Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.11.2026 р. № 6465/ІПК/99-00-04-01-04

     Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо орендної плати за  землю (далі – Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі  −  Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що на підставі договору оренди земельних ділянок, укладеного з Київською міською радою (далі – Договір),   є  орендарем   2-х земельних ділянок (далі – Ділянки). На одній Ділянці розташовані об’єкти нерухомого майна, які на дату надання звернення, перебувають у власності Товариства (далі – Об’єкти) і Товариство планує здійснити їх продаж.

Товариство, посилаючись на норму ст. 120 Земельного кодексу України (далі  – Земельний кодекс) щодо переходу до набувача об’єктів нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташоване таке майно, вважає, що  новий власник Об’єктів набуває право оренди на земельну ділянку, на якій розташовані такі Об’єкти, на підставі Договору без внесення до нього змін в  частині виключення однієї Ділянки.

Товариство запитує чи достатньо для припинення нарахування податкових зобов’язань з Плати наявність державної реєстрації припинення за Товариством права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за  новим власником Об’єктів; та надання до контролюючого органу витягів з  Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджуватимуть припинення за Товариством права оренди та набуття права оренди новим власником Об’єктів, офіційного повідомлення орендодавця (Київської міської ради) про зміну орендаря земельної ділянки?

Обсяг (зміст) наданої у зверненні інформації про об’єкти земельних відносин є недостатніми для з’ясування всіх обставин справи, оскільки фактичні обставини є умовними. Тому Товариству надається роз’яснення загальних норм податкового законодавства.

Відповідно до част. четвертої ст.  120 Земельного кодексу у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім  багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на  праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та  на  умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об’єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не  вимагається.

Ця норма Земельного кодексу стосується земельних ділянок, що перебувають в оренді, включаючи земельні ділянки приватної власності.

Земельні ділянки комунальної власності, що перебувають в оренді, є об’єктом оподаткування орендною платою за землю, яка справляється відповідно до вимог Кодексу.

Відповідно до п.5.2 ст. 5 Кодексу у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Платниками орендної плати є землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Кодексу).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абз. перший п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. (абз. другий п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття, зміни або  припинення відповідного права, у тому числі припинення права оренди земельною ділянкою, є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (п.  1  частини першої ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Оскільки умови Договору стосуються 2-х земельних ділянок, а новий власник Об’єктів набуває право оренди тільки на одну земельну ділянку, то для цілей справляння Плати мають бути змінені підстави її справляння, зокрема внесені зміни до умов Договору.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.