Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення платника податків про надання індивідуальної податкової консультації з питань подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення) та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У зверненні платник податків повідомив, що його основним видом господарської діяльності є виробництво тари з пластмас. Платник податків виготовляє пластикову упаковку в асортименті, яку реалізовує як на території України, так і за її межами. Серед операцій, які здійснює платник податків, є контрольовані операції, у зв’язку з цим платник податків подає звіти про контрольовані операції, відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу.
Також у зверненні зазначено, що одним із учасників платника податків є іноземна компанія з місцем реєстрації – Канада (далі – Нерезидент), частка якої у статутному капіталі платника податків становить 95,96 відсотків. Власниками Нерезидента є дві фізичні особи – громадяни Канади, кожна з яких володіє часткою у розмірі 50 відсотків. Тобто, кінцевими бенефіціарними власниками платника податків є фізичні особи – громадяни Канади, які безпосередньо приймають рішення від Нерезидента щодо участі у платника податків. При цьому, Нерезидент:
не має інших дочірніх підприємств та не входить до групи інших компаній;
акції (корпоративні права) Нерезидента не перебувають в обігу на національному та/або іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі);
не складає консолідованої фінансової звітності, яка об’єднує показники платника податків і Нерезидента;
законодавство Канади не покладає обов’язку на Нерезидента складати таку консолідовану фінансову звітність;
єдиними власниками Нерезидента є дві фізичні особи – громадяни Канади, які здійснюють фактичний контроль та управління діяльністю платника податків;
між платником податків та Нерезидентом не здійснюються господарські операцій, у тому числі і контрольовані в розумінні статті 39 розділу І Кодексу.
Практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана зі складністю застосування норм Кодексу у сфері трансфертного ціноутворення та полягає у необхідності роз’яснення правових підстав для визнання належності платника податків до міжнародної групи компаній (далі – МГК).
Враховуючи зазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
Чи визнаються платник податків та Нерезидент у зазначеній ситуації «міжнародною групою компаній», у розумінні підпункті 14.1.1133 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу, для цілей застосування статті 39 розділу І Кодексу?
Чи зобов’язаний платник податків за зазначених обставин, враховуючи наявність у нього контрольованих операцій, подавати Повідомлення і який код належності до МГК («UNC101» чи «UNC102») слід зазначити у такому Повідомленні?
Якщо платник податків помилково подав до контролюючого органу Повідомлення, у якому зазначив свою участь у МГК, який порядок відкликання або виправлення такого Повідомлення?
Щодо питань 1 – 2
У Кодексі поняття «міжнародна група компаній» визначено у підпункті 14.1.1133 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу. Під міжнародною групою компаній (для цілей статті 39 розділу І Кодексу) слід розуміти дві або більше юридичні особи або утворення без статусу юридичної особи, які є податковими резидентами різних юрисдикцій (держав, територій) (зокрема якщо хоча б одна з таких осіб є податковим резидентом однієї іноземної юрисдикції (держави, території), який провадить господарську діяльність через постійне представництво в іншій юрисдикції (державі, території) та пов’язані між собою за критеріями володіння або контролю таким чином, що згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або іншими міжнародно визнаними стандартами фінансової звітності обов’язковою є підготовка консолідованої фінансової звітності або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов’язковою у разі, якщо б акції (корпоративні права) одного з таких учасників МГК перебували в обігу на національному та/або іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі).
Відповідно до підпункту 14.1.2542 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу учасник МГК (для цілей статті 39 розділу І Кодексу):
а) будь-яка окрема господарська одиниця МГК (зокрема українська чи іноземна юридична особа або утворення без статусу юридичної особи), яку включено до консолідованої фінансової звітності такої МГК для цілей такої звітності або яка обов’язково мала бути включена до консолідованої фінансової звітності у разі, якщо б акції (корпоративні права) такої окремої господарської одиниці МГК перебували в обігу на національному та/або іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі);
б) будь-яка така господарська одиниця МГК, яку виключено з консолідованої фінансової звітності такої МГК відповідно до критеріїв, визначених для цілей складання зазначеної звітності (щодо володіння чи контролю між юридичними особами або утворенням без статусу юридичної особи, матеріальності такої господарської одиниці для МГК тощо);
в) будь-яке постійне представництво будь-якої господарської одиниці МГК, зазначеної у підпунктах «а» і «б» цього підпункту, за умови що така господарська одиниця складає окрему фінансову звітність щодо такого постійного представництва для фінансових, регуляторних чи податкових цілей або для цілей внутрішнього управлінського контролю.
