Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.11.2026 р. № 6437/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення з питань оподаткування операцій з додаткового внеску акціонером – нерезидентом та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої у зверненні інформації, наглядова рада Товариства має намір схвалити рішення про створення додаткового капіталу шляхом залучення додаткового внеску від акціонера – резидента Кіпру без зміни кількості належних йому акцій та їх номінальної вартості. Додатковий внесок до додаткового капіталу має здійснитися шляхом внесення майнового права – права грошової вимоги за договором безвідсоткової позики, яке належить резиденту Кіпру на підставі угоди про відступлення права вимоги боргу.

У такому рішенні наглядовою радою буде затверджено грошову оцінку вказаного майнового права (права грошової вимоги) та зазначено, що після залучення додаткового внеску у вигляді відступлення права вимоги боргу зобов’язання Товариства перед нерезидентом за договором позики припиняться у повному обсязі.

За договором позики у 2019 році Товариство отримало безвідсоткову позику від учасника Товариства – резидента Кіпру.

Пізніше в Товаристві відбулася заміна акціонера (резидент Республіки Кіпр був замінений на іншого резидента Республіки Кіпр), якому належить домінуючий контрольний пакет акцій, що складає 99,48% статутного капіталу Товариства, та було укладено угоду про відступлення права вимоги за договором позики від першого акціонера – нерезидента до другого акціонера - нерезидента.

У Товариства наразі існує грошове зобов’язання перед своїм акціонером - нерезидентом.

Товариство запитує:

1. Чи виникають різниці для коригування фінансового результату до оподаткування при внесенні учасником акціонерного товариства  - нерезидентом, що зареєстрований в Республіці Кіпр, додаткових внесків до додаткового капіталу акціонерного товариства без зміни кількості належних йому акцій та їх номінальної вартості у вигляді майнового права – права грошової вимоги?

2. Чи вірно твердження, що у разі здійснення операцій з внесення до додаткового капіталу Товариства додаткового внеску акціонером Товариства – нерезидентом без зміни кількості належних йому акцій та їх номінальної вартості у вигляді майнового права – права грошової вимоги за договором позики, така операція не вплине на оподаткування податком на прибуток, тому як у бухгалтерському обліку Товариства додатковий внесок учасника – акціонера (Кіпр) до додаткового капіталу у вигляді майнових прав має збільшити власний капітал Товариства, не потрапляє до доходів, відповідно така операція не позначиться на фінансовому результаті до оподаткування, визначеному у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, тому і в податковому обліку такий внесок не вплине на фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток?

3. Чи дійсно зменшення кредиторської заборгованості Товариства перед акціонером – нерезидентом унаслідок здійснення акціонером – нерезидентом додаткового внеску до додаткового капіталу акціонерного товариства без зміни кількості належних йому акцій та їх номінальної вартості у вигляді майнового права – права грошової вимоги до Товариства за договором позики не є самостійною господарською операцією зі списання безнадійної або безповоротної кредиторської заборгованості, тому не буде потрапляти до оподатковуваного доходу Товариства?

4. Чи дійсно, що у разі здійснення операції з внесення до додаткового капіталу Товариства додаткового внеску від акціонера - нерезидента без зміни кількості належних йому акцій та їх номінальної вартості у вигляді майнового права – права грошової вимоги до Товариства за договором позики така операція не буде розглядатися Кодексом як операція з постачання товарів/послуг та не є об’єктом оподаткування ПДВ, тому податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не будуть нараховуватись?

5. Чи вплине на податкові наслідки з податку на прибуток те, що акціонер, якому належить 99,48% статутного капіталу платника податків, є пов’язаною особою та зареєстрований в Республіці Кіпр з урахуванням того, що платник податків буде мати річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку менший ніж 150 мільйонів гривень та можлива операція з внесення до додаткового капіталу додаткового внеску від акціонера без зміни кількості належних йому акцій та їх номінальної вартості у вигляді майнового права – права грошової вимоги до платника податків за Договором позики – не впливатиме на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку? Чи буде така операція відповідати визначенню контрольованої згідно вимог ст. 39 Кодексу?

6. Чи є об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України можлива операція з внесення до додаткового капіталу Товариства додаткового внеску від акціонера - нерезидента без зміни кількості належних йому акцій та їх номінальної вартості у вигляді майнового права – права грошової вимоги до Товариства за договором позики, враховуючи, що позика була безвідсоткова (проценти не нараховувалися і не сплачувалися)?

7. Чи є об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України можлива операція із зменшення кредиторської заборгованості Товариства перед акціонером – нерезидентом унаслідок здійснення акціонером – нерезидентом додаткового внеску до додаткового капіталу Товариства додаткового внеску від акціонера - нерезидента без зміни кількості належних йому акцій та їх номінальної вартості у вигляді майнового права – права грошової вимоги до Товариства за договором позики, враховуючи, що позика була безвідсоткова (проценти не нараховувалися і не сплачувалися)?

8. У разі якщо рішенням наглядової ради Товариства буде передбачено, додатковий внесок до додаткового капіталу може бути повністю або частково повернутий за вимогою такого акціонера або у зв’язку з припиненням інвестиційної діяльності такого іноземного інвестора чи виникнуть у такому разі податкові наслідки для Товариства і акціонера та у разі виникнення - на якому етапі виникають такі податкові наслідки?

Щодо питань 1 – 3, 8

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з п.п 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу позика – грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Корпоративні права − права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 кодексу).

Водночас зазначаємо, що сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення вважається поворотною фінансовою допомогою (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Безповоротною фінансовою допомогою з ціллю оподаткування визнається, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, якщо отримувачем поворотної фінансової допомоги така допомога не була повернута установлений договором термін, така допомога набуває статусу безповоротної.

Підпунктом 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Частиною першою ст. 511 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що зобов’язання не створює обов’язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із п. 1 частини першої ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов’язанні визначається відповідно до положень ст. 513 ЦКУ (частина перша ст. 521 ЦКУ).

Статтею 513 ЦКУ встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ).

Порядок створення, діяльності, припинення та виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов’язки акціонерів визначаються Законом України від 27 липня 2022 року № 2465 - IХ «Про акціонерні товариства» (далі – Закон № 2465).

Частиною п’ятою ст. 16 Закону № 2465 визначено, що акціонери товариства можуть робити додаткові внески до додаткового капіталу та спеціальних фондів товариства без зміни кількості належних їм акцій та їх номінальної вартості.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними  положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями із зарахування права вимоги боргу за безпроцентною позикою учасником Товариства – нерезидентом як внеску в додатковий капітал Товариства, а також і за операціями із повернення у межах внеску додаткового внеску акціонеру Товариства.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996 - XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Таким чином, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку  операцій із зарахування права вимоги боргу за безпроцентною позикою учасником Товариства – нерезидентом як внеску в додатковий капітал Товариства, а також операцій із повернення додаткового внеску акціонеру у межах суми такого внеску, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питання 4

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Товари – це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (п. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підпунктами 196.1.1 та 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Кодексу встановлено, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з:

випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону;

відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи; надання послуг з залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного).

Враховуючи викладене, операції з внесення до додаткового капіталу Товариства вкладу у вигляді прав грошової вимоги, здійснені згідно з вимогами чинного законодавства, не розглядається Кодексом як операція з постачання товарів/послуг та не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Отже, податкові зобовʼязання з ПДВ за такою операцією не нараховуються.

Щодо питання 5

Відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Згідно з п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо.

Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п. 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Таким чином, у разі, якщо господарські операції здійснені платником податків із нерезидентом не відповідатимуть критеріям, встановленим підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.4, 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, такі операції не визнаватимуться контрольованими.

Щодо питань 6-7

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу чи іншого відчуження нерухомого майна або неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості чи подільного об’єкта незавершеного будівництва, розташованого чи який після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта буде розташований на території України, що належать нерезиденту;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту;

к) інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, зазначені платником, операції:

- із внесення до додаткового капіталу Товариства додаткового внеску від акціонера резидента Республіки Кіпр без зміни кількості належних йому акцій та їх номінальної вартості у вигляді майнового права – права грошової вимоги до Товариства за договором безвідсоткової позики (проценти не нараховувалися і не сплачувалися);

- із зменшення кредиторської заборгованості Товариства перед акціонером – резидентом Республіки Кіпр унаслідок здійснення акціонером - нерезидентом додаткового внеску до додаткового капіталу без зміни кількості належних йому акцій та їх номінальної вартості у вигляді майнового права – права грошової вимоги до Товариства за договором безвідсоткової позики (проценти не нараховувалися і не сплачувалися);

не є об’єктами оподаткування податком на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України відповідно до п. 141.4 ст. 141 Кодексу, з урахуванням обставин, описаних у запиті.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).