Державна податкова служба України розглянула звернення ПАТ (далі – Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Товариство повідомило, що його основна діяльність класифікується в групі 28.2 розділу 28 секції «С» «Переробна промисловість» ДК 009:2010 та планує у 2027 році надавати в оренду приміщення в будівлях промисловості на складах, які перебувають у його власності та належать до групи «Будівлі промисловості та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018:2000 (далі – Класифікатор ДК 018:2000).
Товариство просить роз’яснити: як визначаються податкові зобов’язання з Податку у разі надання в оренду приміщень у будинках, які належать до групи «Будівлі промисловості та склади» (код 125) Класифікатора ДК 018:2000.
Оскільки до звернення не надані документи, які підтверджують права власності Товариства на будівлі та підтверджують їх кваліфікаційну приналежність згідно з Класифікатором ДК 018:2000 або Класифікатором будівель і споруд НК 018 2023 (далі – Класифікатор), то ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо викладеного питання.
Порядок нарахування та сплати Податку за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості врегульовано статтею 266 Кодексу.
Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1. пункту 266.3 статті 266 Кодексу).
Оскільки підстави для справляння Податку пов’язані з правом власності на об’єкт нерухомого майна, то застосування частки об’єкта нерухомого майна для оподаткування пов’язано з правом спільної часткової власності на об’єкт нерухомого майна.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (підпункт 266.3.3. пункту 266.3 статті 266 Кодексу).
Згідно з підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 (далі – підпункт «є» підпункту 266.2.2) Кодексу не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Отже, для права застосування для об’єкту нерухомості норми, передбаченої підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу, Товариство одночасно має відповідати певним умовам:
основний вид діяльності має класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010;
будівлі мають бути віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, використовуватися за призначенням у господарській діяльності та не здаватися в оренду, лізинг, позичку.
Згідно з Класифікатором до групи 125 «Промислові та складські будівлі» відносяться клас 1251 «Промислові будівлі» до якого належать будівлі, що використовуються для промислового виробництва, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні, тощо та клас 1252 «Резервуари, силоси та склади» – резервуари та ємності; резервуари для нафти та газу; силоси для зерна, цементу та інших сухих продуктів; холодильники та спеціальні склади; складські майданчики.
У межах податкового законодавства кожен об’єкт нерухомого майна, що має документ, підтверджуючий право власності на об’єкт нерухомого майна (об’єкт нерухомого майна має реєстраційний номер, інвентарний номер), розглядається як окремий об’єкт оподаткування Податком, з урахуванням функціонального призначення, фактичного використання та інших характеристик такого об’єкта. Належність будівлі до того чи іншого класу Класифікатора для цілей оподаткування має бути підтверджено документами.
Такими документами, зокрема, можуть бути відомості Державного реєстру
речових прав на нерухоме майно, дані Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, матеріали технічної інвентаризації, технічний паспорт, документи, що підтверджують право власності на об’єкт нерухомого майна, а також інші документи, які містять інформацію про функціональне призначення та класифікацію відповідного об’єкта.
Надання об’єкту нерухомості, який відноситься до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора або його частини в оренду, лізинг, позичку позбавляє Товариство права при визначенні податкових зобов’язань з Податку застосовувати положення підпункту «є» підпункту 266.2.2 Кодексу за весь об’єкт нерухомості.
Отже у разі здачі в оренду, лізинг, позичку цілого об’єкту нерухомості або його частини, який відноситься до групи 125 «Промислові та складські будівлі» Класифікатора та належить Товариству на праві власності, у Товариства виникає обов’язок з нараховування та сплати податкових зобов’язань з Податку за всю площу об’єкту нерухомості, а не за площу, яка фактично передана в оренду.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |