Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.11.2026 р. № 6544/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо складання податкових накладних та формування податкового кредиту і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством було отримано від покупця попередню оплату одним платежем на загальну суму коштів, що підлягає сплаті за двома господарськими операціями, оформленими двома окремими специфікаціями та окремими рахунками. При цьому сума попередньої оплати за кожною з таких операцій може бути однозначно ідентифікована.

Постачальником (Товариством) було складено і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) дві податкові накладні на загальну суму коштів, сплачених покупцем одним платежем.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань.

1. Чи має значення для застосування пункту 201.7 статті 201 розділу V ПКУ те, що отримана одним платіжним дорученням сума фактично складається з двох окремих сум попередньої оплати за двома різними господарськими операціями?

2. Чи може один платіж бути розцінений як такий, що містить дві окремі суми попередньої оплати, якщо кожна сума може бути однозначно ідентифікована за окремою специфікацією, рахунком, номенклатурою товарів, кількістю, ціною та вартістю?

3. Чи є для цілей застосування пункту 201.7 статті 201 розділу V ПКУ принципово важливим те, що за кожною частиною платежу існує окрема специфікація та окремий рахунок, а підприємство веде облік розрахунків у розрізі таких рахунків?

4. Чи правильно підприємство розуміє, що ситуація, коли одним платіжним дорученням оплачуються дві окремі та документально ідентифіковані господарські операції, відрізняється від ситуації, коли одним платежем отримано одну суму попередньої оплати за одну господарську операцію, щодо якої відсутні підстави для її розподілу на окремі операції?

5. Чи може можливість однозначної ідентифікації кожної частини платежу як попередньої оплати за конкретною специфікацією та рахунком бути підставою для складання окремої податкової накладної на кожну таку частину платежу?

6. Чи мало Товариство право скласти дві окремі податкові накладні на попередню оплату, отриману одним платіжним дорученням, якщо кожна податкова накладна відповідає окремій специфікації, окремому рахунку, окремій номенклатурі товарів та окремій сумі попередньої оплати?

7. Чи відповідають такі дії підприємства вимогам пунктів 187.1, 201.1 та 201.7 статті 201 розділу V ПКУ?

8. Чи є підставою для визнання складених двох податкових накладних такими, що складені з порушенням ПКУ, виключно той факт, що кошти від покупця надійшли одним платіжним дорученням, якщо при цьому кожна частина платежу може бути однозначно співвіднесена з окремою господарською операцією?

9. Чи правильно підприємство розуміє, що якщо дві окремі податкові накладні повністю охоплюють суму отриманої попередньої оплати, відповідають двом окремим специфікаціям та рахункам і дозволяють ідентифікувати відповідні операції, відсутні підстави вважати, що Товариством не відображено або занижено податкові зобов'язання з ПДВ?

10. Чи має право покупець сформувати податковий кредит на підставі кожної з двох податкових накладних, за умови їх своєчасної реєстрації в ЄРПН?

11. Чи є кожна з таких податкових накладних самостійною підставою для формування покупцем податкового кредиту у відповідній сумі ПДВ, якщо вона відповідає окремій специфікації, рахунку та сумі попередньої оплати?

12 . Чи може факт здійснення покупцем одного платежу за двома рахунками бути самостійною підставою для невизнання податкового кредиту за однією або обома податковими накладними, якщо такі податкові накладні своєчасно зареєстровані в ЄРПН та дозволяють однозначно ідентифікувати відповідні операції?

13. Чи правильно підприємство розуміє, що у разі визнання правомірним складання двох податкових накладних за наведених обставин покупець має право включити до податкового кредиту суми ПДВ за кожною такою податковою накладною відповідно до статей 198 та 201 розділу V ПКУ?

Також Товариство просить підтвердити твердження щодо правомірності складання двох податкових накладних у ситуації, описаній у зверненні, та права покупця на формування податкового кредиту на підставі таких податкових накладних.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (далі – «перша подія»):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Згідно з пунктом 16 Порядку № 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, зокрема, до графи 2 – опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та Порядку № 1307, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 - 5

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 розділу V ПКУ податкова накладна складається, зокрема, на суму коштів, що надійшли на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (незалежно від того, за однією чи кількома операціями з постачання товарів/послуг / рахунками / специфікаціями, у тому числі які можна окремо ідентифікувати, отримано таку попередню оплату).

Щодо питань 6 - 9

Складання двох або більше податкових накладних у випадку здійснення покупцем оплати за товари/послуги одним платежем (у тому числі якщо така оплата здійснена за різними рахунками / специфікаціями) не відповідає нормам ПКУ і первинним документам та не дає можливості ідентифікувати здійснені операції. На суму коштів, що надійшли одним платежем, повинна бути складена одна податкова накладна.

Водночас, з урахуванням норм пункту 16 Порядку № 1307, у різних рядках однієї податкової накладної платник податку може зазначити інформацію про товари/послуги, оплата за які здійснена однією сумою за різними рахунками/специфікаціями, у розрізі номенклатури таких товарів/послуг.

Щодо питань 10-13

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції на дату виникнення податкових зобов’язань («першої події»), показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Таким чином, у разі складання постачальником двох податкових накладних на суму, яка була сплачена покупцем одним платежем, покупець не має підстав для віднесення сум ПДВ, зазначених у таких податкових накладних, до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні складені з порушенням норм ПКУ та не відповідають первинним документам.

Разом з тим будь-який платник податку (у тому числі покупець, який в описаній у зверненні ситуації формує податковий кредит за операцією з придбання товарів) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.