Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо визначення власної сільськогосподарської продукції та частки сільськогосподарського товаровиробництва, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно із зверненням, Товариство є платником єдиного податку четвертої групи та здійснює господарську діяльність з вирощування овочів, баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (основний КВЕД 01.13). Товариство планує в майбутньому власними засобами, з використанням власних виробничих потужностей вирощувати овочі (підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД) та передавати їх як давальницьку сировину третій особі, яка за грошову винагороду буде здійснювати їх консервування та повертати Товариству. Разом з овочами, які надаються для консервування третій особі Товариство буде закуповувати скляні банки з кришками для банок та етикетки, які будуть надаватися третій особі як давальницька сировина. В подальшому законсервовані овочі будуть постачатися Товариством контрагентам за грошову винагороду. Товариство наголошує, що давальницька сировина на кожному етапі переробки складатиме понад 20 відсотків загальної вартості готової продукції.
Товариство повідомило, що розрахунки між Товариством та особою, яка буде здійснювати за грошову винагороду консервування овочів та повертати консервовані овочі Товариству, будуть здійснюватися у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок особи, що надаватиме послуги з консервування овочів.
Товариством надано проєкт договору надання послуг, який планується укласти з виконавцем послуг.
Посилаючись на норми Кодексу, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:
Щодо першого питання.
Відповідь Товариству надається з урахуванням обставин визначених у проєкті договору надання послуг, який додано до звернення.
Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), договірні відносини регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
В ЦКУ договори давальницької переробки регламентують положеннями глави 61 «Підряд».
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів та інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п.п. 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 Кодексу давальницькою сировиною вважається сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.
Згідно з п.п. 14.1.134 п. 14.1 ст. 14 Кодексу операція з давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції.
Таким чином, операції з давальницькою сировиною мають бути належним чином документально оформлені та відображені в бухгалтерському обліку Товариства.
При цьому в межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо визначення операції із давальницькою сировиною (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочних заходів на підставі дослідження відповідних документів у їх сукупності з урахуванням фактичних обставин).
Щодо другого – восьмого питань.
Главою 1 розд. XIV Кодексу встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Згідно з п.п. "а" п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до четвертої групи платників єдиного податку відносяться юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1
ст. 14 Кодексу).
Відповідно до абзаців першого – п’ятого п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Кодексу дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:
реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.
Овочі свіжі – це товари, які згідно з УКТ ЗЕД відносяться до розділу IІ "Продукти рослинного походження" групи 07 «Овочі та деякі їстівні корнеплоди і бульби» додатку до Закону України "Про Митний тариф України" від 04.06.2020 № 674 – ІХ (далі – Додаток до Закону № 674).
Овочі консервовані - це товари, які згідно з УКТ ЗЕД відносяться до розділу IІ "Продукти рослинного походження" групи 07 «Овочі та деякі їстівні корнеплоди і бульби» код товару 0711 «Овочі, консервовані для тимчасового зберігання, але непридатні для безпосереднього вживання в їжу в такому вигляді» та до розділу IV "Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники; продукти, з вмістом та без вмісту нікотину, призначені для вдихання без горіння; інші нікотиновмісні продукти, призначені для забезпечення надходження нікотину в тіло людини" код товару 2001 «Овочі, плоди та інші їстівні частини рослин, приготовлені або консервовані з доданням оцту чи оцтової кислоти» додатку до Закону України "Про Митний тариф України" Додатку до Закону № 674. Товариством у зверненні не визначено, які саме овочі планується вирощувати та передавати на консервацію.
Отже, якщо овочі, вирощені Товариством власними силами та на власних потужностях та консервовані овочі, що вироблені із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД Додатку до Закону № 674, то зазначена продукція відповідає поняттю сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), визначеному п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Разом з тим повідомляємо, що товари (скляні банки, кришки та етикетки) не відповідають поняттю сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), визначеному п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Форма Розрахунку затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2012 року за № 510/20823, зі змінами.
Джерелом інформації при складанні розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва є дані бухгалтерського обліку.
Разом з тим, повідомляємо, що загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, зі змінами (далі - НП(С)БО 15).
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший п. 5 НП(С)БО 15).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями).
Отже, питання формування доходів у бухгалтерському обліку у разі здійснення операцій із давальницькою сировиною належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Таким чином, для замовника (Товариства) овочі консервовані, є сільськогосподарською продукцією власного виробництва, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, та доходи від реалізації зазначеної продукції можуть включатися до складу доходу від реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки відповідно до п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Кодексу за умов, що сировина замовника (овочі) на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції.
Разом з тим, у разі передачі Товариством супутньої продукції (банки, кришки, етикетки), яка не належить до сільськогосподарської продукції, вартість такої продукції не включається до доходу від реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, що відповідно впливає на частку сільськогосподарського товаровиробництва.
Крім того зазначаємо, що в межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування платником податку податкових зобов’язань та визначення доходів сільськогосподарського товаровиробника (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочних заходів).
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |