Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань, пов’язаних із відшкодуванням підрядником збитків за втрачене обладнання, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, між Замовником та Підрядником укладено договір підряду, за умовами якого Замовник зобов’язаний забезпечити Підрядника необхідним для виконання робіт обладнанням. Передача такого обладнання здійснена без переходу права власності на нього та оформлена відповідними накладними на видачу обладнання/матеріалів. Отримане від Замовника обладнання обліковувалось Підрядником на позабалансовому рахунку, податковий кредит при його отриманні не формувався.
Умовами вищезазначеного договору передбачено, що у разі неповернення Підрядником обладнання на склад Замовника в строки, визначені Замовником, вважається, що таке обладнання втрачено Підрядником та Підрядник повинен компенсувати збитки, які спричинені такою втратою.
У зв'язку з виявленням факту втрати обладнання та неможливістю його повернення Замовнику у визначені строки, Підрядник на підставі виставленої претензії здійснив перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Замовника з призначенням платежу: «Компенсація вартості втраченого обладнання», при цьому Замовник склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну на Підрядника, де в графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зазначив: «Відшкодування втрачених матеріалів та обладнання».
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
Чи вважається операція з виплати Підрядником грошової компенсації за втрачене обладнання операцією з придбання (постачання) товарів у розумінні норм ПКУ?
Чи має право Підрядник відобразити податковий кредит на підставі зареєстрованої Замовником в ЄРПН податкової накладної, без наявності первинного документа, що підтверджує факт отримання товару, у викладеній у зверненні ситуації?
Чи зобов’язаний Підрядник нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ при списанні втраченого обладнання з позабалансового рахунку?
4. Якими первинними та розпорядчими документами у розумінні статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) та Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2019 № 879, має бути оформлена операція з відшкодування Підрядником збитків за втрачене обладнання за відсутності видаткової накладної (чи є комплект документів у складі: матеріалів інвентаризації, акту про списання втраченого майна, договору, листа підрядника про втрату, претензії Замовника з розрахунком компенсації та банківської виписки з відповідним призначенням платежу достатньою підставою для відображення цієї операції в бухгалтерському та податковому обліку сторін)?
5. Який порядок відображення зазначеної у зверненні операції в бухгалтерському обліку Підрядника за наявності зазначеного вище комплекту документів (зокрема, щодо правомірності списання втраченого обладнання з позабалансового рахунку та включення суми сплаченої компенсації збитків до складу операційних витрат підприємства без виникнення податкових ризиків з податку на прибуток та ПДВ)?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ визначено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ визначено, що постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпункту 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996)). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.
Щодо питання 1
Якщо сума коштів, яку згідно з умовами договору Замовник сплачує Підряднику у зв’язку зі втратою обладнання, за своєю сутністю є відшкодуванням (компенсацією) вартості такого обладнання, то така операція є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ і, відповідно, такі кошти згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ повинні включатись Підрядником до бази оподаткування ПДВ.
Щодо питань 2, 3
Право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за операцією з придбання товарів/послуг виникає у покупця (платника ПДВ) за умови реєстрації постачальником (платником ПДВ) в ЄРПН відповідної податкової накладної.
Якщо при отриманні від Підрядника коштів в рахунок оплати вартості втраченого обладнання Замовником складена на Підрядника відповідна податкова накладна, така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, може бути підставою для формування податкового кредиту Підрядником (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених ПКУ).
При цьому, Підрядник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену податкову накладну, оскільки таке обладнання не буде використано ним в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Щодо питань 4, 5
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом № 996.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами (далі – Положення № 88).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону № 996 ).
Оформлення первинними документами операцій, здійснюваних підприємством, проводяться відповідно до Закону № 996, Положення № 88.
Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку та підтвердження первинними документами операцій з відшкодування підрядником збитків за втрачене обладнання належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Водночас ДПС зазначає, що відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначаються згідно з вимогами статті 140 розділу ІІІ ПКУ.
Згідно з підпунктом 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
Отже, за операцією з відшкодування Підрядником збитків за втрачене ним обладнання на користь Замовника, який не є платником податку на прибуток, виникає різниця, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування у випадках, визначених підпунктом 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ.
При цьому, у разі відшкодування Підрядником збитків за втрачене ним обладнання на користь Замовника, який є платником податку на прибуток, різниця, передбачена підпунктом 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ, у підрядника не виникає.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |