Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.10.2026 р. № 6318/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

    Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування норм податкового законодавства при отриманні резидентом України дивідендів від юридичної особи – резидента Республіки Молдова та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, заявник є корпоративним інвестиційним фондом (далі – ІСІ), створеним та зареєстрованим відповідно до законодавства України та є резидентом України для цілей оподаткування.

ІСІ планує придбати у фізичної особи – резидента України частку (корпоративні права) у статутному капіталі юридичної особи – резидента Республіки Молдова (далі – Нерезидент).

На момент придбання корпоративних прав Нерезидент може мати нерозподілений прибуток, сформований за результатами його господарської діяльності за періоди, що передували даті придбання відповідної частки.

Таким чином, ІСІ може отримати дивіденди після набуття статусу учасника Нерезидента та джерелом для їх виплати буде повністю або частково прибуток, сформований до дати придбання корпоративних прав.

ІСІ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є кошти, отримані ІСІ від Нерезидента після набуття права власності на його корпоративні права, доходом у вигляді дивідендів для цілей оподаткування в Україні, якщо відповідно до законодавства Республіки Молдова такі кошти виплачуються ІСІ як учаснику на підставі рішення уповноваженого органу Нерезидента про розподіл нерозподіленого прибутку?

2. Чи має для цілей оподаткування ІСІ значення період, у якому був сформований прибуток Нерезидента, за рахунок якого здійснюється виплата дивідендів, якщо на дату прийняття рішення про розподіл прибутку та на дату виплати дивідендів ІСІ є власником відповідної частки у статутному капіталі Нерезидента та має відповідно до законодавства Республіки Молдова право на отримання таких дивідендів?

3. Чи змінюється податкова кваліфікація коштів, отриманих ІСІ у вигляді дивідендів від Нерезидента, у випадку, якщо його нерозподілений прибуток, за рахунок якого здійснюється їх виплата, був сформований повністю до набуття ІСІ корпоративних прав, частково до набуття таких прав або частково до та частково після їх набуття?

4. Чи можуть кошти, виплачені Нерезидентом на користь ІСІ після набуття корпоративних прав, за рахунок нерозподіленого прибутку, сформованого до набуття Нерезидентом таких корпоративних прав, для цілей оподаткування кваліфікуватися інакше, ніж дивіденди, зокрема як повернення частини вартості інвестиції, зменшення первісної (балансової) вартості корпоративних прав або інше надходження? Якщо так, просимо зазначити відповідні норми Кодексу та порядок податкового обліку таких коштів.

5. Чи включаються дивіденди, отримані ІСІ від Нерезидента, до доходів для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств в Україні та чи застосовуються до таких доходів особливості оподаткування, передбачені Кодексом для інститутів спільного інвестування та корпоративних інвестиційних фондів?

6. Чи є дивіденди, отримані ІСІ від Нерезидента, його доходом з джерелом його походження за межами України та які особливості їх відображення в податковому обліку передбачені Кодексом?

7. У разі утримання в Республіці Молдова податку з дивідендів, виплачених Нерезидентом на користь ІСІ, чи має ІСІ право на зарахування суми такого податку при визначенні податкових зобов’язань в Україні відповідно до Кодексу та Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про уникнення подвійного оподаткування?

8. Чи впливає право ІСІ на зарахування податку, сплаченого (утриманого) в Республіці Молдова, той факт, що дивіденди виплачуються за рахунок нерозподіленого прибутку ІСІ, сформованого повністю або частково до набуття ІСІ корпоративних прав Нерезидента?

9. Які саме умови мають бути виконані ІСІ для застосування до отриманих від Нерезидента дивідендів положень ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про уникнення подвійного оподаткування, у тому числі положень щодо граничної ставки оподаткування дивідендів у державі джерела доходу?

10. Які документи має отримати та зберігати ІСІ для підтвердження права на застосування положень Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Молдова, суми отриманих дивідендів, джерела їх виплати, періоду формування прибутку Нерезидентом, суми податку, утриманого в Республіці Молдова, та права на зарахування такого податку в Україні?

Щодо питань 1 – 4

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб’єктів визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування», зі змінами (далі - Закон № 5080), спрямований на забезпечення залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів ІСІ, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність.

Пунктами 1, 10 та 13 частини першої ст. 1 Закону № 5080 визначено:

- активи ІСІ – сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості та спеціальних майнових прав на них, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; 

- ICI – корпоративний або пайовий фонд;

- кошти спільного інвестування – кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених Законом № 5080, інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування.

