Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомила, що з метою призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2, платник звернувся із заявою до відповідного територіального органу пенсійного фонду.
Однак, рішенням ( ) Головного управління Пенсійного фонду України в ( ) області було відмовлено, з огляду на відсутність необхідного страхового стажу.
Крім того, платником оформлено страхові поліси ( ) та ( ), які за своїм змістом посвідчують факт укладання Договору довгострокового страхування життя.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
Чи має право платник податків на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), враховуючи наявність діючих страхових полюсів (Договорів страхування), в розумінні ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) з метою отримання необхідного страхового стажу для подальшого призначення пенсії платнику податків?
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464.
Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.
Так, відповідно до абзацу п’ятого частини першої ст. 10 Закону № 2464 на добровільну сплату єдиного внеску мають право особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених п. 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Порядок добровільної сплати єдиного внеску та порядок укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування врегульовано ст. 10 Закону № 2464 та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449).
Особи, зазначені в абзацах третьому, п'ятому частини першої ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату) (частина 2 ст. 10 Закону № 2464).
Згідно з абзацом першим частини п'ятої ст. 10 Закону № 2464 договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.
Згідно з частиною шостою ст. 10 Закону № 2464 єдиний внесок для осіб, які мають право на добровільну сплату внеску, встановлюється у розмірі, визначеному ст. 8 Закону № 2464 (крім випадків одноразової сплати, передбачених частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464).
Одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, передбачена цією частиною, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст. 10 Закону № 2464.
При цьому мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Особливості порядку укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування визначено п. 3 розділу V Інструкції № 449.
Так, відповідно п.п. 1 п. 3 розділу V Інструкції № 449 особи, визначені частиною першою ст. 10 Закону № 2464, подають до податкових органів за місцем проживання в паперовому або електронному вигляді:
заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449;
копію трудової книжки (за наявності);
виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);
копію документа, що посвідчує особу.
Електронна форма Заяви згідно з додатком 3 до Інструкції № 449 за ідентифікатором форми F1309401 розміщена на вебпорталі ДПС за посиланнями
Частиною п'ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотка.
Враховуючи викладене, фізична особа, яка відповідає вимогам частини першої ст. 10 Закону № 2464, може прийняти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування шляхом одноразової сплати єдиного внеску за попередні періоди (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). При цьому сума єдиного внеску за кожен місяць зазначеного періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2, та не може перевищувати суму єдиного внеску, обчислену виходячи з максимальної величини бази його нарахування.
Водночас, відповідно до частини сьомої ст. 10 Закону № 2464 податковий орган відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у разі, якщо особа:
підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
не відповідає іншим вимогам, визначеним частиною першою ст. 10 Закону № 2464;
подала неповні або недостовірні відомості;
раніше уклала договір про добровільну участь, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені договором умови;
бажає укласти договір на строк менше одного року.
В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну участь не допускається.
Відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |