Державна податкова служба України розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Підприємство надало послугу з перевезення вантажів, за результатами надання якої виписало акт на суму 5 500 грн (з ПДВ), однак помилково склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну на суму 5 000 грн (з ПДВ).
З метою виправлення допущеної помилки Підприємство склало розрахунок коригування до такої податкової накладної зі збільшенням вартості послуг (код причини коригування «101»), який зареєстровано в ЄРПН.
У подальшому на вимогу контрагента Підприємство склало розрахунок коригування з кодом причини коригування «103» з метою обнулення показників податкової накладної. Однак у реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН було відмовлено у зв’язку з виникненням розбіжності між показниками коригування щодо суми ПДВ в розмірі -0,01 гривень.
У звʼязку із зазначеним Підприємство просить надати роз’яснення щодо порядку складання та реєстрації розрахунку коригування за описаних обставин.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом.
Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V Кодексу визначено, що податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів / послуг.
Отже, для цілей оподаткування ПДВ сума податку визначається шляхом застосування відповідної ставки до бази оподаткування, визначеної згідно з Кодексом, та додається до ціни товарів / послуг без урахування ПДВ.
При цьому з метою забезпечення правильності визначення податкових зобов’язань та мінімізації розбіжностей, пов’язаних з арифметичним округленням, платникам податку доцільно здійснювати розрахунок суми ПДВ виходячи з бази оподаткування без урахування податку з подальшим додаванням обчисленої суми податку до такої бази, а не шляхом виокремленням суми ПДВ із загальної вартості товарів / послуг.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу передбачено, що у разі якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів / послуг.
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Відповідно до пункту 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг, відповідно до статті 192 розділу V Кодексу постачальник (продавець) товарів / послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
У графі 2.1 розділу Б розрахунку коригування зазначається відповідний умовний код причини коригування, визначений ДПС, яка забезпечує їх оприлюднення на власному вебпорталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до Кодексу.
Зокрема, код причини коригування «101» («Зміна ціни») застосовується у разі зміни ціни товарів / послуг, а код причини коригування «103» («Повернення товару або авансових платежів») – у разі повернення товарів або суми попередньої оплати, а також у випадках виправлення помилок шляхом обнулення показників помилково складеної податкової накладної.
Враховуючи зазначене, необхідно платнику податків необхідно чітко розмежовувати події щодо зміни ціни товарів / послуг, що відбулася після дати виникнення податкових зобов’язань, та виправлення помилки, допущеної при складанні податкової накладної.
Якщо на дату виникнення податкових зобов’язань відповідно до умов договору та документів, що підтверджують здійснення господарської операції, загальна вартість товарів / послуг становила 5 500 грн (з урахуванням ПДВ), проте в податковій накладній помилково зазначено вартість 5 000 грн (з урахуванням ПДВ), така невідповідність свідчить про помилку в показниках податкової накладної, а не про наступну зміну ціни товарів / послуг.
За таких обставин виправлення зазначеної помилки шляхом складання розрахунку коригування з кодом причини коригування «101» («Зміна ціни») порушує порядок коригування податкових зобов’язань, визначений пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу.
З метою виправлення помилки, допущеної в показниках кількості або ціни податкової накладної, яка призвела до розбіжностей із первинними документами, платник податку повинен:
на дату виявлення помилки скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, у табличній частині якого зі знаком «–» відобразити показники всіх зазначених у ній товарів / послуг із кодом причини коригування «103»;
скласти на дату виникнення податкових зобов’язань нову податкову накладну з правильними показниками, визначеними відповідно до первинних документів.
Водночас подальше виправлення показників податкової накладної, до якої вже зареєстровано розрахунок коригування, повинно здійснюватися з урахуванням усіх попередніх коригувань, фактичних обставин господарської операції та вимог Кодексу і Порядку № 1307.
При визначенні суми ПДВ необхідно керуватися положеннями підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V Кодексу, відповідно до якого податок нараховується на базу оподаткування та додається до ціни товарів / послуг, а не вираховується з неї.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |