Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.11.2026 р. № 6451/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм законодавства щодо обігу алкогольних напоїв, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство повідомляє, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства та планує надавати замовникам (відповідачам) послуги Cork-Free. Суть зазначеної послуги полягає у тому, що під час ресторанного або банкетного обслуговування у закладі можуть споживатися алкогольні напої, які не належать Товариству, а є власністю замовника (відвідувача).

Товариство зазначає, що у межах такої діяльності:

Товариство не придбаває алкогольні напої для їх подальшої реалізації;

право власності на алкогольні напої до Товариства не переходить;

Товариство не здійснює продаж, перепродаж чи безоплатну передачу алкогольних напоїв замовникам (відвідувачам);

алкогольні напої придбаваються їх власником у інших суб’єктів господарювання, які здійснюють їх реалізацію;

оплата вартості алкогольних напоїв Товариству не здійснюється та до вартості ресторанного чи банкетного обслуговування не включається;

Товариство не отримує від продавців алкогольних напоїв комісійної, агентської або іншої винагороди за їх продаж;

алкогольні напої можуть бути доставлені до закладу їх власником, продавцем або перевізником після їх придбання замовником (відвідувачем);

Товариство може прийняти такі алкогольні напої для забезпечення їх належної температури, тимчасового розміщення до початку та протягом заходу, відкривання пляшок, надання посуду, сервірування та подачі під час відповідного заходу;

невикористані алкогольні напої після завершення заходу повертаються їх власнику;

Товариство може отримувати окрему плату виключно за послугу Cork-Free або включати вартість такої послуги до загальної вартості ресторанного (банкетного) обслуговування, при цьому вартість самого алкогольного напою до такої плати не включається.

У зверненні зазначено, що Товариство надає послуги щодо алкогольного напою, який належить замовнику (відвідувачу), не набуваючи права власності на такий алкогольний напій, не здійснюючи його продажу та не отримуючи оплату за нього.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Чи є описана діяльність Товариства з надання послуги Cork-Free роздрібною торгівлею алкогольними напоями у розумінні Закону України  від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), якщо Товариство не набуває права власності на алкогольні напої, не здійснює їх продажу та не отримує оплату за такі алкогольні напої?

2. Чи зобов’язане Товариство за наведених фактичних обставин отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями виключно у зв’язку з перебуванням та споживанням у приміщенні закладу алкогольних напоїв, що належать замовникам (відвідувачам)?

3. Чи змінюється відповідь на попередні питання, якщо Товариство отримує окрему плату за послугу Cork-Free, зокрема за прийняття алкогольних напоїв, забезпечення їх належної температури, відкривання пляшок, надання посуду, сервірування та подачу, за умови що вартість самого алкогольного напою до такої плати не включається?

4. Чи вважаються дії працівників Товариства з відкривання пляшки, наливання належного замовнику (відвідувачу) алкогольного напою у келихи та його подачі під час обслуговування продажем алкогольного напою на розлив або іншою формою роздрібної торгівлі алкогольними напоями, якщо Товариство не є власником такого алкогольного напою та не отримує плату за сам алкогольний напій?
5. Чи змінюється правова кваліфікація описаної діяльності у випадку, якщо придбаний замовником (відвідувачем) алкогольний напій доставляється до закладу продавцем або перевізником та тимчасово перебуває у закладі до початку або протягом заходу, за умови що право власності на нього належить замовнику (відвідувачу)?
   1. Чи виникають у такому випадку у Товариства будь-які додаткові обов’язки щодо місця зберігання алкогольних напоїв, їх обліку або отримання ліцензій, дозволів чи інших документів, передбачених законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи?
6. Якими документами Товариство може підтверджувати під час проведення фактичної перевірки, що алкогольні напої, які знаходяться у закладі в межах надання послуги Cork-Free, не належать Товариству та не призначені для реалізації Товариством, а належать замовнику (відвідувачу)?
   1. Чи можуть такими підтверджуючими документами бути, зокрема, розрахунковий документ продавця алкогольних напоїв, документ про їх доставку, замовлення, акт приймання-передачі алкогольних напоїв для надання послуги Cork-Free або інший документ, що дозволяє ідентифікувати власника алкогольних напоїв?
7. Чи повинна оплата послуги Cork-Free проводитися через РРО/ПРРО саме як оплата послуги, без відображення алкогольного напою як товару, реалізованого Товариством, та чи виникають у такому випадку вимоги до фіскального чека, встановлені законодавством саме для роздрібної реалізації алкогольних напоїв?
8. Чи застосовується до Товариства відповідальність, встановлена Податковим кодексом України, Законом України № 3817-IX та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без відповідної ліцензії, якщо Товариство здійснює виключно описану вище діяльність  Cork-Free?

У разі якщо контролюючий орган вважає, що описана діяльність або будь-яка з її складових є роздрібною торгівлею алкогольними напоями та потребує отримання відповідної ліцензії, Товариство просить зазначити:

яка саме конкретна дія Товариства у наведеній моделі є роздрібною торгівлею алкогольними напоями;

конкретну норму Кодексу, Закону №3817 та/або іншого нормативно-правового акта, на підставі якої така дія кваліфікується як роздрібна торгівля алкогольними напоями;

яка саме господарська операція є фактом реалізації алкогольного напою з боку Товариства;

з якого моменту така діяльність вважається діяльністю з роздрібної торгівлі алкогольними напоями;

конкретну норму законодавства, якою передбачено обов’язок отримання ліцензії у наведених фактичних обставинах;

вид, підставу та розмір відповідальності за здійснення такої діяльності без відповідної ліцензії.

 

Щодо питань 1 – 6 та 8

 

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон № 3817.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3817:

Єдиний реєстр місць зберігання - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік місць зберігання із зазначенням відомостей, визначених цим Законом, про місцезнаходження місць зберігання та про заявників; (пункт 26 частини першої статті 1 Закону № 3817);

місце зберігання - місце, що використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, що використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного реєстру місць зберігання. Склади тимчасового зберігання, митні склади, інші приміщення, призначені для зберігання товарів під митним контролем відповідно до Митного кодексу України, не підлягають внесенню до Єдиного реєстру місць зберігання (пункт 47 частини першої статті 1 Закону № 3817);

ліцензія - право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (пункт 40 частини першої статті 1 Закону № 3817);

оптова торгівля алкогольними напоями – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб'єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб'єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб (пункт 60 частини першої статті 1 Закону № 3817);

місце роздрібної торгівлі – місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце  реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахункових операцій у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у передбачених законодавством випадках – із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів. Торговельна площа місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім пива та/або сидру і перрі (без додавання спирту), та/або збродженими напоями, одержаними виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об. (без додавання спирту) має становити не менше 20 метрів квадратних (пункт 51 частини першої статті 1 Закону № 3817).

роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування (пункт 76 частини першої статті 1 Закону № 3817).

Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників  виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб'єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Згідно з частиною сьомою статті 71 Закону № 3817 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Отже, відповідно до зазначеної у зверненні інформації Товариство не здійснює оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями в розумінні   пунктів 60 та 76 частини першої статті 1 Закону № 3817.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 3817 зберігання алкогольних напоїв здійснюється суб’єктом господарювання у місцях зберігання алкогольних напоїв, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, на підставі однієї з таких ліцензій: на право виробництва алкогольних напоїв або на право оптової торгівлі алкогольними напоями, або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями,

незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру місць зберігання, крім випадків, визначених Законом № 3817.

Суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, має право зберігати алкогольні напої за місцем роздрібної торгівлі, без внесення таких місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 17 Закону № 3817  забороняється зберігання та/або реалізація алкогольних напоїв, отримання яких не підтверджено для суб’єкта господарювання, який здійснює зберігання на підставі відповідного договору (правочину), - документом, що підтверджує прийняття товару на зберігання.

Отже, зберігання алкогольних напоїв може здійснюватися Товариством у місці зберігання алкогольних напоїв, яке внесене до Єдиного реєстру місць зберігання (внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання здійснюється за наявності ліцензії або на право виробництва алкогольних напоїв, або на право оптової торгівлі алкогольними напоями, або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями).

Крім цього, для зберігання Товариством алкогольних напоїв замовника ресторанного або банкетного обслуговування, Товариству необхідно укласти з таким замовником відповідний договір, – документ, що підтверджує прийняття товару на зберігання.

Разом з цим, Товариство може здійснювати зберігання алкогольних напоїв у місці роздрібної торгівлі, без внесення таких місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання – у разі отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на таке місце роздрібної торгівлі.

Відповідно до пункту 35 частини другої статті 73 Закону № 3817 у разі зберігання, зокрема, алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів (продукції), наявних у такому місці зберігання, але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

 

Щодо питання 7

 

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який є спеціальним (далі – Закон № 265), та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів  господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ цього Закону.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктам господарювавання проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Форми та зміст розрахункових документів визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13) у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, що повинна зазначатись платниками податків у встановлених формою вигляді і полі – які є окремими реквізитами розрахункового документа.

У пункті 2 розділу ІІ Положення № 13 передбачено, що обов’язковими реквізитами фіскального касового чека (далі – фіскальний чек) є, зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9).

У пункті 11 статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктам господарювання проводити розрахунки через РРО / ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Враховуючи, що у зверненні зазначено, що Товариство надає тільки послуги з відкупорювання алкогольних напоїв, розрахунки за надані послуги з відкупорювання алкогольних напоїв, до складу яких не входить реалізація таких напоїв, повинні проводитись Товариством через РРО / ПРРО саме як оплата за послуги (в контексті звернення – «Cork-Free») без відображення алкогольних напоїв що відкупорюються.

Разом з цим у разі здійснення розрахунків за реалізовані алкогольні напої, зокрема які входять до складу наданих послуг, Товариство зобов’язане проводити такі розрахунки через РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у встановленому Законом № 265 порядку, зокрема з обов’язковим дотриманням вимог пункту 11 статті 3 такого Закону та  Положення № 13.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).