X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.11.2026 р. № 6377/ІПК/09-19-07-06-06

    Головне управління ДПС в Івано-Франківській області за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань правильності застосування пункту 14 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, із внесеними змінами та доповненнями, і керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі Кодекс) повідомляє наступне.

У зверненні Підприємець повідомив, що є платником єдиного податку третьої групи, маєте намір надавати освітні послуги фізичним особам, ФОП і юридичним особам, зокрема нерезидентам України та звернулися до контролюючого органу із наступними питаннями (в контексті звернення):

1. Чи Підприємець маю право не застосовувати РРО/ПРРО відповідно до пункту 14 статті 9 Закону України №265/95-ВР при отримання оплати за дистанційні освітні послуги через plata by mono, зокрема банківськими картками, Apple Pay та Google Pay?

2. Чи поширюється право не застосовувати РРО/ПРРО на попередню оплату пакетів освітніх послуг, коли придбана кількість уроків відображається як внутрішній баланс клієнта, який зменшується після кожного уроку?

3. Чи впливає на застосування звільнення оплата картками іноземних банків або статус замовника (фізична особа, ФОП чи юридична особа, зокрема нерезидент), у тому числі при навчанні працівників замовника?

4. Чи потрібно застосовувати РРО/ПРРО при отриманні оплати за освітні послуги шляхом банківського переказу за реквізитами IBAN, якщо одночасно приймаються платежі через plata by mono?

Оскільки поставлені податковому органу питання 1 – 4 за своєю суттю є подібними та стосуються права не застосовувати РРО / ПРРО встановлене пунктом 14 статтею 9 Закону № 265, тому відповідь на них надається одночасно.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі № 265 та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єкта господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Слід зазначити, що описанні у зверненні операції містять всі ознаки розрахункових у розумінні Закону № 265.

Разом з цим обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належить, зокрема встановлене у пункті 14 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи вкладене вище та як відповідь на питання 1 – 4 повідомляємо, що в наведених у зверненні обставинах за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківської системи дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, зокрема тих, які вказані у зверненні, застосування РРО / ПРРО для Підприємця не є обов’язковим.

При цьому таке право не застосовувати РРО / ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265.

В контексті звернення додатково повідомляємо, що визначальним для застосування пункту 14 статті 9 Закону № 265 є саме проведення розрахунків за наданні послуги за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування або сервісів переказу коштів, а не будь які інші обставини наведенні у зверненні.

Звертаємо увагу, що відповідь надано з використанням визначення понять, а не власних назв сервісів переказу коштів, яким є платіжний сервіс plata by mono (в контексті звернення), що в свою чергу відповідає Закону № 265.

Поряд із цим інформуємо, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 8 Конституції України).

Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією України (стаття 91 Конституції України).

Оскільки закони України приймає Верховна Рада України, то і дія таких законів, зокрема і Закону № 265, поширюється на учасників господарських відносин, які здійснюють свою діяльність на території України.

Таким чином, продаж послуг та здійснення розрахунків на іноземних маркетплейсах має здійснюватись Підприємцем відповідно до вимог законодавства тієї держави, на території якої здійснюється такий продаж та проводяться розрахунки за послуги.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.

 

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.