Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.11.2026 р. № 6418/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення від (   ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що у 2018 році був призначений на посаду (  ) . Проте у жовтні 2021 року платника податків було звільнено із займаної посади.

Платник податків оскаржив таке звільнення у судовому порядку, за результатами розгляду якого платника було поновлено на посаді з 15 вересня 2025 року.

Постановою суду від 04 лютого 2026 року із правонаступника (  )  стягнуто на користь платника податків середній заробіток за час вимушеного прогулу (з 19.10.2021 по 11.09.2025) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.

Фактичне нарахування та виплата відповідних сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу були здійснені (  ) поетапно у 2025-2026 роках. Такі суми було віднесено (  ) до відповідних місяців періоду вимушеного прогулу – з 19.10.2021 по 11.09.2025.

Разом з тим, у 2021-2026 роках платник податків поніс витрати, які за своїм характером та за наявності документів, можуть бути включені до податкової знижки. Проте, з причини вимушеного прогулу, платник податків фактично не отримував дохід у вигляду заробітної плати і відповідно не скористався правом на отримання податкової знижки. Фактична виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснена у 2025-2026 роках.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вважається середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з жовтня 2021 року по вересень 2025 року та фактично нарахований у 2025-2026 роках, для цілей застосування ст. 166 Кодексу доходом, одержаним за наслідками 2021-2025 податкових років відповідно до періодів, за які такий середній заробіток за час вимушеного прогулу нарахований (  )?

2. Якщо для цілей оподаткування відповідно до п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу відповідні суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу відносяться до податкових періодів їх нарахування, чи означає це, що такі суми враховуються при визначенні загального річного оподатковуваного доходу у відповідних 2021 – 2025 роках для цілей застосування ст. 166 Кодексу, незважаючи на те, що фактична виплата та утримання податку на доходи фізичних осіб відбулися у 2025-2026 роках?  

3. Чи має платник податків право на податкову знижку за 2021 рік у випадку, якщо протягом 2021 року платником податку понесено витрати, передбачені с. 166 Кодексу, а середній заробіток за час вимушеного прогулу за жовтень – грудень 2021 був фактично нарахований, оподаткований та виплачений (  ) лише у 2025-2026 роках на виконання рішення суду?    

4. Чи має платник податків право на податкову знижку за 2022-2025 роки у випадку, якщо відповідні витрати були фактично понесені платником податків у кожному з таких років, а середній заробіток за час вимушеного прогулу за відповідні роки був фактично нарахований, оподаткований та виплачений (  ) лише у 2026 році?  

5. Якщо відповідно до положень ст. 166 Кодексу право на податкову знижку за 2021-2025 роки у зазначених обставинах у платника податків відсутнє через те, що відповідний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати фактично був виплачений лише у 2025 та у 2026 роках, чи може платник податків включити до податкової знижки за 2026 рік витрати, фактично понесені у 2021-2025 роках? Чи платник податків має включити до податкової знижки за 2026 рік лише витрати, фактично понесені у 2026 році?       

6. Якщо витрати, понесені платником у 2021-2025 роках, не можуть бути враховані при визначенні податкової знижки за 2026 рік, чи вважається право на податкову знижку платника податків за відповідні роки втраченим у зв’язку з тим, що в таких роках платник податків не мав фактично виплаченого доходу у вигляді заробітної плати, незважаючи на те, що відповідний середній заробіток за час вимушеного прогулу був визнаний рішенням суду за такі роки та з нього у 2025-2026 роках було утримано податок на доходи фізичних осіб?           

7.У разі позитивної відповіді на запитання третє та четверте, чи має право платник податків подати у 2027 році податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2021-2025 роки з метою реалізації права на податкову знижку та чи не перешкоджає такому поданню сплив строку, визначеного п.п. 164.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу?   

8. Якщо відповідно до законодавства право на податкову знижку за відповідний рік залежить від нявності в платника податків загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, чи слід у такій ситуації вважати таким доходом середній заробіток за час вимушеного прогулу, віднесений (  ) до відповідних місяців 2021-2025 років відповідно до вимог     п.п. 169.4.1 ст. 169.4 ст 169 Кодексу, попри те, що фактичне нарахування та виплата такого доходу відбулися у 2026 році?       

9. Яким чином платнику податків слід відобразити у Декларації відповідний середній заробіток за час вимушеного прогулу та суми податку на доходи фізичних осіб, утримані з такого доходу, у разі реалізації права на податкову знижку за 2021-2025 роки?    

10. Чи є середній заробіток за час вимушеного прогулу, отриманий платником податку за період з жовтня 2021 року по вересень 2025 року, фактично нарахований та виплачений у 2026 році, доходом, одержаним платником податків у 2026 році, для цілей застосування положень ст. 166 Кодексу, з урахуванням того, що такий дохід фактично був виплачений у 2026 році з утриманням та перерахуванням податку на доходи з фізичних осіб з такого доходу?

11. Ящо для цілей застосування положень ст. 166 Кодексу відповідний середній заробіток за час вимушеного прогулу вважається доходом, одержаним у 2026 році, чи має платник податків право при визначенні податкової знижки за 2026 рік врахувати фактично понесені витрати у 2026 році, передбачені         п. 166.3 ст 166 Кодексу?     

12. Якщо відповідний середній заробіток за час вимушеного прогулу, вважається доходом 2026 року для цілей ст. 166 Кодексу, чи є ця обставина перешкодою для врахування такого доходу привизначенні права на податкову знижку за 2026 рік?  

13. У разі якщо відповідний середній заробіток за час вимушеного прогулу для цілей застосування ст. 166 Кодексу вважається доходом, одержаним  у 2026 році, чи може платник податків реалізувати  право на податкову знижку за 2026 рік шляхом подання у 2027 році Декларації, включивши до неї витрати понесені у 2026 році?     

14. Чи має значення для визначення права на податкову знижку за 2026 рік той факт, що середній заробіток за час вимушеного прогулу охоплює декілька попередніх податкових періодів, але фактично виплачений у 2026 році та з відповідної виплати у 2026 році було утримано та перераховано податок на доходи фізичних осіб?   

15. Якщо середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає віднесенню до відповідних податкових періодів його нарахування відповідно до п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, чи означає це автоматично, що такий дохід не може бути врахований при визначенні права на податкову знижку за 2026 рік, незважаючи на фактичне отримання такого доходу та фактичне утримання з нього податку на доходи фізичних осіб у 2026 році?       

16. Якщо середній заробіток за час вимушеного прогулу не може враховуватися при визначенні права на податкову знижку за 2026 рік, платник податків просить зазначити норму Кодексу, що включає можливість його врахування при визначенні загального річного оподатковуваного доходу платника податків за 2026 рік для цілей застосування ст. 166 Кодексу?    

17. У разі якщо право на податкову знижку за 2026 рік виникає, чи слід для визначення її граничного розміру враховувати суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, фактично виплачену платнику податків у 2026 році, чи лише ту її частину, яка відповідно до п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу відноситься до 2026 звітного (податкового) року?    

18. У разі якщо частина середнього заробітку за час вимушеного прогулу відноситься до 2021-2025 звітних (податкових) років, а частина – до 2026 звітного (податкового) року, чи може при визначенні права на податкову знижку за 2026 рік враховуватися частина такого доходу, яка відноситься саме до 2026 рлку?     

Порядок застосування платником податку - фізичною особою права на податкову знижку визначений ст. 166 Кодексу.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року
(п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1       п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексу.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (п.п. 166.4.1 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

При цьому, відповідно до п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4         п. 166.4 ст. 166 Кодексу.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 Кодексу.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Враховуючи вищезазначене, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового 2026 року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, витрати, зазначені у п. 166.3 ст. 166 Кодексу за умови дотримання усіх інших вимог, визначених ст. 166 Кодексу.

При цьому, у платника податків відсутні законодавчі підстави до включення до податкової знижки суми витрат, понесених у 2021-2025 роках, оскільки, відповідно до п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.