у податковому законодавстві та іншому законодавстві, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених у зазначеному підпункті Кодексу.

Під час обчислення строків давності, визначених у статті  102 Кодексу, не враховується, зокрема, період їх зупинення з  18.03.2020 до  31.07.2023 включно.

Водночас згідно з підпунктом  69.36 пункту  69 підрозділу  10 розділу  ХХ «Перехідні положення» Кодексу для контролюючого органу та платників податків зупиняється відлік строку давності щодо документальних планових та позапланових перевірок, які не проводяться відповідно до підпунктів  69.2²,  69.35¹ та  69.35² пункту  69 підрозділу  10 розділу  ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому під час визначення періодів зупинення та поновлення відліку строків давності відповідно до підпункту  69.36 пункту  69 підрозділу  10 розділу  ХХ Кодексу необхідно враховувати положення Кодексу в редакціях, чинних у відповідні періоди, а також установлені у законодавстві умови та обмеження щодо проведення документальних перевірок.

З огляду на викладене  01.08.2023 не може вважатися єдиною датою поновлення відліку строків давності щодо всіх документальних планових та позапланових перевірок.

Отже, найдавніший податковий (звітний) період, за який контролюючий орган має право провести документальну перевірку Товариства та визначити суми грошових зобов’язань, визначається у кожному разі індивідуально залежно від категорії платника податків, виду, предмета та підстав проведення перевірки, з урахуванням положень статті  102 та підрозділу  10 розділу  XX «Перехідні положення» Кодексу в редакціях, чинних у відповідні періоди, а також установлених у законодавстві умов і обмежень щодо проведення такої перевірки.

При цьому враховуються, зокрема, відповідний податковий (звітний) період, тривалість строку давності, визначена у статті  102 Кодексу, граничний строк та фактична дата подання податкової декларації, дата подання уточнюючого розрахунку (у випадках, передбачених у Кодексі), а також періоди зупинення та поновлення відліку строку давності.

Щодо питання 4

Відповідно до підпункту  39.1.4 пункту  39.1 статті  39 Кодексу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» проводиться з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

Згідно з підпунктом  39.5.1 пункту  39.5 статті  39 Кодексу податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється шляхом моніторингу контрольованих операцій та проведення перевірок із питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки». Порядок проведення таких перевірок визначено у підпункті  39.5.2 пункту  39.5 статті  39 Кодексу, відповідно до якого перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» проводяться відповідно до положень глави  8 розділу  ІІ Кодексу з урахуванням особливостей, визначених у цій статті Кодексу.

При цьому у підпункті  39.5.2.10 підпункту  39.5.2 пункту  39.5 статті  39 Кодексу визначено, що під час перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» можуть бути перевірені господарські операції з урахуванням строку, передбаченого у пункті  102.1 статті  102 Кодексу.

З урахуванням положень статті  102 та підрозділу  10 розділу  XX «Перехідні положення» Кодексу, наведених у відповіді на питання  1 – 3 та  5 цієї індивідуальної податкової консультації, визначення найдавнішого звітного періоду, за який контролюючий орган має право проводити відповідні перевірки, визначати суми грошових зобов’язань та приймати податкові повідомлення-рішення, здійснюється з урахуванням установленого строку давності тривалістю  2555 днів, а також періодів зупинення та поновлення його перебігу.

При цьому враховуються граничні строки подання декларацій з податку на прибуток підприємств, фактичні дати їх подання, подання уточнюючих декларацій та інші обставини, що впливають на перебіг строків давності.

За умови своєчасного подання податкової звітності, відсутності уточнюючих декларацій та інших обставин, що впливають на перебіг строків давності, станом на дату надання цієї індивідуальної податкової консультації звітним періодом, щодо якого не сплив 2555-денний строк давності для проведення перевірок відповідно до статті  39 Кодексу, є 2016 рік.

Таким чином, контролюючий орган має право здійснювати податковий контроль за контрольованими операціями, проводити перевірки відповідно до статті  39 Кодексу, визначати грошові зобов’язання та приймати податкові повідомлення-рішення в межах строків давності, встановлених у статті  102 Кодексу, з урахуванням періодів зупинення та поновлення їх перебігу.

Щодо питання 6

У главі  11 розділу  II Кодексу визначено правові засади відповідальності за порушення податкового законодавства, зокрема види відповідальності, загальні умови притягнення до фінансової відповідальності та порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пункту  109.1 статті  109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених у Кодексі) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених у Кодексі.

Згідно з пунктом  110.1 статті  110 Кодексу платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених у Кодексі, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Відповідно до підпункту  112.8.1 пункту  112.8 статті  112 Кодексу сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту  113.1 статті  113 Кодексу граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним у статті  102 Кодексу.

Згідно з пунктом  113.2 статті  113 Кодексу перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зупиняється у випадках, визначених у пункті  102.3 статті  102 Кодексу.

Відповідно до пункту  113.5 статті  113 Кодексу перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) відновлюється з дня, наступного за днем усунення передбачених у пункті  102.3 статті 102 Кодексу обставин, що були підставою для зупинення його відліку (перебігу).

Таким чином, застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій за вчинення податкових правопорушень здійснюється в межах строків давності, визначених у статті 102 Кодексу, з урахуванням положень глави 11 розділу  ІІ Кодексу, особливостей обчислення строків давності, викладених у відповідях на питання 1 – 5 цієї індивідуальної податкової консультації, а також конкретних обставин вчинення відповідних правопорушень.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту  52.2 статті  52 Кодексу.