Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.11.2026 р. № 6438/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомила, що зареєстрована фізичною особою – підприємцем та є платником єдиного податку третьої групи. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру, види господарської діяльності платника включають:
До реєстру платників єдиного податку внесені такі види моєї діяльності:
90.03 – Індивідуальна мистецька діяльність (основний);
59.11 – Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм;
59.12 – Компонування кіно- та відеофільмів, телевізійних програм;
73.12 – Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації;
62.09 – Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем;
74.10 – Спеціалізована діяльність із дизайну;
63.11 – Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність;
58.19 – Інші види видавничої діяльності;
63.12 – Веб-портали;
59.13 – Розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм;
59.20 – Видання звукозаписів;
59.14 – Демонстрація кінофільмів;
85.52 – Освіта у сфері культури.
Платник планує укласти з Державним підприємством «Центр захисту інформаційного простору України» (далі – Замовник, ЦЗІПУ), договір про надання послуг із виробництва анімаційного серіалу «Санні і Скай» (далі – Договір).
Фінансування в повному обсязі передбачається за рахунок державного бюджету. Співфінансування з мого боку не передбачається. Відповідно до проєкту Договору:
послуги надаються в межах реалізації ініціативи зі створення українського культурного продукту із застосуванням Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2015 № 772;
пунктом 2.1 передбачене фінансування за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою КПКВК 3801030;
пунктом 2.3 передбачена попередня оплата в розмірі 90 відсотків суми бюджетного фінансування;
кошти попередньої оплати мають використовуватися виключно за цільовим призначенням відповідно до Договору та кошторису;
оплата здійснюється на рахунок виконавця, відкритий в органах Державної казначейської служби України;
остаточний розрахунок здійснюється після приймання наданих послуг з урахуванням суми попередньої оплати;
передбачені звітування про використання коштів та їх повернення у визначених Договором випадках.
Плановий період надходження коштів 2026-2027 роки. Очікується, що вся сума передбаченої Договором попередньої оплати надійде у IV кварталі 2026 року.
Плановий строк виробництва серіалу – з жовтня 2026 року до жовтня 2027 року.
Для отримання та використання коштів передбачається відкриття небюджетного рахунку в органах Казначейства на ім’я фізичної особи – підприємця. Платежі з цього рахунку здійснюватимуться за платіжними інструкціями на підставі підтвердних документів та відповідно до кошторису проєкту.
Для виконання окремих робіт у межах проєкту планується залучати виключно фізичних осіб – підприємців за договорами про виконання робіт або надання послуг. Оплата здійснюватиметься на їхні підприємницькі рахунки.
Крім організації виробництва, платник особисто виконуватиму частину робіт у проєкті, зокрема режисерські роботи, створення анімації, супервайзинг анімації, тощо. У проєкті кошторису винагороди за особисто виконані платником роботи передбачені окремими статтями із визначенням окремої суми за кожним видом робіт.
Передбачається, що кошти в межах зазначеної винагороди перераховуватимуться з небюджетного рахунку, відкритого на ім’я фізичної особи – підприємця у Казначействі, на поточний підприємницький рахунок у банку. Обидва рахунки належатимуть як одному платнику податків з одним РНОКПП. Перелік документів, на підставі яких здійснюватимуться такі перекази, наразі уточнюється із Замовником.
Отриманий аванс використовуватиметься поступово, зокрема протягом 2027 року.
Значна частина коштів залишатиметься на небюджетному рахунку для подальших розрахунків за проєктом. Сума коштів, перерахованих на підприємницький рахунок у банку, на дату настання строку сплати податків може бути меншою за суму податкових зобов’язань, якщо оподаткуванню підлягатиме весь отриманий аванс.
Можливість сплати податків безпосередньо з небюджетного рахунку або перерахування необхідної для цього суми на мій підприємницький рахунок у банку наразі потребує уточнення з урахуванням режиму рахунку та умов використання фінансування.
Таким чином, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи підлягають кошти, отримані за описаним Договором на небюджетний рахунок у Казначействі, включенню до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 291 Кодексу, чи до них застосовується виключення, передбачене п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу для коштів цільового призначення з бюджету?
Якщо виключення застосовується, чи охоплює воно як аванс, так і остаточний розрахунок, та якими документами необхідно підтверджувати право на його застосування?
2. Чи відповідають кошти, які платник отримуватиме за описаним Договором, визначенню бюджетного гранту, наведеному в п.п. 14.1.2771 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, з урахуванням умов Договору та статусу надавача коштів?
Якщо так, чи застосовується до них передбачене п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу не включення бюджетних грантів до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку? Якщо ні, зазначити підстави такого висновку?
3. Якщо отримані кошти включаються до підприємницького доходу, яка подія визначає дату його отримання відповідно до п. 292.6 ст. 292 Кодексу: зарахування коштів на небюджетний рахунок у Казначействі, їх перерахування з цього рахунку, підписання актів чи інша подія?
Чи включається аванс до доходу в повній фактично отриманій сумі, якщо роботи виконуватимуться в наступних звітних періодах, а частина авансу залишатиметься невикористаною на кінець 2026 року? Чи зменшують оподатковуваний дохід оплати залученим підрядникам – фізичним особам - підприємцям? Чи визначається база військового збору з цих надходжень у тому самому розмірі, що й дохід для цілей єдиного податку?
4. Якщо вся сума авансу, що надійде на небюджетний рахунок платника у Казначействі у IV кварталі 2026 року включається до підприємницького доходу на дату зарахування, чи платник повинна відобразити її в декларації платника єдиного податку за 2026 рік та сплатити єдиний податок і військовий збір із повної суми такого авансу у строки, встановлені для доходів IV кварталу 2026 року?
Зазначити конкретні граничні дати подання декларації та сплати цих платежів.
Чи впливають на строки сплати те, що виробництво серіалу триватиме у 2027 році, значна частина авансу залишатиметься невикористаною на небюджетному рахунку, а на підприємницький рахунок у банку буде перерахована лише частина коштів?
5. Якщо податкові зобов’язання виникають із повної суми отриманого авансу, платник просить роз’яснити в межах компетенції ДПС:
а) чи допускає податкове законодавство сплату єдиного податку та військового збору безпосередньо з відкритого платнику як фізичній особі – підприємцю небюджетного рахунку в Казначействі на відповідні бюджетні рахунки, за умови що такий платіж дозволений режимом рахунку та умовами використання фінансування;
б) чи передбачає податкове законодавство необхідність попереднього перерахування коштів на підприємницький рахунок у банку для сплати цих зобов’язань;
в) чи може платник сплатити зазначені зобов’язання з інших власних коштів, зокрема з рахунку фізичної особи в банку, якщо коштів на підприємницькому рахунку недостатньо, а проведення платежу з небюджетного рахунку ще не забезпечене?
Зазначити вимоги до ідентифікації фізичної особи як платника та заповнення платіжних інструкцій для належного зарахування платежів у рахунок її податкових зобов’язань.
6. Якщо кошти вже включені до оподатковуваного підприємницького доходу при первісному надходженні на небюджетний рахунок у Казначействі, чи підлягають вони повторному включенню до доходу при перерахуванні на мій підприємницький рахунок у банку:
а) у межах передбаченої кошторисом винагороди за особисто виконані мною роботи;
б) у сумі, необхідній для сплати єдиного податку та військового збору, якщо такий переказ буде дозволений погодженим порядком використання фінансування?
Чи змінюється відповідь, якщо на дату переказу податки з первісного надходження ще не сплачені, оскільки встановлений законодавством строк їх сплати ще не настав?
Якими документами та відомостями у призначенні платежу необхідно підтверджувати переміщення вже врахованих у доході коштів між рахунками одного платника?
7. Якщо первісне надходження на небюджетний рахунок не включається до доходу на підставі п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу або п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу в частині доходів у вигляді бюджетних грантів, як оподатковується частина коштів, передбачена кошторисом як винагорода за особисто виконані роботи?
Чи виникає щодо цієї частини коштів оподатковуваний дохід у момент її перерахування на підприємницький рахунок у банку або в інший момент? Якщо так, якими податками, за якими ставками та з якої суми він оподатковується, враховуючи, що йдеться про переказ між рахунками, які належать платнику як одному фізичній особі – підприємцю, у межах виконання описаного Договору із Замовником?
8. Якщо кошти повністю або частково не включаються до доходу для цілей єдиного податку, чи виникає щодо них об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором за правилами для фізичних осіб?
Якщо так, визначити вид доходу, базу та ставки оподаткування, а також роз’яснити, чи повинен Замовник – ЦЗІПУ – нарахувати, утримати та перерахувати ці податки до бюджету під час виплати мені коштів, чи обов’язок задекларувати дохід і самостійно сплатити відповідні податки покладається на платника. Зазначити відповідні строки декларування та сплати, враховуючи, що Договір укладається з платником як із фізичною особою – підприємцем, а кошти надходитимуть на відкритий платнику як фізичній особі – підприємцю небюджетний рахунок у Казначействі.
Якщо застосовується звільнення від оподаткування, прошу зазначити конкретну норму та умови його застосування, зокрема за п. 170.71 ст. 170 Кодексу, якщо надходження буде кваліфіковано як бюджетний грант.
9. Якщо суми авансу були включені до оподатковуваного доходу, але згодом повністю або частково повернуті Замовнику з підстав, передбачених Договором, як коригуються дохід, єдиний податок та військовий збір при поверненні в тому самому та в наступному звітному періоді, зокрема в наступному календарному році?
Які підтвердні документи необхідні та в якій звітності відображається відповідне коригування?
Щодо першого, другого та восьмого питань
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі здійснення певної дії, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 розділу I Кодексу), п. 14.1 ст.14 якого визначено поняття, які вживаються в такому значенні:
господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);
Крім того, бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України (п.п. 14.1.2771 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 867 затверджено перелік надавачів бюджетних грантів, відповідно до якого надавачами бюджетних грантів визначено:
Український культурний фонд;
Національна установа розвитку;
Український молодіжний фонд;
Український ветеранський фонд.
самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп визначено ст. 292 Кодексу.
Згідно з п.п. 1 п.п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Разом з тим до складу доходу, визначеного у ст. 292 Кодексу, не включаються, зокрема:
суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).
Згідно з п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платниками військового збору є, зокрема, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (п.п. 3 п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Військовий збір для платників збору, зазначених, зокрема, у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня третього календарного року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2024 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого
2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи визначені ст. 292 Кодексу (п.п. 3 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Враховуючи викладене, оскільки на підставі договору про надання послуг, укладеного між фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (виконавцем) та Державним некомерційним товариством «Центр захисту інформаційного простору України» (замовником), кошти як оплата за надані послуги надходять платнику єдиного податку від зазначеної юридичної особи, а не безпосередньо з Державного бюджету України, тобто такі кошти у розумінні п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу слід розглядати як нецільові і не є бюджетним грантом, то з метою оподаткування вказані кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу та п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Щодо третього, четвертого та дев’ятого питань
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).
Підпунктом 5 п. 292.11 ст. 292 Кодексу встановлено, що до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).
Так, відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратила чинність, зокрема, форма Книги обліку доходів та порядок її ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію Книги обліку доходів у податкових органах.
Водночас зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» щодо форми обліку доходів у довільній формі в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп (неплатниками податку на додану вартість) вимог щодо ведення обліку доходів та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів та їх належне зберігання у відповідності до ст. 44 Кодексу.
Дані обліку використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами.
Платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 Кодексу).
Крім того, п. 296.3 ст. 296 Кодексу встановлено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець подає декларацію платника єдиного податку для відображення доходів, отриманих від підприємницької діяльності (третя група – подає протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу, та сплачує єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації). При цьому датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів на небюджетний рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий у Казначействі.
Разом з тим, якщо кошти, отримані від надання послуг перераховуються з одного поточного рахунку фізичної особи – підприємця на її інший рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, то такі кошти повторно не включаються до доходу фізичної особи – підприємця.
Якщо зарахування перерахованих замовником коштів на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи відбулося в одному звітному періоді, а повернення їх здійснюється у наступному, то сума цих коштів включається до складу доходу платника єдиного податку у звітному податковому періоді, в якому зазначені кошти були отримані та відображаються у відповідній податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи.
Разом з тим, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи має право здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення шляхом подання уточненої декларації до раніше поданої декларації або уточнення показників у складі звітної декларації за наступний податковий період.
Одночасно зауважуємо, що платник податків може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось повернення лише за умови наявності підтверджуючих документів.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу (абзац другий п. 44.1 ст. 44 Кодексу).
Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закону № 996) визначено, що:
господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства;
первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно зі ст. 9 Закону № 996 первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При цьому, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).
Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Таким чином, з питання підтверджуючих документів при поверненні авансу доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.
Щодо п’ятого – шостого питань
Повноваження, завдання та функції Державної податкової служби України встановлено ст. 191 Кодексу та Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі – Положення № 227).
Згідно з покладеними завданнями ДПС здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (п. 4 Положення № 227), здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску) (п. 12 Положення № 227); надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (п. 70 Положення № 227).
Крім того, п. 2 Положення № 227 визначено, що ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Разом з цим, положення про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, встановлено, що Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Таким чином, з питання використання коштів, які обліковуються на небюджетному рахунку, відкритому у Казначействі, на сплату податків і зборів доцільно звернутися до Державної казначейської служби України.
Наголошуємо, що ДПС не уповноважена організовувати господарську діяльність суб’єктів господарювання, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль за дотриманням платниками податків вимог податкового та іншого законодавства.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
на сайті або по телефону (044) 495-20-60
