Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо деяких питань оподаткування, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, ТОВ є оператором газотранспортної системи – суб’єктом господарювання, який на підставі ліцензії з транспортування природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від «» № «», здійснює діяльність із транспортування природного газу ГТС (далі – газотранспортна система) на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до частини 134 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 17.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019-VIII ) у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України, що спричинила пошкодження об’єктів електроенергетики, в межах заходів, що вживаються для уникнення ризику порушення безпеки постачання електричної енергії, тимчасово, на період до 01.01.2027, суб’єкт господарювання, що здійснює функції оператора газотранспортної системи відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», має право отримати ліцензію на провадження діяльності з виробництва електричної енергії та стати виробником електричної енергії з природного газу на електроустановках, які є об’єктами газотранспортної системи або які передані йому в тимчасове управління (користування) відповідно до рішення Кабінету Міністрів України.
Діяльність з виробництва електричної енергії, у тому числі операції із закупівлі природного газу для виробництва електричної енергії, має бути відокремлена від іншої діяльності оператора газотранспортної системи. Оператор газотранспортної системи зобов’язаний вести окремий від інших видів діяльності облік витрат та доходів щодо діяльності з виробництва електричної енергії.
Пунктом 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від «» № «» (далі – Постанова № 1116) встановлено обов’язок ТОВ розробити в установленому порядку та до 31.12.2025 надати до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, план заходів щодо поетапного завершення до 01.01.2027 здійснення ТОВ господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до частини 134 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019-VIII.
Як зазначає платник, здійснення діяльності з виробництва електричної енергії носить обмежений характер в часових проміжках, які встановлені прикінцевими положеннями Закону № 2019-VIII та Постановою № 1116.
Для забезпечення провадження діяльності з виробництва електричної енергії ТОВ використовує майно, яке належить йому на підставі права власності та на праві господарського відання державним майном.
Відповідно до Грантової угоди для Програми екстреного відновлення (Фаза 2) між Урядом України та Японським агентством міжнародного співробітництва (ЛСА) від 14.04.2023, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.03.2023 № 260-р «Про підписання Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про надання Уряду України гранту
для реалізації Програми екстреного відновлення (Фаза 2), Протоколу обговорень та Узгодженого протоколу процедурних деталей до зазначеної Угоди та розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.04.2023 № 306-р «Про підписання Грантової угоди для Програми екстреного відновлення (Фаза 2) між Урядом України та Японським агентством міжнародного співробітництва» започаткована програма міжнародної технічної допомоги – Програма екстреного відновлення (Фаза 2, далі – Програма) за фінансового сприяння Японії, координатором (бенефіціаром) якої визначено Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Програмою передбачено реалізацію десяти субпроєктів за різними напрямками з метою відновлення України та сприяння її економічному і соціальному розвитку.
В рамках Програми за субпроєктом № 3 «Невідкладне покращення енергетичних послуг» укладеного, зокрема, Протоколом обговорень між Міністерством енергетики України та Японським агентством міжнародного співробітництва (ЛСА) від 28.07.2023, відповідно до якого виконавчою агенцією за субпроєктом № 3 «Невідкладне покращення енергетичних послуг» визначено Міністерство енергетики України.
Відповідно до положень ст. 7 Угоди між Урядом України та Урядом Японії про технічне співробітництво та грантову допомогу від 10.06.2024, ратифікованої Законом України від 01.07.2004 № 1969-IV ЛСА надає обладнання, механізми та матеріали, які ввозяться в Україну, Уряду України.
Обладнання, механізми та матеріали стають власністю Уряду України після їхньої доставки та передачі компетентним органам Уряду України.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.05.2024 № 392-р «Деякі питання управління об’єктами державної власності» визначено, що Міністерство енергетики України є уповноваженим органом управління державним майном, отриманим від Уряду Японії. Таке майно закріплене за ТОВ на праві відання державним майном.
Як зазначено у зверненні, ТОВ фактично не придбавало державне майно і не набувало права власності на таке майно. Єдиним власником такого майна була і залишається держава Україна в особі Міністерства енергетики України.
