Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.10.2026 р. № 6331/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

    Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення платника податків про надання індивідуальної податкової консультації з питання визнання господарських операцій з придбання товарів/послуг у нерезидентів контрольованими та їх відображення у звіті про контрольовані операції у разі застосування податкової різниці, передбаченої підпунктом 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 розділу ІІ та підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації обумовлена необхідністю застосування положень податкового законодавства при визначенні господарських операцій контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення у разі застосування податкової різниці, передбаченої підпунктом 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, та збільшення фінансового результату до оподаткування на повну суму витрат за такими операціями.

У зверненні зазначено, що у межах здійснення господарської діяльності платник податків проводить операції з придбання товарів/послуг у нерезидентів. Зазначені операції відображаються платником податків у бухгалтерському обліку та впливають на формування фінансового результату до оподаткування.

Платник податків зазначає, що з урахуванням відображення в бухгалтерському обліку операцій з придбання товарів/послуг, статусу відповідних нерезидентів, які відповідають умовам, визначеним підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, та перевищення вартісних критеріїв, установлених підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, такі операції підпадають під визначення контрольованих операцій. Водночас при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за звітний рік платник податків застосував податкову різницю, передбачену підпунктом 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, та збільшив фінансовий результат до оподаткування на повну суму витрат за такими операціями.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи є контрольованими господарські операції платника податків з придбання у нерезидентів товарів/послуг, якщо за такими операціями виконуються критерії, передбачені підпунктами 39.2.1.1 та 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, зокрема річний дохід платника податків перевищує 150 млн грн, а обсяг операцій з кожним відповідним нерезидентом перевищує 10 млн грн, з урахуванням того, що фінансовий результат до оподаткування збільшено на повну суму відповідних витрат згідно з підпунктом 140.5 статті 140 розділу III Кодексу?

2. У разі підтвердження, що застосування підпункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу не змінює статус таких операцій як контрольованих, чи підлягають зазначені операції відображенню у звіті про контрольовані операції за відповідний звітний рік виходячи з їх вартості, відображеної в бухгалтерському обліку?

 

Щодо питання 1

Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій);

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ цього підпункту;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Відповідно до підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;

е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.

Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Отже, для цілей застосування вартісного критерію, визначеного підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, враховується обсяг господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, з урахуванням положень підпункту 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу.

Крім того, відповідно до підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу для цілей трансфертного ціноутворення господарською операцією є, зокрема, операція, яка може впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств. Отже, для цілей застосування статті 39 розділу I Кодексу має значення можливість впливу господарської операції на об’єкт оподаткування, а не сума витрат, фактично врахована при визначенні об’єкта оподаткування після застосування податкових різниць.

Таким чином, якщо господарські операції з придбання у нерезидентів товарів/послуг, здійснені платником податків у відповідному звітному календарному році, відповідають критеріям, встановленим підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.4 та 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, такі операції визнаватимуться контрольованими незалежно від здійснення платником податків коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу.

 

Щодо питання 2

Підпунктом 39.4.1 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Згідно з підпунктом 39.4.2.1 підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу у Звіті зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

Показники Звіту визначаються відповідно до Порядку складання Звіту, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8 (із змінами). При цьому загальна вартість контрольованої операції у Звіті зазначається за даними бухгалтерського обліку платника податків, а обсяг господарських операцій для цілей визначення критеріїв, установлених підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, обраховується відповідно до вимог підпункту 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).