Частиною першою ст. 8 Закону № 5080 встановлено, що корпоративний фонд - юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування.

Згідно з визначенням, наведеним у п.п. 14.1.86 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, ІСІ – це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:

платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи».

Отже, платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини) є дивідендами.

Щодо питань 5 - 6

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Кодексу доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

Дохід у вигляді дивідендів визнається при визначенні фінансового результату згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Отже питання щодо формування доходів у бухгалтерському обліку за операціями з отримання дивідендів відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.

Особливості оподаткування податком на прибуток ІСІ встановлено у п. 141.6 ст. 141 Кодексу.

Так, відповідно до положень п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу, звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Для цілей п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу під активами ІСІ розуміється сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (у тому числі у вигляді неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості та/або подільного об’єкта незавершеного будівництва), майнових прав, вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Комісії.

Отже, у разі якщо доходи ІСІ відносяться до доходів від здійснення операцій з активами ІСІ або до інших доходів від діяльності ІСІ, то такі доходи звільняються від оподаткування відповідно до п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу.

Державне регулювання та контроль у сфері спільного інвестування здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, відповідно до частини сьомої п. 3 Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1063/2011.

Тож питання належності дивідендів, отриманих від нерезидента, учасником якого виступає ІСІ, до доходів від здійснення операцій з активами ІСІ або інших доходів від діяльності ІСІ відноситься до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Щодо питань 7- 8

Пунктом 13.4 ст. 13 Кодексу встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).

Відповідно до п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими цим розділом.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Між Урядом України і Урядом Республіки Молдова діє Конвенція про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, ратифікована 23.04.1996 (далі – Конвенція), яка поширюється, зокрема на податок на прибуток підприємств в Україні (п. 3 ст. 2 Конвенції).

Таким чином, у разі якщо юридична особа - платник податку на прибуток підприємств отримує дохід у вигляді дивідендів з іноземних джерел, то підставою для зарахування сум сплаченого податку на території Республіки Молдова при виплаті дивідендів є довідка про суми сплаченого податку та базу або об'єкт оподаткування (у даному випадку - дивіденди), легалізована у встановленому порядку.

Щодо питань 9 - 10

Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Пунктами 1 та 2 ст. 10 Конвенції визначено, що:

1. Дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

2. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

a) 5 відсотків загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства) і ця компанія є власником принаймні 25 відсотків капіталу компанії, яка сплачує дивіденди;

b) 15 процентів валової суми дивідендів у всіх інших випадках.

Оскільки у Запиті зазначено, що джерелом виплати дивідендів є юридична особа – резидент Республіки Молдова, то застосування положень ст. 10 Конвенції щодо звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку у державі джерела доходу здійснюється відповідно до норм податкового законодавства Республіки Молдова та умов Конвенції. Надання роз’яснень щодо порядку застосування податкового законодавства іноземної держави не належить до компетенції ДПС. З метою отримання відповідей на зазначені питання, Товариству доцільно звернутись із відповідним запитом до компетентного органу Республіки Молдова.

Водночас, для підтвердження статусу податкового резидента України з метою застосування положень Конвенції у Республіці Молдова юридична особа - резидент України має право отримати довідку-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів, форма та порядок видачі якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.10.2022 за № 1195/38531.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (зі змінами) документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05 жовтня 1961 року (далі – Гаазька Конвенція) її дія поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Україна і Республіка Молдова є учасницями Гаазької Конвенції.

Для цілей Гаазької Конвенції офіційними документами вважаються:

1) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця;

2) адміністративні документи;

3) нотаріальні акти;

4) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Відповідно до ст. 2 Гаазької Конвенції, кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території.

У частині першій ст. 3 Гаазької Конвенції встановлено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого ст. 4 цієї Конвенції апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

У частині другій ст. 3 Гаазької Конвенції визначено, що дотримання згаданої в попередній частині формальної процедури не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами відміняють чи спрощують цю формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.

Водночас, Конвенція не містить положень щодо спрощення процедури легалізації документів, а норми Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах регулюють питання правової допомоги виключно у цивільних і кримінальних справах та не поширюються на податкові правовідносини.

Отже, довідка, видана уповноваженим компетентним органом Республіки Молдова для цілей застосування п. 13.5 ст. 13 Кодексу, не потребує консульської легалізації, проте має бути належним чином засвідчена шляхом проставлення апостиля із засвідченим у встановленому законодавством порядку перекладом на українську мову.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).