З метою забезпечення гарантованого відокремлення діяльності з виробництва електричної енергії до 01.01.2027 планується передача разом з активами та функцією з виробництва електричної енергії, функції управління та забезпечення господарської діяльності (менеджмент, бухгалтерія та фінанси, закупівлі, НR, юридичний супровід, ІТ, безпека тощо) новоутвореній юридичній особі.
Відокремлення планується шляхом виділення з ТОВ новоутвореної юридичної особи за рішенням учасника ТОВ, яке буде оформлене протоколом загальних зборів, з затвердженням розподільчого балансу, а також актом приймання-передачі майна, прав та обов’язків.
Державне майно, яке закріплене за ТОВ на праві відання державним майном, не підлягатиме передачі ТОВ новоутвореній юридичній особі та не включатиметься до розподільчого балансу ТОВ.
У зв’язку з реорганізацією шляхом виділу право відання державним майном буде припинено органом управління державним майном шляхом прийняття окремого розпорядчого акту, а питання подальшого закріплення державного майна за новоутвореною юридичною особою вирішуватиметься таким органом у межах його компетенції.
З метою забезпечення гарантованого відокремлення до 01.01.2027 планується передача разом з активами та функцією з виробництва електричної енергії, функції управління та забезпечення (менеджмент, бухгалтерія та фінанси, закупівлі, HR, юридичний супровід , IT, безпека тощо) новоутвореній шляхом виділу юридичній особі.
ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи є операція з передачі частини власного майна новоутвореній юридичній ocобi в результаті реорганізації ТОВ шляхом виділу на підставі розподільчого балансу продажем (реалізацією) товарів в значенні п.п. 14.1.202 п. 14.1 cт.14 Кодексу?
2. Чи оподатковується ПДВ операція ТОВ з передачі за розподільчим балансом частини власного майна новоутвореній юридичній ocобі, створеній в результаті реорганізації ТОВ шляхом виділу описаним у зверненні?
3. Чи вважається для цілей застосування положень Кодексу, зокрема п.п. 4.1.13 п. 14.1 cт. 14 Кодексу щодо визначення безоплатно наданих товарів (робіт, послуг), а також інших норм Кодексу, які передбачають податкові наслідки безоплатної передачі майна, передача частини майна ТОВ новоутвореній юридичній особі, створеній в результаті реорганізації шляхом виділу, безоплатною передачею товарів, прав та обов’язків?
4. Чи виключається з об’єкта оподаткування ПДВ на підставі п.п. 196.1.7 п. 196.1 cт. 196 Кодексу операція з передачі частини власного майна ТОВ юридичній ocобі, створеній внаслідок реорганізації шляхом виділу, на підставі розподільчого балансу, якщо таке майно передається у pозмірі, що дорівнює частині чистих активів ТОВ, без внесення зазначеного майна до статутного капіталу новоутвореної юридичної особи?
5. В якому порядку згідно з нормами Кодексу оподатковується податком на прибуток операція з передачі частини власного майна ТОВ до новоутвореної юридичної особи, що створюється в результаті реорганізації шляхом виділу та припинення використання ТОВ державного майна, отриманого на праві господарського відання державним майном (при поверненні (передачі) державного майна власнику)?
6. Чи виникають у ТОВ різниці з податку на прибуток підприємств відповідно до положень статей 138 та 140 Кодексу за зазначеною операцією з передачі частини власного майна ТОВ, а також припинення користування ТОВ майном на праві господарського відання державним майном (при поверненні (передачі) державного майна власнику)?
7. На яку дату виникають у ТОВ різниці з податку на прибуток підприємств відповідно до положень статей 138 та 140 Кодексу за зазначеною операцією з передачі частини власного майна ТОВ до новоутвореної юридичної особи, що створюється в результаті реорганізації шляхом виділу — на дату переведення власного майна ТОВ до складу активів, утримуваних для продажу, або на дату затвердження балансу?
8. Чи вважатиметься майно ТОВ (власне та отримане на праві господарського відання державним майном) таким, що належить до невиробничих основних засобів та нематеріальних активів при переведенні до складу активів, утримуваних для продажу?
