Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.11.2026 р. № 6509/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ), щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, дипломатичне представництво, акредитоване на території України, використовує працю найманих працівників та у встановленому законодавством порядку виконує обов’язки щодо нарахування та сплати податків, зборів та єдиного внеску, пов’язаних із виплатою доходів таким працівникам. У зв’язку із запровадженням з 2026 року цільового внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо наявності у дипломатичного представництва обов’язку подавати звітність із зазначеного внеску.

Відповідно до ст. 18² Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 875) дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав не є платниками цільового внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.

Водночас законодавством передбачено подання роботодавцями/платниками внеску звітності щодо розрахунку цільового внеску. У зв’язку з цим виникає питання щодо поширення зазначеного обов’язку на дипломатичні представництва, які використовують працю найманих працівників, але відповідно до прямої норми ст. 18² Закону № 875 не є платниками цільового внеску.

Крім того, відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону № 875, роботодавцем для цілей Закону № 875 є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування або фізична особа - підприємець, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) чи на інших умовах, передбачених законодавством. При цьому дипломатичне представництво іноземної держави в Україні має спеціальний правовий статус та не є юридичною особою, створеною відповідно до законодавства України.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи належить дипломатичне представництво іноземної держави в Україні, яке використовує працю найманих працівників, до поняття «роботодавець» у розумінні Закону України № 875 саме для цілей застосування положень щодо цільового внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?

2. Чи зобов’язане дипломатичне представництво іноземної держави подавати Звіт про розрахунок цільового внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, враховуючи, що відповідно до ст. 18² Закону № 875 дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав прямо визначені такими, що не є платниками зазначеного внеску?

3. Якщо дипломатичне представництво, яке не є платником цільового внеску, зобов’язане подавати зазначений Звіт? Просить роз’яснити: на підставі якої конкретної норми законодавства виникає такий обов’язок; які розділи та показники Звіту повинно заповнювати дипломатичне представництво; чи зазначається у такому Звіті сума цільового внеску, що підлягає сплаті, у розмірі 0,00 грн; чи повинно дипломатичне представництво здійснювати розрахунок нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та визначати середньооблікову кількість працівників з інвалідністю виключно для цілей заповнення Звіту?

4. Якщо дипломатичне представництво не зобов’язане подавати Звіт, просить підтвердити, що неподання такого Звіту не є порушенням вимог законодавства та не тягне за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій?

Щодо питань першого-четвертого

Згідно з п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поняття «відокремлені підрозділи» з метою оподаткування вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини першої ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (частина друга ст. 95 ЦКУ).

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частина третя ст. 95 ЦКУ).

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначено Законом  № 875.

З 1 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону № 875.

Відповідно до ст. 18² Закону № 875 платниками внеску є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18² Закону № 875.

При цьому згідно з положеннями ст. 1 Закону № 875:

роботодавцем для цілей Закону № 875 вважається юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, фізична особа – підприємець, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів, та несуть відповідальність за підприємство та/або установу.

Крім того, відповідно до частини другої розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 на період адміністрування податковими органами внеску (з дати початку і до дати припинення адміністрування з одночасною передачею цієї функції Пенсійному фонду України та його територіальним органам) окремі норми Закону № 875 діють у такій редакції:

роботодавці/платники внеску зобов’язані, зокрема:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника внеску;

подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 875, до податкового органу за основним місцем обліку платника внеску у строки та в порядку, встановлені Законом № 875. Форма, за якою подається звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Враховуючи викладене, оскільки Представництво є відокремленим підрозділом іноземної юридичної особи і не має статусу юридичної особи, то у розумінні Закону № 875 та Закону № 4219 таке Представництво не може вважатися «роботодавцем», а отже обов’язок щодо нарахування внеску та подання звітності (розрахунку) щодо осіб з інвалідністю з метою сплати внеску у такого Представництва не виникає.

Одночасно зауважуємо, що з питання щодо віднесення Представництва до «роботодавців», поняття якого наведене у Законі № 875 з метою застосування положень ст. 18² Закону № 875 доцільно звернутися до Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.