Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.10.2026 р. № 6270/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

    Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення бази оподаткування за операцією з надання послуг і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, основним видом діяльності Товариства є діяльність туристичних операторів. Зокрема, Товариство надає комплекс послуг з організації  професійно-ділових поїздок, конференцій, семінарів, тренінгів тощо для юридичних осіб, міжнародних організацій та установ.

До складу такого комплексу послуг входять:

організація проживання учасників;

бронювання та придбання квитків;

організація перевезень та трансферів;

організація харчування;

оренда конференц-залів та інших приміщень;

технічне забезпечення заходів;

послуги перекладу;

поліграфічні та інформаційні послуги;

інші послуги, безпосередньо пов’язані з організацією професійно-ділової поїздки та/або відповідного заходу.

Для забезпечення надання такої комплексної послуги Товариство придбає послуги третіх осіб (готелів, перевізників, закладів харчування тощо) та включає вартість таких послуг до вартості своєї комплексної послуги.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань.

1. Чи поширюється передбачений статтею 207 ПКУ спеціальний порядок оподаткування туроператорської діяльності на операцію Товариства – туристичного оператора з постачання замовнику – юридичній особі комплексу послуг, описаних у зверненні, якщо такий комплекс включає не менше двох туристичних послуг, а безпосередніми споживачами зазначених послуг є фізичні особи – учасники відповідної поїздки та/або заходу?

2. Чи є наявність у Товариства ліцензії на провадження туроператорської діяльності (або іншого передбаченого законодавством дозвільного документа/статусу) необхідною умовою для застосування спеціального порядку оподаткування, встановленого статтею 207 ПКУ, до операцій з постачання комплексу туристичних послуг (туристичного продукту), зазначених у зверненні?

3. Чи правильно Товариство розуміє, що базою оподаткування ПДВ операції з постачання туристичного продукту (туристичної послуги) є винагорода Товариства, яка визначається як різниця між вартістю  поставленого замовнику туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених Товариством у зв’язку з придбанням (створенням) такого туристичного продукту (туристичної послуги), а не загальна сума коштів, отримана Товариством від замовника?

4. Чи включаються до складу витрат, понесених туристичним оператором внаслідок придбання (створення) туристичного продукту (туристичної послуги), суми, сплачені Товариством третім особам?

5. Чи правильно Товариство розуміє, що при визначенні загальної суми операцій для встановлення обов’язку щодо реєстрації Товариства платником ПДВ відповідно враховується лише сума винагороди туристичного оператора, а не загальна вартість туристичного продукту, сплачена замовником Товариству?

6. Чи правильно Товариство розуміє, що суми коштів, які у складі загальної вартості туристичного продукту (туристичної послуги) фактично спрямовуються Товариством на оплату послуг третіх осіб - постачальників та субпідрядників, залучених для придбання (створення) такого туристичного продукту, не включаються окремо до обсягу операцій Товариства для цілей обовʼязкової реєстрації платником ПДВ?  

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відносини, пов'язані з організацією і здійсненням туризму на території України,  регулюються Законом України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР «Про туризм» (зі змінами) (далі – Закон № 324).

У статті 1 Закону № 324 визначено, що туристичний продукт – попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Туристичні оператори – юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність (стаття 5 Закону № 324).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, ввезення товарів на митну територію України.

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Операції, зазначені у статті 185 ПКУ, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 ПКУ, яка є основною (а саме 20 відсотків) (пункт 194.1 статті 194 ПКУ).

Статтею 207 ПКУ визначено порядок оподаткування туроператорської та турагентської діяльності.

Згідно з пунктом 207.2 статті 207 ПКУ базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов’язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 та пункті 180.1 статті 180 ПКУ.

Статтями 181 та 182 ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів,  пов'язаних  з обчисленням  і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким  операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (найменування) (стаття 4 Закону № 996).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших зазначених вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1, 3, 4

Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг (у тому числі визначення бази оподаткування за такими операціями) залежить від сутності таких послуг.

Якщо послуги, що надаються замовнику виконавцем, є туристичними послугами (виконавцем здійснюється постачання замовнику туристичного продукту), які призначені для споживання (отримання) на території України, при цьому такий виконавець є туристичним оператором, то за операціями з постачання таких послуг, з урахуванням норм пункту 207.2 статті 207 ПКУ, база оподаткування ПДВ визначається виконавцем як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким виконавцем внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги). При цьому такі витрати мають бути підтверджені відповідними первинними документами.

У разі недотримання умов, визначених пунктом 207.2 статті 207 ПКУ, база оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг визначається відповідно до норм ПКУ з урахуванням сутності таких.

Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ. В межах надання індивідуальної податкової консультації ДПС не здійснює аналіз та класифікацію видів господарських операцій платників податку та не визначає належність послуг, які надаються платнику податку виконавцем, до тієї чи іншої  категорії послуг, визначених ПКУ.

Щодо питання 2

З урахуванням норм Закону № 324, порядок визначення бази оподаткування, передбачений статтею 207 ПКУ, може застосовуватися лише при здійсненні операцій з постачання туристичного продукту туристичним оператором, який має ліцензію  на туроператорську діяльність.

Щодо питань 5, 6

При визначенні обсягу оподатковуваних операцій для обовʼязкової реєстрації платником ПДВ туристичні оператори враховують  суму своєї винагороди та не враховують суму витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) туристичного продукту (туристичної послуги).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).