9. Які різниці з податку на прибуток підприємств відповідно до положень статей 138 та 140 Кодексу виникають у ТОВ у paзi, якщо майно (власне та отримане на праві господарського відання державним майном) вважатиметься невиробничим?
10. Які різниці з податку на прибуток підприємств відповідно до положень статей 138 та 140 Кодексу виникають у ТОВ у paзі, якщо майно (власне та отримане у господарське відання державне майно) вважатиметься виробничим?
11. Чи виникає у ТОВ обов'язок з нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 cт. 198 та cт. 199 Кодексу, за зазначеною операцією з передачі власного майна?
12. Що є базою оподаткування ПДВ у paзi виникнення обов'язку у ТОВ з нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 cт. 198 Кодексу, за зазначеною операцією з припинення користування ТОВ майном на праві відання державним майном (при поверненні (передачі) державного майна власнику)?
13. На яку дату виникає у ТОВ обов'язок з нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 cт. 198 та cт. 199 Кодексу за зазначеною операцією - на дату переведення майна (власного майна) до складу активів, утримуваних для продажу або на дату підписання розподільчого балансу та на дату повернення (передачі) державного майна власнику, отриманого на господарського відання державним майном?
14. Чи підлягає перенесенню сума від’ємного значення, що підлягала включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ТОВ до складу податкового кредиту новоутвореного підприємства – правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу?
15. Як оподатковується ПДВ та податком на прибуток підприємств відповідно до положень Кодексу операція з припинення користування майном на праві відання державним майном при поверненні (передачі) державного майна власнику разом з поліпшеннями за власні кошти ТОВ?
Відповідно до частини першої ст. 11 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон № 4196-IX) право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, що володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим суб’єктом управління об’єктами державної власності, уповноваженим органом місцевого самоврядування), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника (уповноваженого суб’єкта управління об’єктами державної власності, уповноваженого органу місцевого самоврядування) у випадках, передбачених законом та установчими документами.
У випадках, визначених законом, майно держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади може бути закріплено на праві господарського відання за господарськими товариствами без права його відчуження. Законом можуть встановлюватися особливості здійснення права господарського відання господарськими товариствами.
Власник майна, закріпленого на праві господарського відання, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись у діяльність підприємства (частина друга ст. 11 Закону № 4196-IX).
Згідно частини четвертої ст. 54 Закону України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у разі виділу товариства частки у статутному капіталі товариства, з якого здійснюється виділ, конвертуються в частки цього товариства і товариства, що виділилося, та розподіляються між учасниками із збереженням співвідношення часток учасників товариства, що існувало до виділу.
Відповідно до частини першої та другої ст. 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.
Згідно з п.п. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 Кодексу під реорганізацією платника податків розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, зокрема, виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.
Таким чином, унаслідок виділення створюється новий платник податку, а той, із якого відбувся виділ, не ліквідується.
Оподаткування податком на додану вартість
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.
Під безоплатно наданими товарами розуміються, зокрема, товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею (п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Відповідно до п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.
Правила нарахування податкових зобов’язань з ПДВ визначено у статтях 187, 198, 199 та 201 Кодексу.
Підпунктом «а» п. 198.5 ст. 198 Кодексу встановлено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.
У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 Кодексу).
Водночас, відповідно до п. 199.6 ст. 199 Кодексу правила ст. 199 Кодексу не застосовуються, зокрема, у разі проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу.
Крім того зазначаємо, що податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. При визначенні порядку оподаткування ПДВ конкретних господарських операцій з постачання тих чи інших товарів/послуг необхідно враховувати їх фактичну сутність, а також порядок відображення таких операцій у бухгалтерському обліку.
Щодо питань 1- 4, 11
Передача ТОВ частини майна, прав та обов’язків новій юридичній особі за розподільчим балансом у процесі реорганізацій шляхом виділу є операцією з реорганізації юридичних осіб. Оскільки майно передається не на підставі договорів купівлі-продажу, міни чи поставки за плату/компенсацію, а в межах реорганізації, ця операція не підпадає під визначення продажу (реалізації).
Під час реорганізації шляхом виділу активи передаються новоутвореній юридичній особі разом із відповідною частиною власного капіталу (зобов’язань та прав). В результаті виділу частки учасників у статутному капіталі Товариства, переходять в частки нової юридичної особи. Отже, така операція не є окремою операцією з постачання товарів/послуг, у тому числі їх безоплатного постачання, а її отримання новою юридичною особою не є безоплатним отриманням товарів/послуг.
З огляду на норми п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу операція з передачі частини власного майна від платника податку, який реорганізується шляхом виділу, до статутного фонду нової юридичної особи, що створена в результаті такого виділу не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Таким чином, операція з передачі частини майна, прав та обов’язків за розподільчим балансом від ТОВ, яке реорганізовано шляхом виділу, до нової юридичної особи, що була створена в результаті такого виділу, не є об’єктом оподаткування ПДВ.
При цьому положення п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Кодексу щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не застосовуються до такої операції, податкова накладна не складається.
Для цілей застосування норм п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу в описаній ситуації враховується визначення реорганізації шляхом виділення, наведене у п.п. 98.1.4 п. 98.1 cт. 98 Кодексу.
Щодо питань 12, 13
У разі виникнення у ТОВ обов’язку з нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу у зв’язку з припиненням права відання державним майном та його поверненням (передачею) органу управління (власнику) база оподаткування визначається згідно з п. 189.1 ст. 189 Кодексу:
- для необоротних активів - виходячи з їх балансової (залишкової) вартості станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється операція;
- для товарів / послуг – виходячи з вартості їх придбання.
Обов’язок з нарахування компенсуючих податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та/або ст. 199 Кодексу виникає на дату початку фактичного використання активів у неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю, яка визначається на підставі первинних документів.
Під час реорганізації ТОВ шляхом виділу та складання розподільчого балансу податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 Кодексу щодо переданої частини власного майна або необоротних активів визначаються в тому звітному періоді, на який припадає дата затвердження/підписання розподільчого балансу, якщо передача здійснюється в межах негосподарської діяльності чи неоподатковуваних операцій). Такі зобов’язання нараховуються останнім днем відповідного звітного місяця.
Оскільки ТОВ не набувало права власності на державне майно, повернення власнику такого майна, що перебувало в користуванні ТОВ на праві відання, не є постачанням товарів у розумінні п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу і, відповідно, не є об’єктом оподаткування ПДВ. Отже, підстави для застосування норм п. 198.5 ст. 198 Кодексу відсутні.
Щодо питання 14
Згідно з п. 198.7 ст. 198 Кодексу сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, зокрема, шляхом поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Щодо питання 15
Якщо ТОВ здійснювало поліпшення державного майна, то в разі припинення права відання цим майном та його повернення власнику разом із невід’ємними поліпшеннями, база оподаткування ПДВ визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу - виходячи з договірної вартості такої операції (або суми компенсації), але не нижче балансової (залишкової) вартості поліпшень за даними бухгалтерського обліку на початок місяця їх повернення за умови якщо поліпшення передаються безкоштовно чи без повної компенсації власником такого майна.
У разі якщо поліпшення здійснювалися за власні кошти ТОВ та повертаються власнику разом із майном без отримання грошової чи іншої компенсації (безоплатна передача), на дату передачі державного майна ТОВ зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ і скласти дві податкові накладні, зокрема, одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання товарів (0 грн), а іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг.
Згідно зі ст. 36 Кодексу платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.
Оподаткування податком на прибуток підприємств
Щодо питань 5, 6, 7, 8 ,9, 10
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
За операцією з передачі підприємством, яке реорганізується шляхом виділу, по розподільчому балансу до новоствореної особи частини власного майна, різниці для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств не виникають.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).
Отже, з питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операції з передачі підприємством, яке реорганізується шляхом виділу, по розподільчому балансу до новоствореної особи частини власного майна, що обліковується у складі основних засобів та нематеріальних активів, утримуваних для продажу доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 Кодексу.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невироб
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |