Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.11.2026 р. № 6541/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

     Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення КП «» (далі – КП) щодо окремих питань оподаткування, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між КП та нерезидентом – «» – «» було укладено контракт «» «Реконструкція очисних споруд з цеху обробки мулу», який був підписаний 22.06.2017 та набрав чинності 26.01.2018.

Відповідно до умов контракту, КП у червні 2018 було перераховано аванс на Представництво нерезидента в Україні в євро. На цю суму авансового платежу було складено податкову накладну в гривневому еквіваленті, яку було включено до податкового кредиту за червень 2018 року. Наступний аванс було оплачено у червні 2019 року нерезиденту «».

З часу контракту та сплати авансу, отримано позитивний висновок державної експертизи Проєктної документації стадії «П», отримано дозвіл на будівництво та розроблено частину Проєктної документації стадії «Р». Крім того, підрядником було частково поставлено обладнання. Але на жаль, італійський підрядник так i не зміг розпочати виконання будівельних робіт, посилаючись на пандемію Covid-19 та повномасштабне вторгнення росії до України. Тому, 12.10.2023 КП надіслало підряднику повідомлення про розірвання контракту. Сторони не дійшли спільної згоди про розірвання контракту, не узгодили фінансові умови розірвання, тому було відкрито ряд судових справ. Згодом, 28.03.2024 КП звернулося до арбітражу UNCITRAL для вирішення питання щодо фінансових наслідків невиконання контракту, а саме стягнення з контрагентів повернення сплаченого авансу та штрафних санкцій. Протягом 2024-2026 років відбувся арбітражний розгляд справи. На сьогоднішній день спір між сторонами врегульовано шляхом підписання мирової угоди, що передбачає сплату «» суми врегулювання, яка включає в себе повернення сплачених КП авансових платежів, компенсацію витрат на арбітражний розгляд, юридичні послуги та інше.

Суму врегулювання від «» отримано підприємством 10.08.2026.

На сьогоднішній день за даними бухгалтерського обліку обліковується наступне:

1. Сума авансу, сплаченого на «» в євро на 184 рахунку бухгалтерського обліку;

2. Сума авансу, сплаченого Представництву в Україні «» в євро на 184 рахунку бухгалтерського обліку;

3. Кредиторська заборгованість за поставлене обладнання (за умовами контракту в сумі 10%) від загальної заборгованості за дане обладнання перед «» в євро на 632 рахунку бухгалтерського обліку;

4. Кредиторська заборгованість по податковому кредиту з податку на додану вартість на суму сплаченого авансу Представництву в Україні в гривневому еквіваленті на 644 рахунку бухгалтерського обліку;

5. Акумульована сума на 15 рахунку бухгалтерського обліку юридичних послуг наданих нерезидентом (Третейським судом) та вітчизняним адвокатським об’єднанням.

КП просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи вся сума коштів, яку отримано від нерезидента визнається доходом, чи сума за вирахуванням отриманих aвансів?

2. Чи є отримана сума від нерезидента об’єктом оподаткування ПДВ та податком на прибуток?

3. Як вказано у мировій угоді, підприємству повернуто аванс, що робити з кредиторською заборгованістю за поставлений товар? Чи має право підприємство провести зарахування зустрічних однорідних вимог та які податкові наслідки виникають, якщо підприємство не має такого права?

4. Представництво в Україні «» на сьогоднішній день перебуває в стадії банкрутства i ліквідоване як платник ПДВ з 2024 року. Якщо Представництво не в змозі виписати розрахунок коригування, чи підлягає коригуванню сума податкового кредиту у декларації з ПДВ i який документ є законодавчою підставою для такого коригування?

5. Чи потрібно нараховувати податкове зобов 'язання з ПДВ на «умовний продаж» на суму податкового кредиту. У paзі нарахувань КП «умовного продажу», КП просить вказати на підставі якої норми Кодексу підприємство повинно скласти податкову накладну. Крім того, підприємство просить вказати якою датою складати податкові накладні, тип причини, умовний індивідуальний податковий номер отримувача (покупця), опис номенклатури товарів/послуг продавця та які графи розділу Б податкової накладної ще потрібно заповнювати?

6. Чи потрібно нараховувати податкове зобов'язання з ПДВ на суму понесених витрат (юридичних послуг, наданих підприємству Українською компанією)? За весь період судового процесу були виставлені акти наданих послуг та складені податкові накладні, які були включені до податкового кредиту у певних періодах. Bapтість послуг без ПДВ відносилась i акумулювалась підприємством на 15 рахунку бухгалтерського обліку (капітальні інвестиції), що в подальшому збільшило б вартість активу (в якості накладних витрат). Чи можна провести коригування вищевказаних витрат з віднесенням їх на фінансовий результат поточного періоду чи шляхом коригування фінансового результату попередніх періодів?

 

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств

Щодо питань 1, 2, 3, 6

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму кредиторської заборгованості за якою врегульовано спір, який включає отримання від нерезидента авансових платежів, компенсацію витрат на арбітражний суд, юридичні послуги внаслідок підписання мирової угоди між КП та нерезидентом.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Отже, питання формування доходів у бухгалтерському обліку на суму врегульованого спору, який включає отримання від нерезидента авансових платежів, компенсацію витрат на арбітражний суд, юридичні послуги внаслідок підписання мирової угоди між КП та нерезидентом належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Водночас зазначаємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у даній ситуації, потребує аналізу документів та матеріалів, зокрема, договорів, що дозволяють ідентифікувати предмет ситуації більш детально.

 

Щодо оподаткування податком на додану вартість

Згідно з підпунктами «а» – «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 201.1 ст. 201 Кодексу встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 Кодексу (п. 201.8 ст. 201 Кодексу).

Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 Кодексу).

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ст. 198 Кодексу).

Пунктом 198.5 ст. 198 Кодексу встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, − у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях, у тому числі в негосподарській діяльності платника податку.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Кодексу).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наведених у зверненні, повідомляємо.

Щодо питання 2

Обʼєктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг. Якщо отримані платником податку кошти не є оплатою вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку (а є поверненням постачальником попередньої оплати), то безпосередньо отримання таких коштів не може розглядатися як обʼєкт оподаткування ПДВ.

Щодо питання 4, 5

Якщо після здійснення покупцем попередньої оплати за товари/послуги та складання постачальником відповідної податкової накладної виникають підстави, визначені п. 192.1 ст. 192 Кодексу (зокрема, повернення постачальником коштів покупцю), постачальник має скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування складається на дату повернення коштів та може бути зареєстрований в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої він складений. Розрахунок коригування може бути складений постачальником у разі, якщо на дату його складання постачальник зареєстрований платником ПДВ.

Водночас покупець у разі повернення йому попередньої оплати повинен зменшити податковий кредит, сформований на підставі відповідної податкової накладної, незалежно від факту складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до неї. У разі, якщо розрахунок коригування не може бути складений постачальником (зокрема, у звʼязку з анулюванням його реєстрації платником ПДВ), покупець повинен зменшити податковий кредит на підставі бухгалтерської довідки.

Зменшення податкового кредиту у звʼязку з поверненням постачальником коштів покупцю відображається у декларації за той звітний (податковий) період, у якому було повернуто такі кошти.

Податкові зобовʼязання, передбачені п. 198.5 ст. 198 Кодексу, у даному випадку за такими товарами/послугами не нараховуються.

Щодо питання 6

Як зазначалося вище, обʼєктом оподаткування ПДВ є операції з постачання (а не придбання) товарів/послуг.

Водночас, якщо при придбанні товарів/послуг платником податку було включено відповідні суми ПДВ до податкового кредиту, та в подальшому такі товари/послуги не використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях/господарській діяльності платника податку (якщо їх вартість не включається до вартості інших товарів/послуг, що постачаються таким платником податку та операції з постачання яких підлягають оподаткуванню ПДВ), то за такими товарами/послугами платник податку зобовʼязаний нарахувати податкові зобовʼязання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).