Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.11.2026 р. № 6469/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо окремих питань із визначення доходу юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи у разі продажу основного засобу та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5%. На балансі Товариства у складі основних засобів (на субрахунку 103 «Будинки та споруди») обліковується об’єкт нерухомого майна (нежитлова будівля). Зазначений об’єкт основних засобів використовується у власній господарській діяльності понад 12 календарних місяців з дня введення його в експлуатацію. Товариство планує здійснити відчуження (продаж) вказаного об’єкта основних засобів покупцю – юридичній особі за договором купівлі – продажу.

 

Товариство, посилаючись на норми податкового законодавства, просить надати консультацію з наступних питань:

1.Чи правильно Товариство розуміє норму абзацу другого пункту 292.2 статті 292 Кодексу, у разі продажу юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи об’єкта основних засобів (нежитлової будівлі) після його використання понад 12 календарних місяців (тобто використання більше 12-ти місяців) з дня введення в експлуатацію, оподатковуваним доходом є виключно позитивна різниця між сумою коштів, отриманою від продажу, та залишковою вартістю такого об’єкта, що склалася в бухгалтерському обліку на день продажу?

2. Чи застосовується норма абзацу першого пункту 292.2 статті 292 Кодексу (визначення доходу як усієї суми коштів, отриманої від продажу) виключно до випадків продажу основних засобів, які використовувалися платником єдиного податку менше 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію?

 

Щодо першого-другого питання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Кодекс (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Кодексу основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Пунктом 292.6 статті 292 Кодексу визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Відповідно до пункту 292.2 статті 292 Кодексу при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Згідно з пунктом 292.13 статті 292 Кодексу дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.

Так, абзацом 5 пункту 296.1 статті 296 Кодексу зазначено, що юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу.

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі – П(С)БО), яке поширюється на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності.

Згідно з П(С)БО дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі – основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Національне положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі - П(С)БО 7).

Враховуючи вищевикладене, у разі якщо у бухгалтерському обліку зазначений у зверненні об'єкт нерухомості (нежитлова будівля) обліковуються як основний засіб, то при продажу юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи основних засобів після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію (тобто використання більше 12 місяців), дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

В іншому разі при продажу юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи основних засобів після їх використання до 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).