Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.11.2026 р. № 6539/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

 

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець) від (вх. ДПС № від) на отримання індивідуальної податкової консультації, керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до змісту звернення Підприємець здійснює діяльність у сфері послуг.

Враховуючи викладене вище, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Чи зобов’язаний Підприємець застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) при отриманні оплати за фактично надані IT-послуги, послуги з комп’ютерного програмування, консультування з питань інформатизації та інші інформаційні послуги, якщо кошти зараховуються безпосередньо на поточний рахунок Підприємця із використанням реквізитів корпоративної платіжної картки «Ключ до рахунку»?

2. Чи вважається отримання коштів за реквізитами корпоративної платіжної картки «Ключ до рахунку», емітованої АТ КБ «ПриватБанк» та прив’язаної до поточного рахунку Підприємця, розрахунковою операцією в розумінні статті 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)?

3. Чи поширюється на описану ситуацію звільнення від застосування РРО / ПРРО, передбачене пунктом 14 статті 9 Закону № 265, якщо оплата за надані послуги здійснюється онлайн-платформою Freelancehunt шляхом безготівкового перерахування коштів за номером корпоративної платіжної картки «Ключ до рахунку», емітованої АТ КБ «ПриватБанк» та прив’язаної до поточного рахунку Підприємця?

4. Чи має значення для визначення обов’язку застосування РРО / ПРРО той факт, що кошти зараховуються безпосередньо на поточний рахунок Підприємця в АТ КБ «ПриватБанк», а картка «Ключ до рахунку» використовується виключно як платіжний інструмент, прив’язаний до такого рахунку?

5. Чи відрізняється порядок застосування РРО / ПРРО при отриманні оплати за послуги на корпоративну картку «Ключ до рахунку» від порядку отримання оплати шляхом переказу коштів безпосередньо на поточний рахунок Підприємця за реквізитами IBAN?

6. Чи має право Підприємець у наведеній ситуації отримувати оплату за надані послуги на корпоративну картку «Ключ до рахунку» без застосування РРО / ПРРО за умови, що кошти надходять виключно в безготівковій формі, готівкові кошти не приймаються, платіжні термінали та POS-термінали не використовуються, а продаж товарів не здійснюється?

7. Чи є підставою для обов’язкового застосування РРО / ПРРО сам факт того, що онлайн-платформа Freelancehunt здійснює перерахування винагороди Підприємцю за надані послуги за 16-значним номером корпоративної платіжної картки «Ключ до рахунку», емітованої АТ КБ «ПриватБанк», якщо така картка прив’язана безпосередньо до поточного рахунку Підприємця та кошти зараховуються на підприємницький рахунок Підприємця?

8. Чи поширюється звільнення від застосування РРО / ПРРО, передбачене пунктом 14 статті 9 Закону № 265, на операції з отримання Підприємцем оплати за надані послуги через онлайн-платформу Freelancehunt, якщо платформа здійснює виплату винагороди за номером корпоративної платіжної картки «Ключ до рахунку», емітованої АТ КБ «ПриватБанк» та прив’язаної до поточного рахунку Підприємця, а не за реквізитами IBAN, за умови, що кошти надходять виключно в безготівковій формі на підприємницький рахунок Підприємця?

Слід зазначити, що ДПС не уповноважена організовувати господарську діяльність суб’єкта господарювання (далі – СГ) або надавати висновки щодо розуміння ним податкового та іншого законодавства, а є лише контролюючим органом, який в межах повноважень здійснює контроль за дотриманням СГ вимог законодавства, а також надає роз’яснення з практичного використання окремих норм законодавства, контроль за дотриманням якого є однією з основних функцій такого контролюючого органу.

Оскільки поставлені податковому органу питання 1 – 8 за своєю суттю є подібними та стосуються права не застосовувати РРО / ПРРО встановлене пунктом 14 статтею 9 Закону № 265, тому відповідь на них надається одночасно.

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі № 265 та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх СГ, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Слід зазначити, що описанні у зверненні операції містять всі ознаки розрахункових у розумінні Закону № 265.

Разом з цим обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належить, зокрема встановлене у пункті 14 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

При цьому таке право не застосовувати РРО / ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265.

Разом з цим повідомляємо, що відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачанням послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Підпунктом 14.1.56 ⁵ пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено таке поняття як електронні послуги, відповідно до якого ними є послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належить постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу.

Також, наведений пункт Кодексу містить виключення за яких вказані у ньому послуги не відносяться до електронних, зокрема, це:

постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші

подібні послуги);

постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких товарів/послуг.

Враховуючи викладене вище та як відповідь на питання 1 – 8 повідомляємо, що за умови проведення розрахунків за надані послуги, зокрема електронні з урахуванням усіх особливостей та виключень визначених підпунктом 14.1.56⁵ пункту 14.1 статті 14 Кодексу, виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим.

При цьому зазначене вище стосується всіх послуг, які надаються, а не лише тих, що описанні у зверненні.

В контексті звернення додатково повідомляємо, що визначальним для застосування пункту 14 статті 9 Закону № 265 є саме проведення розрахунків за наданні послуги за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування або сервісів переказу коштів, а не будь які інші обставини наведенні у зверненні.

Зважаючи на обсяг фактичних обставин наведений у зверненні, а також відсутність інформації: щодо надавача платіжних послуг, з використанням якого Підприємець приймає оплату за послуги; чи є онлайн-платформа Freelancehunt банківською системою дистанційного обслуговування або сервісом переказу коштів, надати більш детальну індивідуальну податкову консультацію неможливо.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.