Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.11.2026 р. № 6403/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення          щодо окремих питань, пов’язаних із оподаткуванням зазначених у зверненні операцій, керуючись статтею 52 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3  підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство (платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах та платник ПДВ) здійснює оптову та роздрібну торгівлю автозапчастинами і супутніми товарами та планує здійснювати публічний збір благодійних пожертв від фізичних осіб – покупців та відвідувачів вебсайтів підприємства на користь благодійної організації, внесеної до Реєстру неприбуткових установ та організацій, з метою забезпечення боєздатності та функціонування Збройних Сил України (далі – благодійні пожертви).

Збір здійснюватиметься двома способами: через касу з використанням програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час оплати товару та за допомогою QR-кодів.

Механізм здійснення збору коштів через касу (ПРРО) наступний:

1) під час оплати товару готівкою або платіжною карткою касир пропонує покупцю добровільно додати до суми покупки благодійну пожертву в розмірі, встановленому підприємством, або в іншому розмірі за вибором покупця. Покупець може відмовитися, відмова не впливає на продаж товару та його ціну;

2) якщо покупець погоджується, сума пожертви сплачується разом з оплатою за товар тим самим способом – готівкою або платіжною карткою. У фіскальному чеку вона відображається окремим рядком «Благодійність» з окремим літерним позначенням ставки ПДВ, яке відповідає операціям без ПДВ, і не включається до вартості товару;

3) інформація про мету збору, одержувача коштів і порядок звітування розміщується в місці продажу та на вебсайті підприємства;

4) зібрані пожертви обліковуються окремо від виручки. Пожертви, отримані готівкою, здаються до банку у складі готівкової виручки; пожертви, сплачені платіжною карткою, надходять на поточний рахунок підприємства від банку-еквайра. Після цього вся сума пожертв у безготівковій формі перераховується благодійній організації, на підставі договору про благодійну діяльність – для подальшого спрямування на потреби Збройних Сил України; 

Механізм збору коштів за допомогою QR-кодів наступний:

1) Товариство розміщує на своїх вебсайтах та в касових зонах складів-магазинів інформаційні матеріали з QR-кодами. Перейшовши за QR-кодом, благодійник самостійно здійснює пожертву платіжною карткою через систему інтернет-еквайрингу. Така пожертва не пов'язана з придбанням товару, сплачується окремо від оплати товару, а благодійник може не бути покупцем Товариства;

2) залежно від умов договору з благодійною організацією кошти, пожертвувані за QR-кодом, надходять або безпосередньо на поточний рахунок благодійної організації (у такому разі безпосередньо на рахунок Товариства кошти не надходять), або на поточний рахунок Товариства від банку-еквайра окремим платежем з окремим призначенням або на окремий поточний рахунок з подальшим перерахуванням у повній сумі благодійній організації.

У кожному з випадків Товариство не набуває права власності на зібрані кошти, не отримує винагороди за їх збір, не утримує з них жодних сум і не використовує їх у власній господарській діяльності. Витрати на організацію збору (доопрацювання програмного забезпечення ПРРО, банківські комісії) Товариство сплачує за власний рахунок.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є об'єктом оподаткування ПДВ отримання Товариством благодійних пожертв від фізичних осіб (як через касу разом з оплатою товару, так і за QR-кодом на поточний рахунок) та подальше їх перерахування благодійній організації?

2 Чи відображаються такі суми в податковій декларації з ПДВ; якщо так, то у яких рядках?

3. Чи враховуються такі суми в обсязі неоподатковуваних операцій для розрахунку частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях (стаття 199 розділу V ПКУ)?

4. Чи виникає у Товариства обов'язок нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ за пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ на товари/послуги, придбані з ПДВ для організації та проведення збору благодійних пожертв (доопрацювання програмного забезпечення ПРРО, виготовлення та розміщення інформаційних матеріалів і QR-кодів, у тому числі на вебсайтах підприємства, тощо), виходячи з бази оподаткування, визначеної пунктом 189.1 статті 189 розділу V ПКУ?

5. Чи поширюються висновки індивідуальної податкової консультації ДПС від 30.07.2026 № 4393/ІПК/99-00-21-02-02, наданої Товариству, щодо податку на прибуток підприємств на благодійні пожертви, які підприємство приймає: а) через касу (ПРРО) одночасно з оплатою товару одним платежем та б) за QR-кодом через інтернет-еквайринг на свій поточний рахунок і в повному обсязі перераховує благодійній організації на підставі договору про благодійну діяльність?

6. Чи є приймання пожертви в касі одночасно з оплатою товару (готівкою або платіжною карткою) розрахунковою операцією в розумінні Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)? Чи зобов'язане Товариство проводити суму пожертви через ПРРО?

7. Якщо так, чи правомірно зазначати суму пожертви окремим рядком «Благодійність» з літерним позначенням ставки ПДВ, яке відповідає операціям без ПДВ і відрізняється від літери товарів, у тому самому фіскальному чеку, яким оформлюється продаж товару? Якими мають бути реквізити такого рядка згідно з Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13?

8. Якщо ні,  яким документом оформлюється приймання пожертви готівкою на місці проведення розрахунків (операція «службове внесення», прибутковий касовий ордер, інше) і як забезпечується її оприбуткування? Яким документом у такому разі оформлюється пожертва, сплачена платіжною карткою?

9. Чи поширюються на прийняті пожертви вимоги щодо оприбуткування готівки та її здавання до банку нарівні з готівковою виручкою?

10. Чи є приймання благодійної пожертви за QR-кодом через систему інтернет-еквайрингу на поточний рахунок Товариства, яке не пов'язане з продажом товару, розрахунковою операцією в розумінні Закону № 265? Чи зобов'язане Товариство проводити такі суми через ПРРО та формувати розрахунковий документ? Якщо так, у якому порядку і з якими реквізитами?

11. Чи виникають у Товариства зобов'язання з ПДВ, податку на прибуток підприємств або щодо застосування ПРРО у разі, якщо пожертви за розміщеними Товариством QR-кодами надходять безпосередньо на поточний рахунок благодійної організації, а Товариство лише розміщує інформаційні матеріали?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункт 5.3 статті 5 розділу І ПКУ).

Оскільки відповідно до підпункту 19¹.1.28 пункту 19¹.1 ст. 19¹ розділу І ПКУ до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення та оформлення правочинів суб’єктів господарювання, здійснення благодійної діяльності не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства, законодавства про благодійну діяльність.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», зі змінами (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Законодавство України про благодійну діяльність та благодійні організації базується на Конституції України та складається з Закону № 5073, Цивільного кодексу України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 2 Закону № 5073).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 5073 благодійна діяльність – добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (частина перша статті 4 Закону № 5073).

Згідно із частиною першою статті 6 Закону № 5073 благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону № 5073.

Порядок публічного збору благодійних пожертв встановлено статтею 7 Закону № 5073.

Відповідно до частин першої – третьої статті 7 Закону № 5073 публічним збором благодійних пожертв визнається добровільний збір цільової допомоги у формі коштів або майна серед невизначеного кола осіб, зокрема з використанням засобів електронних комунікацій, у тому числі благодійного електронно-комунікаційного повідомлення, для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.

Особи, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від імені благодійної організації, діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності керівника благодійної організації. Довіреність має визначати, зокрема, цілі, місце і строк збору коштів або іншого майна, порядок їх використання та порядок загального доступу до фінансових звітів благодійної організації.

Особи, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв на користь благодійної організації від власного імені, діють на підставі контракту (договору) про благодійну діяльність з такою благодійною організацією. Контракт (договір) має визначати, зокрема, цілі, місце і строк збору коштів або іншого майна, порядок їх використання, порядок загального доступу до фінансових звітів благодійної організації та відповідальність сторін у разі порушення контракту (договору) або порядку використання пожертв.

Публічний збір благодійних пожертв для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності та функціонування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до закону військових формувань здійснюється особами, зазначеними у частинах другій – п’ятій статті 7 Закону № 5073, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина восьма статті 7 Закону № 5073).

Порядок здійснення публічного збору благодійних пожертв для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності та функціонування Збройних Сил України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 451.

Підпунктами 14.1.202, 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари; продаж результатів робіт (послуг) – це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Щодо питань 1 – 4, 11 (в частині оподаткування ПДВ)

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях та/або в негосподарській діяльності платника податку.

Статтею 199 розділу V ПКУ встановлено порядок формування податкового кредиту у разі, якщо придбані товари/послуги використовуються частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних ПДВ операціях.

Так, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 розділу V ПКУ).

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Враховуючи викладене, платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996)). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, а не отримання чи перерахування коштів.

За умови, що отримані Товариством від фізичних осіб кошти є саме добровільними пожертвами, не є оплатою за товари чи послуги та їх отримання не передбачає постачання товарів/послуг чи іншої компенсації благодійнику або будь-якій іншій особі, отримання таких коштів не є операцією з постачання товарів/послуг, отже така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ. На суму таких коштів податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, податкова накладна не складається. При цьому, суми таких добровільних благодійних пожертв у податковій декларації з ПДВ не відображаються.

У випадку, якщо придбані з ПДВ товари/послуги, необоротні активи, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, призначаються для використання або починають повністю або частково використовуватися, зокрема, в неоподатковуваних ПДВ операціях або у негосподарській діяльності, то у такого платника податку (в тому числі і у Товариства) виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ та/або застосування правил пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту відповідно до статті 199 розділу V ПКУ.

Щодо питань 5, 11 (в частині оподаткування податком на прибуток підприємств)

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток, як встановлено абзацом першим пункту 44.2 статті 44 розділу ІІ ПКУ, використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з абзацом першим підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Отже, якщо підприємство – платник податку на прибуток здійснює операції із публічного збору благодійних пожертв у формі грошових коштів серед невизначеного кола осіб на користь благодійної організації з подальшим перерахуванням зазначених коштів в межах цільового використання такій благодійній організації, за умови, що такі кошти є транзитними на підставі договору про благодійну діяльність між підприємством і такою благодійною організацією, ПКУ не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток фінансового результату до оподаткування за такими операціями.

Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону № 996).

Питання порядку бухгалтерського обліку операцій підприємства з публічного збору благодійних пожертв на користь благодійної організації та їх подальшого перерахування такій благодійній організації належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питань 6 – 10, 11 (в частині застосування ПРРО)

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій
(далі – РРО) та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Разом з цим, благодійна діяльність та умови її здійснення регламентовані положеннями Закону № 5073 та стосуються виключно правовідносин, які виникають між надавачем благодійної пожертви та її отримувачем, а тому не регулюються Законом № 265 незалежно від форми та способу надання такої пожертви.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі – підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі – установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі разом у тексті – суб’єкти господарювання), фізичними особами.

Згідно з підпунктом 2 пункту 58 розділу VI Положення № 148 готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

При цьому відповідно до абзацу першого пункту 12 розділу ІІ Положення № 148 установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язана / зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148  та не суперечити законодавству України.

Збір особами благодійних пожертв готівкою здійснюється в опломбовані або опечатані благодійною організацією скриньки, яким присвоєні індивідуальні інвентарні (номенклатурні) номери.

Збір благодійних пожертв готівкою здійснюється виключно в місцях, визначених у довіреності керівника благодійної організації або договорі про благодійну діяльність, укладеному з благодійною організацією.

Розкриття скриньок здійснюється в службовому приміщенні благодійної організації комісією, склад якої затверджує керівник благодійної організації.

За результатами розкриття скриньки комісія складає акт, у якому відображається інформація щодо суми зібраних благодійних пожертв готівкою.

Після складення акта готівка обліковується і здається в касу благодійної організації та/або зараховується на банківський рахунок благодійної організації.

Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з пунктом 11 розділу ІІ Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Лише в касі підприємства приймання благодійних внесків здійснюється з формуванням прибуткових касових ордерів за кожне таке приймання.

У всіх інших випадках, готівка зібрана в інших місцях, відмінних від каси благодійної організації, оприбутковується однією загальною сумою на підставі актів комісії в яких зафіксована фактична сума готівки, що надійшла в касу.

Таким чином, із аналізу наведених вище норм законодавства випливає, що якщо надані благодійником кошти, незалежно від їх форми, не є оплатою за товари (роботи, послуги), то такі операції не потребують обов’язкового застосування РРО / ПРРО, але за умови їх внесення в готівковій формі вони мають прийматися в касі підприємства за допомогою прибуткових касових ордерів за формою № КО-1 та ведення касової книги відповідно до вимог Положення № 148.

<