Згідно з підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу платники податків, які є учасниками відповідної МГК та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, Повідомлення.
Повідомлення подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Порядок складання Повідомлення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній», зі змінами (далі – Порядок № 839).
Пунктом 6 розділу ІІ Порядку № 839 передбачено, що у графі 6 проставляється один із двох кодів, які повідомляють про статус платника податків, який подає Повідомлення, щодо його належності до МГК:
UNC101 – платник податків, який здійснив операції, що визнаються контрольованими відповідно до вимог пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу, входить до складу МГК у її визначенні, наведеному у підпункті 14.1.1133 пункту 14.1.113 статті 14 розділу І Кодексу;
UNC102 – платник податків, який здійснив операції, що визнаються контрольованими відповідно до вимог пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу, не входить до складу МГК у її визначенні, наведеному у підпункті 14.1.1133 пункту 14.1.113 статті 14 розділу І Кодексу.
У разі зазначення коду «UNC102» у графі 12 Повідомлення, за потреби, можуть бути надані додаткові пояснення щодо непоширення на платника податків визначення «учасник міжнародної групи компаній».
Отже, платник податків, який є учасником МГК та здійснював контрольовані операції у звітному році, під час складання Повідомлення у графі 6 зазначає код «UNC101» або «UNC102» залежно від того, чи належить він до складу МГК у розумінні підпункту 14.1.1133 пункту 14.1.113 статті 14 розділу І Кодексу.
Зазначимо, що головним критерієм для визначення МГК є пов’язаність між платником податків та Нерезидентом за критеріями володіння або контролю таким чином, що згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або іншими міжнародно визнаними стандартами фінансової звітності обов’язковою є підготовка консолідованої фінансової звітності або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов’язковою у разі, якщо б акції (корпоративні права) одного з таких учасників МГК перебували в обігу на національному та/або іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі).
При цьому слід звернути увагу, що Кодекс передбачає застосування умовного критерію перебування акцій (корпоративних прав) одного з таких учасників МГК в обігу на національному та/або іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі).
Вказана норма Кодексу містить пряме посилання на правила міжнародних стандартів фінансової звітності. Тобто аналіз виконання зазначеного умовного критерію має здійснюватися з урахуванням міжнародних стандартів фінансової звітності.
Отже, під час такого аналізу необхідно враховувати, зокрема норми Міжнародного стандарту фінансової звітності 10 «Консолідована фінансова звітність».
З огляду на це, сама лише відсутність факту складання консолідованої фінансової звітності або відсутність відповідних вимог щодо її обов’язкового подання у національному законодавстві іноземної юрисдикції, зокрема Канади, не може розглядатися як беззаперечна та єдина достатня підстава для невизнання таких осіб МГК для цілей статті 39 розділу І Кодексу.
Враховуючи те, що контролюючий орган в межах розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації не має достатньої інформації щодо фактичних обставин здійснення господарської діяльності нерезидентів та не здійснює оцінку правомірності застосування норм міжнародних стандартів фінансової звітності до такої діяльності, обов’язок щодо комплексного аналізу та самостійного визначення своєї належності до МГК за всіма критеріями, встановленими Кодексом (включаючи умовний критерій обігу акцій), покладається безпосередньо на платника податків.
Таким чином, у разі, якщо за результатами такого комплексного аналізу платник податків та Нерезидент не відповідають наведеним критеріям для визначення МГК, у платника податків відсутній обов’язок щодо подання Повідомлення за відповідний фінансовий рік.
Щодо питання 3
Відповідно до підпункту 39.4.1 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.
Підпунктом 39.4.2.2 підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу визначено інформацію, яку має містити Повідомлення.
Пунктом 11 розділу І Порядку № 839 встановлено, що у разі якщо платник податків виявив, що у раніше поданому Повідомленні інформація надана не в повному обсязі або Повідомлення містить помилки чи недоліки, такий платник податків має право подати, зокрема, уточнююче Повідомлення (Повідомлення з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Повідомлення за такий самий звітний період.
Таким чином, платник податків має право самостійно виправити помилки, допущені під час складання Повідомлення, у порядку, передбаченому пунктом 11 розділу І Порядку № 839.
Водночас, Кодексом не передбачено окремої процедури відкликання або скасування поданого Повідомлення чи визнання його недійсним.
Принагідно інформуємо, що відповідно до підпункту 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному державному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення досліджень або перевірки наданих документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |