Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.11.2026 р. № 6528/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

  Державна податкова служба України розглянула щодо податкових наслідків з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між Установою та постачальником укладено договір про закупівлю товарів для забезпечення потреб безпеки і оборони України.

Предметом закупівлі є антени та рупорні антени (далі – Товари) за ДК 021:2015 - 32350000-1 «Частини до аудіо- та відеообладнання», із зазначенням коду УКТ ЗЕД 8517 71 00 19. Загальна вартість поставки визначена з ПДВ. Товар отримано Установою, та оплачений у повному обсязі.

Водночас у матеріалах, пов’язаних із придбанням зазначеного Товару, наявна інформація про інше технічне визначення коду УКТ ЗЕД. Зокрема, у комерційній пропозиції постачальника Товар визначався як продукція власного виробництва із зазначенням коду УКТ ЗЕД 8517 69 90 00.

Враховуючи викладене вище, Установа просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи підлягає операція з постачання Установі визначених договором Товарів, звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, якщо постачання таких Товарів здійснюється для забезпечення потреб безпеки і оборони;

2) чи може для застосування звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ застосовуватися код УКТ ЗЕД 8517 69 90 00, якщо за своїми функціональними та технічними характеристиками поставлений Товар належить до товарів, охоплених товарною підпозицією 8517 69, а в укладеному договорі помилково зазначено код УКТ ЗЕД 8517 71 00 19;

3) чи має значення для застосування звільнення від оподаткування ПДВ зазначення в договорі та первинних документах коду УКТ ЗЕД 8517 71 00 19, тоді як у технічній/комерційній документації постачальника зазначено код УКТ ЗЕД 8517 69 90 00, за умови документального підтвердження фактичних характеристик Товару та його належної класифікації;

4) якщо операція за договором підлягає звільненню від оподаткування ПДВ, чи підлягають коригуванню сума податкових зобов’язань постачальника та раніше складена податкова накладна із застосуванням ПДВ 20 %? Який порядок такого коригування після фактичної оплати Товару та його отримання Установі;

5) чи підлягає поверненню Установі сума ПДВ, сплачена у складі вартості Товару за договором, у разі підтвердження контролюючим органом застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, та яким чином сторони мають оформити таке повернення з урахуванням вимог податкового законодавства;

6) чи впливає на право постачальника застосувати звільнення від оподаткування ПДВ за зазначеною операцією факт формування ним податкового кредиту за операціями з придбання матеріалів, комплектуючих або інших товарів/послуг, використаних для виготовлення поставлених Товарів?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ і частина друга статті 1 розділу І МКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи застосування податкової пільги визначено статтею 30 розділу I ПКУ.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», 2 зі змінами (далі – Закон № 996), бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808).

Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808:

виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі – виконавець державного контракту (договору) – суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808;

державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) – визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;

державний контракт (договір) (далі – державний контракт (договір)) – угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

співвиконавці/субпідрядники – суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);

товари оборонного призначення – озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв’язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп’ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Відповідно до статті 8 Закону № 808 виконавець державного контракту (договору), зокрема:

поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору);

залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.

При цьому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 року № 363 «Питання оборонних закупівель» визначено, що державними замовниками у сфері оборони визначено Міністерство внутрішніх справ, Міністерство економіки, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну спеціальну службу транспорту, Державне бюро розслідувань, Державну судову адміністрацію.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій (останній абзац пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема операцій з:

придбання або виготовлення товарів та послуг;

ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Умови, при дотриманні яких застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений підпунктом 5  пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, визначено у пункті 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (з урахуванням норм Закону № 808).

У разі недотримання визначених підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ умов операції з постачання товарів підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

Оскільки Товари, які класифікуються за кодом 8517 69 90 00 згідно з УКТ ЗЕД, не зазначені у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, то на операції з постачання таких товарів на митній території України режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений вказаними вище підпунктами ПКУ, не поширюється (незалежно від дотримання інших умов).

Правомірність застосування ставки ПДВ до тих, чи інших операцій може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

Щодо питання 2, 3

Одним з основних критеріїв застосовування режиму звільнення від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ є належність товарів до кодів згідно УКТ ЗЕД, наведених у цьому підпункті.

З питання визначення коду згідно з УКТ ЗЕД, за яким необхідно класифікувати Товари, доцільно звернутися до Торгово-промислової палати України (їх регіональних відділень).

Щодо питань 4, 5

Підстави для проведення коригування податкових зобов’язань з ПДВ, а також повернення Установі відповідну суму ПДВ виникають у постачальника, якщо постачальник здійснював операції з постачання товарів, що звільняються від оподаткування ПДВ, з нарахуванням ПДВ.

Якщо операція з постачання Установі Товарів на митній території України підлягатиме звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, але при цьому за такою операцією постачальником було визначено податкові зобов’язання з ПДВ та складено податкову накладну з нарахуванням ПДВ, то постачальнику необхідно відкоригувати такі податкові зобов’язання з ПДВ.

Зокрема, при здійсненні такого коригування постачальник зобов’язаний:

скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням ПДВ, в якому вказати зі знаком «мінус» показники щодо поставлених товарів, операції з постачання яких підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН;

скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на операцію з постачання товарів, операції з постачання яких підлягають звільненню від оподаткування ПДВ (з позначкою «Без ПДВ»).

За такими операціями платники податку мають провести перерахунки, згідно з якими сума ПДВ, що була сплачена (нарахована) у складі вартості придбаних товарів та відображена в податкових накладних, складених щодо операцій із такими товарами має бути або повернута покупцю, або зарахована в рахунок оплати вартості наступних поставок.

Щодо питання 6

За загальними правилами усі суми ПДВ, сплачені/нараховані платником ПДВ (покупцем) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, підлягають включенню до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованих в ЄРПН платником ПДВ (постачальником) товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг, незалежно від того, для здійснення яких операцій придбано такі товари/послуги.

У разі використання придбаних з ПДВ товарів/послуг в операціях, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, норми пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).