Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.10.2026 р. № 6244/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Компанія є виконавцем проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) «Фонд «Партнерство за сильну Україну» Фаза 2» (ФПСУ-2) (реєстраційна картка проєкту № 5699-18), що фінансується Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії через Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії (FCDO) (далі – «Проєкт»).
Відповідно до наданої інформації, реалізація Проєкту здійснюється згідно з Угодою про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії від 08.10.2020, ратифікованою Законом України від 16.12.2020 № 1100-ІХ (далі – Угода).
У межах Проєкту МТД надається реципієнтам, зазначеним у реєстраційній картці Проєкту, зокрема у формі фінансових ресурсів (грантів), товарів, обладнання та інших матеріальних цінностей. Майно, придбане за кошти МТД, може безоплатно передаватися реципієнтам з подальшим його обліком та, у відповідних випадках, постановкою на баланс.
Реципієнтами Проєкту можуть бути юридичні особи різних організаційно-правових форм, державні органи та установи, комунальні підприємства, громадські та благодійні організації, а також фізичні особи.
З метою правильного визначення податкових наслідків отримання, передачі та обліку міжнародної технічної допомоги Компанія просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Безоплатне отримання майна реципієнтом
Чи виникає у юридичної особи, зазначеної як реципієнт у реєстраційній картці Проєкту, оподатковуваний дохід та/або інші податкові зобов’язання у зв’язку з безоплатним отриманням у власність товарів, обладнання чи інших матеріальних цінностей, придбаних за кошти міжнародної технічної допомоги та переданих їй у межах реалізації Проєкту?
Чи залежить виникнення та характер таких податкових наслідків від організаційно-правового та податкового статусу реципієнта, зокрема якщо реципієнтом є бюджетна установа, комунальне підприємство, благодійна організація, неприбуткова організація або інша юридична особа?
2. Постановка майна МТД на баланс реципієнта
Чи виникають у реципієнта будь-які податкові зобов’язання безпосередньо у зв’язку з постановкою на баланс товарів, обладнання чи інших матеріальних цінностей, безоплатно отриманих ним як міжнародна технічна допомога в межах зареєстрованого Проєкту, та чи впливає така постановка на баланс на податковий режим отриманого майна?
3. Безоплатна передача майна виконавцем Проєкту реципієнту
Чи є операція з безоплатної передачі виконавцем Проєкту зареєстрованому реципієнту товарів, обладнання або інших матеріальних цінностей, придбаних за кошти МТД та переданих відповідно до цілей зареєстрованого Проєкту, об’єктом оподаткування ПДВ?
Якщо така операція є об’єктом оподаткування ПДВ, чи застосовується до неї звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене п. 197.11 ст. 197 ПКУ?
4. Подальша безоплатна передача майна реципієнтом Проєкту іншому суб’єкту
У межах реалізації Проєкту можлива ситуація, коли реципієнт, зазначений у реєстраційній картці Проєкту, після отримання майна як МТД безоплатно передає таке майно іншому реципієнту, який також зазначений у реєстраційній картці цього самого Проєкту або іншій юридичній особі, державному органу чи установі тощо, які не зазначені як реципієнти у реєстраційній картці Проєкту, але фактично є кінцевими отримувачами такого майна та використовують його відповідно до цілей Проєкту.
У зв’язку з цим Компанія просить роз’яснити:
• чи виникають податкові зобов’язання у первинного реципієнта та кінцевого отримувача у кожному із зазначених випадків;
• чи зберігається податковий режим та відповідні податкові пільги, передбачені для операцій у межах міжнародної технічної допомоги, якщо кінцевий отримувач майна не зазначений як реципієнт у реєстраційній картці Проєкту;
• чи має для цілей оподаткування та застосування відповідних податкових пільг значення включення кінцевого отримувача майна до переліку реципієнтів у реєстраційній картці Проєкту;
• який порядок документального оформлення такої передачі має застосовуватися для цілей оподаткування та які документи є достатніми для підтвердження правомірності застосування відповідного режиму оподаткування.
4.1. Передача майна як благодійної допомоги
Окремо Компанія просить роз’яснити податкові наслідки у випадку, коли зареєстрований реципієнт передає майно, отримане як МТД, як благодійну допомогу юридичній особі, яка не зазначена як реципієнт у реєстраційній картці Проєкту, зокрема:
• чи виникають податкові зобов’язання у реципієнта та отримувача благодійної допомоги;
• чи зберігається щодо такої передачі податковий режим та пільги, передбачені для МТД, або така передача для цілей оподаткування розглядається як окрема операція з надання благодійної допомоги.
5. Отримання допомоги фізичною особою в межах Проєкту
У межах реалізації Проєкту допомога може надаватися фізичним особам у формі коштів, товарів, обладнання, інших матеріальних цінностей або послуг.
У зв’язку з цим Компанія просить роз’яснити:
• чи включається вартість такої допомоги до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та чи вважається вона додатковим благом;
• чи підлягає така допомога оподаткуванню ПДФО та військовим збором;
• чи залежить податковий режим від форми надання допомоги (кошти, товари, обладнання, інші матеріальні цінності або послуги);
• чи має для визначення податкових наслідків значення включення або невключення фізичної особи до переліку реципієнтів у реєстраційній картці Проєкту;
• якщо така допомога утворює оподатковуваний дохід, хто виконує функції податкового агента та коли виникає обов’язок щодо нарахування, утримання та сплати ПДФО і військового збору;
• які документи є достатніми для підтвердження відповідного режиму оподаткування.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
Відповідно до п. 5.3 ст. 5 ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Пунктами 3.1 та 3.2 ст. 3 ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно зі ст. 397 Угоди Уряд України звільнятиме будь-яку технічну та гуманітарну допомогу, що надається та фінансується Урядом Сполученого Королівства відповідно до Угоди, від сплати всіх видів мита, зборів, податків або будь-яких інших платежів, включаючи ПДВ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» затверджений Порядок залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги (далі – Порядок № 153), яким визначаються процедури залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, в тому числі державної реєстрації, моніторингу проектів (програм), акредитації виконавців (юридичних осіб - нерезидентів), реєстрації представництва донорської установи в Україні.
Відповідно до п. 2 Порядку № 153 МТД - це фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України; грантовою угодою – є угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми);
виконавцем – є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проекту (програми), у тому числі на платній основі;
проект - це документ, яким визначаються спільні дії учасників проекту (партнерів з розвитку, виконавців, бенефіціарів, реципієнтів), а також ресурси, необхідні для досягнення цілей надання міжнародної технічної допомоги, у тому числі співфінансування з інших джерел, протягом установлених строків;
реципієнт - резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проектом (програмою); субпідрядник – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми);
учасник закупівлі - будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду (договір, контракт) з субпідрядником та забезпечує закупівлю та ввезення на митну територію України товарів для реципієнта за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми).
Пунктом 12 Порядку № 153 встановлено, що державна реєстрація проєктів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.
Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку. У разі коли виконавцем є юридична особа - нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України.
Відповідно до п. 43 Порядку № 153 реципієнт забезпечує цільове використання міжнародної технічної допомоги під час реалізації проектів (програм).
При цьому реципієнт забезпечує зарахування на баланс матеріальних цінностей, що надійшли в рамках проектів (програм), протягом 10 календарних днів. Реципієнт забезпечує оприлюднення на власному веб-сайті або у засобах масової інформації відомостей про:
отримання будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввезено або придбано на митній території України, протягом 10 календарних днів з дати зарахування його на баланс;
укладення грантової угоди протягом 10 календарних днів з дати набрання нею чинності (п. 44 Порядку № 153).
Згідно з п. 45 Порядку № 153 реципієнт веде облік використаних коштів, які надаються в рамках міжнародної технічної допомоги у вигляді фінансових ресурсів (грантів), а бенефіціар за результатами моніторингу згідно з додатком 3 Порядку № 153 здійснює нагляд за цільовим використанням міжнародної технічної допомоги.
Моніторинг проєктів (програм) проводиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України разом з бенефіціаром та уповноваженими представниками партнера з розвитку (за згодою) під час реалізації проекту (програми) (поточний моніторинг) і на заключному етапі реалізації (заключний моніторинг) (п. 24 Порядку № 153).
У разі виявлення порушень щодо нецільового використання МТД реципієнтом та/або виконавцем виявлених та неможливості усунення порушень щодо неналежної реалізації проекту (програми), визначено, що Секретаріат Кабінету Міністрів України може анулювати рішення про державну реєстрацію проекту (програми) (п. 22 Порядку № 153).
Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
При цьому ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату за операціями із отримання МТД. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Пунктом 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Неприбуткові організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність (п. 46.2 ст. 46 Кодексу).
При цьому формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку.
Водночас зазначаємо, що надання детальної відповіді стосовно оподаткування податком на прибуток підприємств операцій, описаних в запиті, можливе лише після детального аналізу проєкту та документів, що супроводжують дії учасників проєкту (виконавців, бенефіціарів, реципієнтів) в рамках реалізації проєкту МТД.
Щодо питань 1 - 4 в частині ПДВ
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.
Операції, зазначені у ст. 185 ПКУ, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, яка є основною, а саме 20 відсотків (п. 194.1 ст. 194 ПКУ).
Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
Відповідно до пунктів 201.1 і 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 197.11 ст. 197 ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема для операцій з:
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.
Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 ПКУ) (п.п. «б» п. 198.5 ст. 198 ПКУ).
Згідно з п. 199.1 ст. 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Правила ст. 199 ПКУ не застосовуються в разі проведення операцій, зокрема, передбачених п. 197.11 ст. 197 ПКУ (п. 199.6 ст. 196 ПКУ).
Відповідно до абзацу четвертого п. 321 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров'я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ. До наведених у п. 321 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ операцій норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовуються.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань фактичних обставин, зазначених у зверненнях, ДПС повідомляє.
Якщо кошти МТД, що надаються відповідно до умов проєкту, не є оплатою (компенсацією) вартості товарів/послуг, які постачаються платником податку – постачальником виконавцю або субпідряднику (або безпосередньо реципієнту) та не передбачають постачання таких товарів/послуг у відповідь на їх отримання, то така операція не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг та не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Якщо кошти МТД за своєю економічною сутністю є оплатою (компенсацією) вартості товарів/послуг, які постачаються платником, така операція є об’єктом оподаткування ПДВ за умови, що місце постачання відповідних товарів/послуг розташоване на митній території України, крім операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ або звільняються від оподаткування ПДВ.
Порядок реалізації права на застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюється п. 197.11 ст. 197 ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153. Підставою для застосування податкової пільги у межах реалізації проєкту МТД є реєстраційна картка проєкту (програми), оформлена згідно з Порядком № 153, а також дотримання інших установлених законодавством умов.
Якщо платник податку здійснює постачання товарів/послуг за кошти МТД у межах реалізації зареєстрованого проєкту МТД, такі товари/послуги передбачені планом закупівлі відповідного проєкту, а їх постачання здійснюється виконавцю або субпідряднику (або безпосередньо реципієнту), які є такими виходячи з понять, визначених п. 2 Порядку № 153, у межах граничної суми, передбаченої планом закупівлі, та за умови дотримання вимог відповідного міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, ПКУ та Порядку № 153, така операції звільняється від оподаткування ПДВ згідно з п. 197.11 ст. 197 ПКУ. Платник за такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не визначає і до бюджету не сплачує. У договорі на таке постачання ціна продукції має бути вказана «Без ПДВ».
При цьому згідно з пунктом 23 Порядку № 153 виконавець або субпідрядник проєкту МТД зобов’язаний щомісяця до 20 числа складати та надавати в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків (якщо є резидентом), органові ДПС за адресою акредитації на території України (якщо є нерезидентом) Інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153. Зазначене інформаційне підтвердження є підтвердженням придбання виконавцем або субпідрядником проєкту МТД (або безпосередньо реципієнтом) товарів/послуг, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до п. 197.11 ст. 197 ПКУ.
Платник податку – постачальник складає податкову накладну відповідно до ст. 201 ПКУ з урахуванням особливостей оформлення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ. Якщо безпосереднім отримувачем товарів/послуг є реципієнт, податкова накладна складається на такого реципієнта.
Якщо реципієнт є платником ПДВ, суми ПДВ за операцією, звільненою від оподаткування, включаються до складу податкового кредиту.
Безоплатна передача товарів/послуг від одного реципієнта – платником ПДВ іншому реципієнту або іншій особі за загальним правилом є постачанням товарів/послуг відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ за умови здійснення такої операції на митній території України.
База оподаткування такої операції визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ, зокрема виходячи з ціни придбання відповідних товарів/послуг.
При цьому звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене п. 197.11 ст. 197 ПКУ, не застосовується до подальшої безоплатної передачі товарів/послуг, придбаних за кошти МТД, реципієнтом.
Водночас до операцій з безоплатного постачання товарів/послуг може застосовуватися звільнення, передбачене абзацом четвертим п. 321 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, якщо відповідна операція та її учасники відповідають установленим цієї нормою вимогам.
Щодо питання 5
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV ПКУ у, згідно з п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ);
іноземні доходи – доходи (прибуток),отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Оподаткування іноземних доходів здійснюється відповідно до положень
п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків, зокрема:
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
|
