X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.11.2026 р. № 6546/ІПК/20-40-07-07-13

       Головне управління ДПС у Харківській області за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства, яке надійшло в електронній формі через електронний кабінет, та, керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – Кодекс), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до тексту звернення, фізична особа – підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку третьої групи) та планує надавати послуги з розроблення програмного забезпечення, автоматизації бізнес – процесів, інтеграції інформаційних систем та дистанційного технічного супроводу. Послуги надаються замовникам через мережу Інтернет з оплатою через інтернет – еквайринг plata by mono за платіжними посиланнями. Послуга надається безпосередньо банківською установою, кошти перераховуються банком на поточний рахунок підприємця. Замовники можуть здійснювати оплату платіжними картками, зокрема емітованими іноземними банками, а також через Apple Pay або Google Pay у межах зазначеної платіжної послуги.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.Чи належить описаний спосіб отримання оплати за дистанційні ІТ –послуги через інтернет – еквайринг plata by mono, який надається безпосередньо банківською установою без участі іншого небанківського надавача платіжних послуг, до способів здійснення розрахунків, передбачених пунктом 14 статті 9 Закону України від 06.07.95 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), а саме за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів?

2. Чи має фізична особа – підприємець за наведених фактичних обставин право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій /програмі реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) при отриманні оплати за зазначені послуги, якщо розрахунки проводяться виключно через інтернет – еквайринг plata by mono без використання готівки та фізичних POS - терміналів?

3. Чи змінюється висновок щодо застосування РРО / ПРРО, якщо оплата здійснюється карткою, емітованою іноземним банком, або через Apple Pay чи Google Pay, за умови використання тієї самої послуги інтернет – еквайрингу plata by mono?

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265).

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належать, зокрема, встановлене пунктами 2 та 14 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО:

при виконанні банківських операцій;

при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

Водночас право не застосовувати РРО / ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у способи відмінні від зазначених в статті 9 Закону № 265.

Також, наголошуємо, що законодавство не містить визначення термінів/понять «банківська система дистанційного обслуговування» та/або «сервіс переказу коштів банків чи небанківських фінансових установ».

Натомість, в листі Національного банку України від 08.02.2022 № 57-0010/11794 зазначено, що Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України (далі – Комітет) у листі від 29.12.2021 № 04-32/10-2021/408420 оприлюднив позицію Комітету щодо положень п. 14 ст. 3 Закону № 265, в якому серед іншого зазначено, що «система дистанційного обслуговування» є продуктом банку, що пропонується/надається банком своїм клієнтам та який надає можливість клієнтам без фізичного відвідування банку отримувати послуги банку щодо ініціювання переказу коштів з/на рахунки клієнтів з використанням як платіжних доручень, так і з використанням інших платіжних інструментів (зокрема, платіжних карток), а також здійснювати інші операції (отримання довідок, обмін валют тощо). Банківська система дистанційного обслуговування може бути реалізована на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку та/або у вигляді платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта (планшеті, ноутбуку, смартфоні інше).

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання 1 повідомляємо, що за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, зокрема тих, які вказанні у зверненні, застосування РРО / ПРРО для фізичної особи – підприємця не обов’язкове.

Звертаємо увагу, що відповідь надано з використанням визначення понять, а не власних назв банківських систем дистанційного обслуговування або сервісів переказу коштів.

Відповідь, надана на питання 1, позбавляє необхідності надання відповіді на питання 2.

Відповідь на питання 3.

Відповідно до частини першої та другої четвертої статті 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.

Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків, визначених підпунктами 1 – 6 частини другої статті 5 Закону № 2473.

Водночас якщо СГ здійснює розрахунки на території іншої держави, він зобов’язаний керуватись вимогами законодавства в сфері розрахунків держави, в якій вони проводяться.

Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5), яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених Положенням № 5 заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Відповідно до абзацу першого п. 16 розд. I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 23 розд. ІІ Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання 3 повідомляємо, що за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, зокрема тих, які вказанні у зверненні, якщо оплата здійснюється карткою, емітованою іноземним банком, або через Apple Pay чи Google Pay застосування РРО / ПРРО для фізичної особи – підприємця не обов’язкове.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.