Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо окремих питань застосування юридичною особою спрощеної системи оподаткування та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Товариство повідомило, що є платником податку на прибуток на загальних підставах та платником ПДВ. Основним видом діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 є код 43.21 «Електромонтажні роботи». Здійснює діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, виданої Державною службою України з надзвичайних ситуацій.
У межах зазначеної ліцензії Товариство надає такі послуги та виконує роботи протипожежного призначення, зокрема: - проектування систем пожежогасіння (водяні, пінні, газові, порошкові, аерозольні), пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, протидимного захисту, передавання тривожних сповіщень, пристроїв блискавкозахисту, вогнезахисного оброблення на об’єктах з високим, середнім та незначним ступенем ризику щодо пожежної безпеки; - монтаж, технічне обслуговування систем пожежогасіння (водяні, пінні, газові, порошкові, аерозольні) на об’єктах з високим, середнім та незначним ступенем ризику щодо пожежної безпеки; - монтаж системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, устаткування передавання тривожних сповіщень на об’єктах з високим, середнім та незначним ступенем ризику щодо пожежної безпеки; - технічне обслуговування систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей; - спостерігання за пожежною автоматикою об’єктів; - вогнезахисне просочування (поверхневе), поверхневе вогнезахисне оброблення, вогнезахисне заповнення.
Враховуючи зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Щодо першого – третього питання.
Відповідно до статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Відносини суб’єктів господарювання під час організації та здійснення ними охоронної діяльності регулюються Законом України від 22 березня 2012 року № 4616-VI «Про охоронну діяльність» (зі змінами) (далі – Закон № 4616).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 4616 терміни вживаються в такому значенні, зокрема:
охоронна діяльність – надання послуг з охорони власності та громадян;
суб’єкт охоронної діяльності – суб’єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії;
охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього;
охорона фізичної особи - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення особистої безпеки, життя та здоров'я індивідуально визначеної фізичної особи (групи осіб) шляхом запобігання або недопущення негативного безпосереднього впливу факторів (діяльності або бездіяльності) протиправного характеру.
Згідно зі статтею 5 Закону № 4616 визначено, що суб’єкт охоронної діяльності на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги:
2) охорона майна юридичних осіб;
Ліцензування охоронної діяльності здійснюється в порядку, визначеному згідно із Законом України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (зі змінами) (далі – Закон № 222).
Ліцензія - право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (пункт 5 частини першої статті 1 Закону № 222).
Частиною першою статті 1 пунктом 1-1 Закону № 222 визначено, що видача ліцензії - надання суб’єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.
Припинення дії ліцензії повністю або частково - позбавлення суб’єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі (частина перша статті 1 пункт 1-2 Закону № 222).
Підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково зазначено в частині дванадцятій статті 16 Закону № 222.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.
До суб’єктів господарювання третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).
Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Зокрема, відповідно до підпункту 11 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють охоронну діяльність.
Порядок реєстрації суб’єктів господарювання передбачено статтею 299 Кодексу.
Так, згідно з пунктом 299.1 статті 299 Кодексу реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів). (підпункт 8 пункту 299.7 статті 299 Кодексу).
Згідно з підпунктом 5 пункту 298.3 статті 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікації видів економічної діяльності» (далі - КВЕД 2010) затверджено наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 (далі – Наказ № 396).
Відповідно до Наказу № 396 клас 80.20 «Обслуговування систем безпеки» включає:
- моніторинг або дистанційний контроль електронних систем безпеки, таких як охоронна та пожежна сигналізація, у т. ч. їх установлення й технічне обслуговування;
- установлення, обслуговування, ремонт і регулювання механічних та електронних захисних пристроїв, сейфів і споруд безпеки для здійснення контролю та дистанційного спостереження
Підрозділи, які здійснюють обслуговування систем безпеки, можуть бути також залучені до продажу цих систем, механічних або електронних запірних пристроїв, сейфів і споруд.
Враховуючи зазначене, юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу.
У разі якщо юридична особа – платник єдиного податку третьої групи здійснює охоронну діяльність, то відповідно до норм Кодексу не має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування.
Якщо юридична особа – платник єдиного податку третьої групи не здійснює охоронну діяльність при наявності в реєстраційних даних основного чи другорядного видів економічної діяльності, які охоплюють охоронну діяльність, то такий суб’єкт господарювання повинен привести у відповідність дані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Одночасно зазначаємо, що для визначення чи відноситься надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення до охоронної діяльності згідно з КВЕДом 80.20 «Обслуговування систем безпеки», Товариство може звернутися до Державної служби статистики України, яка визначає методологічні основи та пояснення до позицій КВЕД 2010 та до Міністерства внутрішніх справ України, який є центральним органом виконавчої влади у сфері охоронної діяльності.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |