Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.11.2026 р. № 6399/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку визначення звичайної ціни і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює господарську діяльність із видобутку та подальшої реалізації природного газу.

Реалізація самостійно видобутого природного газу здійснюється на користь суміжного (пов'язаного) підприємства-резидента, яке виконує функції трейдера, на підставі довгострокових договорів купівлі-продажу. Господарські операції між Товариством (видобувником) та трейдером здійснюються за договірними цінами, які формуються на основі фактичної повної собівартості видобутку природного газу із врахуванням економічно обґрунтованої стабільної операційної маржі (рентабельності) Товариства на рівні до 10 відсотків.

У подальшому трейдер здійснює реалізацію зазначених обсягів природного газу кінцевим промисловим споживачам на внутрішньому ринку України за ринковими цінами відповідного періоду. За результатами операцій з подальшої реалізації газу трейдером у повному обсязі декларуються та сплачуються до Державного бюджету України податкові зобов'язання з ПДВ з повної ринкової вартості товару, а також податок на прибуток підприємств від фактичної загальної дохідності операції.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань.

1. Чи вважається договірна ціна «звичайною ціною» реалізації природного газу, видобутого приватним надрокористувачем (виробником), на користь суміжного (пов'язаного) підприємства-резидента (трейдера) всередині України, базою оподаткування ПДВ за умови, що ця ціна відповідає економічно обґрунтованій операційній маржі підприємства (до 10%) та враховує зіставні довгострокові комерційні умови?

2. Чи має право податковий орган під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки здійснювати нарахування податкових зобов'язань із ПДВ виробнику (видобувнику) природного газу шляхом порівняння його договірної ціни («звичайної ціни»)  із котируваннями на товарних біржах, тощо, без проведення коригувань на зіставність комерційних та економічних умов постачання (обсяги, довгостроковість, розподіл ризиків)?

3. Чи виникає об'єкт для донарахування податкових зобов'язань із ПДВ видобувному підприємству за операцією реалізації природного газу суміжному підприємству (трейдеру), якщо зазначене суміжне підприємство (трейдер) у подальшому здійснило реалізацію всього обсягу цього природного газу іншим трейдерам чи кінцевим промисловим споживачам за реальними ринковими цінами та у повному обсязі задекларувало і сплатило ПДВ та податок на прибуток?

4. Чи не призводить донарахування ПДВ виключно видобувному підприємству на різницю між його договірною ціною («звичайною ціною») та біржовою ціною до подвійного оподаткування однієї й тієї самої господарської операції в межах ланцюга постачання природного газу, зважаючи на те, що ПДВ з повної ринкової вартості цього природного газу вже було повністю сплачено до бюджету суміжним та іншими трейдерами?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

При цьому під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 розділу І ПКУ (підпункт 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219 пункту 14.1 статті 14
розділу І ПКУ).

Ринок товарів (робіт, послуг) – сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (підпункт 14.1.218 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

База оподаткування за операціями з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості, при цьому така база оподаткування не може бути нижче :

для придбаних товарів - ціни придбання таких товарів;

для самостійно виготовлених товарів - звичайних цін.

При визначенні звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг з метою визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з їх постачання необхідно керуватися нормами підпунктів 14.1.71, 14.1.218, 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

Щодо питання 2, 3

Згідно з  підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ індивідуальна податкова консультація - роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій;

Отже, питання правомірності донарахування ПДВ, що здійснюється в межах проведення контролюючим органом перевірок платників податків, не може бути предметом розгляду в індивідуальній податковій консультації.

Щодо питання 4

Відповідно до норм пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ обʼєктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг (незалежно від того, якій категорії осіб здійснюється таке постачання). При цьому згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник.

Визначений ПКУ порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не допускає подвійного оподаткування ПДВ (за умови правомірного застосування відповідних норм ПКУ).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.