Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.10.2026 р. № 6299/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

     Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомила, що зареєстрована як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи. Водночас як мати дитини, яка навчається у закладі освіти, бере участь в організації спільних потреб класу. Для зручності батьків використовує особисту «Банку» monobank для акумулювання коштів на конкретно визначені спільні витрати класу: навчальні матеріали, робочі зошити, організаційні витрати та інші погоджені батьками потреби. Такі кошти не пов’язані з підприємницькою діяльністю, не є оплатою товарів, робіт або послуг, які надаються платником як фізичною особою - підприємцем, та не передбачають отримання винагороди, комісії, прибутку чи іншої економічної вигоди.

За домовленістю між батьками учнів класу періодично виникає необхідність спільно фінансувати витрати на потреби дітей. Для технічного збору таких коштів платником як фізичною особою використовується сервіс «Банка» monobank.

Перед початком збору визначаються його мета та необхідна сума. Кошти перераховуються батьками виключно для відповідної спільної потреби та використовуються за цільовим призначенням. Платник не здійснює продаж товарів батькам, не надає їм послуг, не отримує винагороди, комісії або прибутку.

Зазначені операції не є благодійною чи волонтерською діяльністю, а за своєю економічною сутністю є спільним фінансуванням батьками конкретних витрат класу.

Конкретний приклад. У серпні 2026 року було організовано придбання 35 робочих зошитів з англійської мови. 24.08.2026 постачальником сформовано рахунок на суму       грн. Не очікуючи завершення збору коштів, платник попередньо оплатила повну вартість замовлення власними коштами. Після цього батьки перераховували на «Банку» по       грн за дитину як свою частку вартості зошитів. За власну дитину        грн на «Банку» окремо не перераховувала, оскільки відповідну частину витрат уже фактично понесла при оплаті загального рахунку. 29.08.2026 з «Банки» на особистий банківський рахунок було перераховано  грн із зазначенням мети операції «На зошити анг.мова». Таким чином, фактичні витрати склали  грн, а отримане відшкодування –  грн. Сума відшкодування не перевищила фактичних витрат, прибутку чи іншої економічної вигоди платник не отримала. Аналогічний механізм планується використовувати й надалі: кошти збираються на окрему «Банку» у сумі фактичних або запланованих спільних витрат, після чого використовуються для їх оплати або як компенсація витрат, попередньо понесених мною власними коштами.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є кошти, які фізичні особи – батьки учнів перераховують на створену платником як фізичною особою «Банку» monobank виключно для фінансування заздалегідь погоджених спільних потреб класу, доходом як фізичної особи – підприємця відповідно до ст. 292 Кодексу, якщо такі кошти не пов’язані з підприємницькою діяльністю та не передбачають отримання платником прибутку, винагороди чи іншої економічної вигоди?

2. Чи є зазначені кошти «іншим доходом» фізичної особи у розумінні п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та чи виникає щодо них обов’язок зі сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору, якщо кошти збираються виключно для фінансування конкретно визначених спільних витрат класу, використовуються за відповідним цільовим призначенням, а фізична особа не отримує прибутку, винагороди чи іншої економічної вигоди?

3. Чи є у наведеному конкретному випадку сума  грн, отримана платником з «Банки» після попередньої оплати нею власними коштами грн за 35 робочих зошитів для дітей класу, оподатковуваним доходом фізичної особи або доходом фізичної особи – підприємця та чи виникає щодо цієї суми обов’язок зі сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного податку або інших податків і зборів, враховуючи, що отримана сума не перевищує документально підтверджених фактичних витрат і є їх частковою компенсацією?

4. Чи може за наведених фактичних обставин фізична особа, яка одночасно зареєстрована як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, надалі використовувати особисту «Банку» monobank як технічний спосіб акумулювання коштів інших батьків на спільні потреби класу без включення таких коштів до доходу фізичної особи - підприємця та/або іншого оподатковуваного доходу фізичної особи, за умови відсутності особистої економічної вигоди, визначення суми збору виходячи з фактичних або запланованих витрат та документального підтвердження цільового використання коштів?

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 Кодексу).

Статтею 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) передбачено відкриття банками та небанківськими надавачами платіжних послуг рахунків резидентам України, зокрема, фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям.

Порядок відкриття надавачами платіжних послуг фізичним особам – підприємцям рахунків визначений Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (далі – Інструкція № 162).

Пунктом 10 розділу І Інструкції № 162, встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Відповідно до абзацу третього п. 24 розділу І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб –резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Таким чином, до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку включаються кошти, отримані від здійснення підприємницької діяльності, які надходять на розрахунковий рахунок такої фізичної особи – підприємця. Тобто у розумінні Кодексу, збір коштів на потреби дітей класу платником як фізичною особою на особисту «Банку» monobank не може вважатися господарською діяльністю та не включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу 5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Водночас особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) встановлено у ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) (далі – Декларація) відповідно до Кодексу.

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової Декларації (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами. Додатки є складовою частиною податкової декларації. Додатки заповнюють та подають винятково за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках (п. 2 розділу II Інструкції).

Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Таким чином, кошти, отримані фізичною особою від інших фізичних осіб включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, незалежно від подальшого використання таких коштів.

Разом з тим, з питання використання Вами в подальшому «Банки» від Monobank для збору коштів доцільно звернутися до Національного банку України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.