X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.11.2026 р. № 6413/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

   Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство має намір провести реорганізацію шляхом виділу (виділення), тобто створити нову юридичну особу (платника ПДВ) із передачею їй частини майна, прав та обов’язків Товариства.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1, 3, 5) щодо порядку перенесення наявної у реорганізованого платника суми від’ємного значення ПДВ до новоствореного підприємства, утвореного в результаті виділу;

2, 4) щодо порядку перенесення наявної у реорганізованого платника в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) реєстраційної суми до новоствореного підприємства, утвореного в результаті виділу.

Відповідно до частини першої та другої статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», зі змінами, у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи – правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи – правонаступника.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пункту 198.7 статті 198 Кодексу сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом виділення, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства. Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами
(далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 6 розділу III Порядку № 21 дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Cума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду (підпункт 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ Порядку № 21 за наявності у платника податку, який реорганізується, суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 додатка 2 (Д2)). Така заява подається у складі декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від’ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі декларації за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про перенесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 додатка 2 (Д2)).

Узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від’ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника, за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2 (Д2)) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 Кодексу, вказується у рядку 16.3 декларації (підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21).

Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 2001 Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, зі змінами (далі – Порядок № 569).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (∑ Накл), обчислену за формулою, встановленою пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу та пунктом 9 Порядку № 569. Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, здійснюється автоматично.

Сума податку (∑Накл) платника податку, реорганізованого шляхом поділу (з  якого здійснюється виділ), сформована на дату державної реєстрації припинення юридичної особи (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обчислення суми податку (∑Накл) правонаступника такого реорганізованого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільним балансом за умови повідомлення таким реорганізованим платником податку контролюючого органу відповідно до підпункту 16.1.10 пункту 16.1 статті 16 Кодексу та з урахуванням результатів проведеної згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Кодексу документальної позапланової перевірки.

Сума податку (∑Накл) платника податку, що реорганізовується шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), зазначається таким платником податку у заяві відповідно до розподіленої частки майна згідно з розподільним балансом, яка подається у складі податкової декларації з податку із зазначенням платників податку – правонаступників.

Пунктом 13 розділу ІІІ Порядку № 21 визначено, що за наявності у платника податку, який реорганізується, суми, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу (∑Накл), такий платник податку має право подати заяву про використання такої суми під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу (∑Накл), правонаступника (таблиця 4 додатка 3 (Д3)). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки суми, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу (∑Накл), правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання суми, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу (∑Накл), реорганізованого платника податку (таблиця 5 додатка 3 (Д3)) під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу (∑Накл), такого правонаступника.

Враховуючи викладене і виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 3, 5

З метою застосування пункту 198.7 статті 198 Кодексу платник податків, що реорганізується шляхом виділу з нього нової юридичної особи, за наявності суми від’ємного значення ПДВ подає у складі декларації за звітний (податковий) період, у якому була здійснена державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи – правонаступника, відповідну заяву шляхом заповнення таблиці 2 додатка 2 (Д2) до декларації.

У таблиці 2 додатка 2 (Д2) до декларації платником податку, що реорганізується шляхом виділу, зазначається:

у графі 2 – індивідуальний податковий номер правонаступника;

у графі 3 – сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту правонаступника згідно з часткою, зазначеною в розподільчому балансі;

у графах 4–5 – дата та номер розподільчого балансу.

Заявлена сума має бути підтверджена контролюючим органом за результатами документальної перевірки, після чого правонаступник отримує право заявити підтверджену суму від’ємного значення ПДВ для включення її до складу власного податкового кредиту та заповнити таблицю 3 додатка 2 (Д2) до декларації.

За наявності у платника податку, що реорганізується, суми від’ємного значення ПДВ (рядок 21 декларації), в частині суми від’ємного значення ПДВ, що зазначена в таблиці 2 додатка 2 (Д2) до декларації та підлягає включенню до складу податкового кредиту правонаступника, до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду не переноситься. Узгоджена сума від’ємного значення ПДВ переноситься до рядка 16.3 декларації правонаступника, за умови подання таким правонаступником заяви шляхом заповнення таблиці 3 додатка 2 (Д2).

Щодо питань 2, 4

З метою використання реєстраційної суми платника податку, який реорганізується, під час обрахунку реєстраційної суми правонаступника, такий платник податку, що реорганізується, у складі декларації за звітний (податковий) період, у якому була здійснена державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи – правонаступника, має подати відповідну заяву шляхом заповнення таблиці 4 додатка 3 (Д3) до декларації.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі декларації за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання реєстраційної суми реорганізованого платника податку під час обрахунку реєстраційної суми такого правонаступника, шляхом заповнення таблиці 5 додатка 3 (Д3) до декларації.

Слід зазначити, що будь-який платник податків (у тому числі особа, утворена у результаті виділу з підприємства, що реорганізується)) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу в порядку, визначеному статтею 52 Кодексу, для отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного використання норм Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).