Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.11.2026 р. № 6396/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ГО є неприбутковою організацією, зареєстрованою платником ПДВ та включена до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (далі – Реєстр). Одним із напрямів діяльності ГО є надання соціальних послуг. Такі послуги надаються отримувачам безоплатно, а їх фінансування здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету на підставі договору про надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення, а також Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в межах участі ГО в експериментальному проекті з організації надання соціальної складової послуги раннього втручання та формування життєстійкості в територіальних громадах. Оплата за надані соціальні послуги здійснюється відповідно до умов договорів з казначейського рахунку на поточний рахунок ГО. При цьому ГО спочатку надає соціальні послуги та підписує із замовником акт приймання-передачі наданих послуг, а потім на розрахунковий рахунок ГО з суттєвою затримкою (через специфіку бюджетного фінансування та казначейського обслуговування) надходить оплата від замовників.

Враховуючи вищевикладене, ГО просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань.

1. Чи поширюється дія пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ на операції ГО з надання соціальних послуг, оплата за які здійснюється міською радою за рахунок бюджетних коштів відповідно до умов соціального замовлення?

2. Чи застосовується пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ до операцій, що фінансуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю, якщо оплата здійснюється безпосередньо з казначейського рахунку?

3. На яку дату ГО повинна складати податкові накладні: на дату підписання актів наданих послуг чи на дату фактичного надходження бюджетних коштів на поточний рахунок?

4. Чи звільняються від оподаткування ПДВ операції ГО з надання соціальних послуг та чи потрібно за такими операціями складати податкові накладні із зазначенням коду податкової пільги?

      Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).

Згідно з частиною першою статті 2 БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Розпорядник бюджетних коштів − бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я, середньострокових зобов’язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів та здійснення витрат бюджету.

Одержувачем бюджетних коштів є суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Державної казначейської служби України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 БКУ (частина перша статті 49 БКУ).

На основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету Казначейство України складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру (частина третя статті 10 розділу I БКУ).

Отже, для цілей оподаткування ПДВ ГО може використовувати поняття, визначені БКУ.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам / сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначені Законом України від 17 січня 2019 року № 2671-VIII «Про соціальні послуги» (далі – Закон № 2671).

Надавачами соціальних послуг є юридичні та фізичні особи, у тому числі фізичні особи – підприємці, внесені до Реєстру; соціальними послугами – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб / сімей, які в них перебувають (частина перша статті 1 розділу І Закону № 2671).

Згідно з частиною другою ст. 16 розд. ІІІ Закону № 2671 соціальні послуги за типами поділяються на:

1) прості соціальні послуги, що складаються з одного / декількох заходів, які необхідно здійснити для надання таких послуг, та не передбачають постійної та систематичної взаємодії фахівців з отримувачем соціальних послуг. Прості соціальні послуги можуть бути складовою комплексної (складної) послуги;

2) комплексні (складні) соціальні послуги, що складаються з сукупності заходів, об’єднаних єдиною метою, у межах яких формується індивідуальний набір таких заходів залежно від потреб отримувача соціальної послуги, який передбачає постійну та систематичну взаємодію фахівців з отримувачем соціальних послуг;

3) комплексні спеціалізовані соціальні послуги, що надаються певній категорії отримувачів соціальних послуг (ВІЛ-інфікованим особам, особам із залежністю від психотропних речовин, особам, які постраждали від торгівлі людьми, біженцям, особам із психічними розладами та іншим).

Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 99 «Про Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг».

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до підпункту «в» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ(у редакції, що діє з 01.08.2025) звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання соціальних послуг відповідно до Закону № 2671 надавачами соціальних послуг, включеними до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ передбачені, зокрема, пунктами 187.1 та 187.7 статті 187 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 187.1. статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів / послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Пунктами 201.1, 201.10 статті 201 розділу V ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 2

Дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ залежить від джерела надходження грошових коштів, які постачальник отримав за поставлені товари/послуги.

Якщо грошові кошти, які ГО отримало за надані послуги, сплачені одержувачем та/або розпорядником та такі кошти вважаються бюджетними коштами в розумінні норм БКУ (коштами, які перераховуються з відповідного рахунку, відкритого в органах Державної казначейської служби України), то за такою операцією з постачання послуг дата виникнення податкових зобов’язань має визначатися відповідно до пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ, а саме на дату перерахування бюджетних коштів на банківський рахунок ГО.

Підтвердженням того, що послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є, зокрема, наявність у договорі на надання послуг умови, що оплата за поставлені послуги здійснюється з відповідного рахунку в Державній казначейській службі України.

У разі якщо отримані кошти не є бюджетними коштами у розумінні норм БКУ, то нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної здійснюються за правилом «першої події», визначеним згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.

Щодо питання 3

У разі застосування пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ дата підписання акта приймання-передачі наданих послуг не визначає дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.

Щодо питання 4

Режим звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту «в» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ застосовується за умови одночасного виконання, зокрема, таких умов: 

послуги мають належати до соціальних послуг відповідно до законодавства;

такі послуги повинні надаватися безпосередньо надавачем соціальних послуг;

надавач соціальних послуг повинен бути включений до Реєстру.

Отже, якщо ГО включена до Реєстру та здійснює операції з постачання соціальних послуг відповідно до Закону № 2671, такі операції звільняються від оподаткування ПДВ на підставі підпункту «в» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

При цьому джерело фінансування таких послуг та факт їх безоплатного отримання безпосередніми отримувачами не змінюють порядку застосування зазначеної пільги за умови дотримання встановлених вимог.  

За такими операціями ГО зобов’язана складати податкові накладні із зазначенням відповідного коду податкової пільги згідно з довідниками податкових пільг.

Довідники пільг розміщено на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Довідники пільг за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.

Для операцій з надання соціальних послуг відповідно до підпункту «в» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ код податкової пільги – 14060413.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).