Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.11.2026 р. № 6431/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

    Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює капітальне будівництво виробничого об’єкта (далі – Об’єкт). Внаслідок влучання безпілотного літального апарату Об’єкт зазнав значних пошкоджень та локального руйнування окремих конструктивних елементів.

Станом на дату пошкодження Об’єкт не був завершеним будівництвом та не був введений в експлуатацію. У бухгалтерському обліку витрати на його створення обліковувалися у складі незавершених капітальних інвестицій на субрахунку 15.1 «Капітальне будівництво».

Враховуючи викладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1) чи виникає у Товариства обов’язок нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ у зв’язку з частковим пошкодженням Об’єкта внаслідок військової агресії та списанням вартості окремих зруйнованих або непридатних конструктивних елементів, якщо Об’єкт загалом не списується, після відновлення підлягає добудові, введенню в експлуатацію та використанню в оподаткованих ПДВ операціях у межах господарської діяльності Товариства?

2) чи застосовуються положення пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ до придбаних з ПДВ матеріалів, будівельних конструкцій, обладнання тв. Інших матеріальних складових, використаних при спорудженні Об’єкта, які внаслідок військової агресії були фактично зруйновані, визнані непридатними для подальшого використання та списані за результатами технічної оцінки й інвентаризації, та чи звільняє застосування цієї норми Товариство від нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ щодо таких матеріальних складових?

3) чи виникає у платника податку обов’язок нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ щодо придбаних з ПДВ будівельних, проєктних та інших робіт і послуг, які до настання події були фактично виконанні, прийняті Товариством, використані у процесі спорудження Об’єкта та включені до вартості незавершених капітальних інвестицій, у тому числі в частині, що стосується пошкоджених або зруйнованих конструктивних елементів, якщо Об’єкт загалом не списується та після відновлення використовуватиметься в оподаткованій господарській діяльності Товариства?

4) якщо, на думку контролюючого органу, за наведених обставин Товариство зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 195 ПКУ виходячи з вартості придбання лише тієї частини таких робіт і послуг, яка за даними бухгалтерського обліку, первинних документів, кошторисної документації та документів технічного обстеження припадає на фактично зруйновані, непридатні для подальшого використання іі списані конструктивні елементи або їх частини? Чи включається до такої бази вартість робіт і послуг, що припадає на збережені або відновлювані конструктивні елементи, які продовжують обліковувати у складі Об’єкта і будуть використані при його добудові та подальшій господарській експлуатації?

5) чи передбачає ПКУ коригування фінансового фінансового результату до оподаткування:

а) на суму списаної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності вартості окремих зруйнованих або непридатних складових Об’єкта;

б) на суму визнаних відповідно до Міжнародного стандарту фінансової звітності 36 втрат від зменшення корисності частини Об’єкта, що продовжує обліковуватися у складі незавершених капітальних інвестицій, якщо станом на дату пошкодження Об’єкт не був введений в експлуатацію та не належав до основних засобів у розумінні підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 − 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно пункту 49 розділу 9 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі – Методичні рекомендації) затрати з будівництва (виготовлення), придбання і поліпшення об’єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об’єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом).

Капітальні інвестиції обліковуються у складі незавершеного будівництва до введення об'єктів основних засобів в експлуатацію (пункт 53 Методичних рекомендацій).

Згідно з частинами першою і другою статті 14¹ Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671) Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Капітальні інвестиції – господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм ПКУ (підпункт «а» підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі − Закон № 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається, зокрема, ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в негосподарській діяльності платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Відповідно до абзацу першого та другого пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, протягом дії воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених пунктом 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовуються.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.

Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

Щодо питань 1 – 4

Якщо у межах описаної у зверненні ситуації за даними бухгалтерського обліку здійснюється списання товарів, які придбавались (виготовлялися) з ПДВ для цілей використання в оподатковуваних ПДВ операціях, але були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, що підтверджується документально, то при здійсненні такої операції платником податку можуть бути застосовані норми пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ і, відповідно, обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у платника податку не виникає (в тому числі згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ). При цьому на придбані з ПДВ послуги норми, визначені пунктом 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не поширюються.

Факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору) підтверджує сертифікат Торгово-промислової палати України.

Щодо питання 5

Відповідно до підпункту. 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог статті 138 розділу ІІІ ПКУ.

Положення підпунктів 138.1, 138.2 статті 138 розділу ІІІ ПКУ передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації виключно для активів, що є основними засобами та/або нематеріальними активами.

Відповідно до підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 розділу ІІІ ПКУ для розрахунку амортизації відповідно до положень пункту 138.3 розділу ІІІ ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Таким чином, для цілей податкового обліку незавершені капітальні інвестиції не є основними засобами та їх вартість не підлягає амортизації.

Отже, оскільки незавершені капітальні інвестиції (незавершене будівництво) не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі статтею 138 розділу ІІІ ПКУ, за такими активами у платника не виникають.

При цьому положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями зі списання частини Об’єкта незавершених капітальних інвестицій (незавершеного будівництва) та на суму втрат від зменшення корисності частини такого Об’єкта у зв’язку з його руйнуванням під час дії воєнного стану.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996) (зі змінами).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).