ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах та платником податку на додану вартість.
У процесі господарської діяльності ТОВ на підставі відповідних зовнішньоекономічних договорів поставки придбаває товари у пов'язаних осіб - нерезидентів України (далі — Постачальники).
Унаслідок нещодавньої повітряної атаки було пошкоджено склад, на якому зберігалися товарні запаси ТОВ, а самі товари – знищено.
У зазначених обставинах ТОВ зазнало значних фінансових збитків, пов'язаних зі знищенням товарних запасів та необхідністю придбання нових товарів для продовження господарської діяльності.
З метою підтримки ТОВ Постачальники мають намір надати ТОВ ретроспективні знижки на раніше поставлені товари. Надання таких знижок планується оформити шляхом видачі Постачальниками кредит-нот.
Постачальник розглядає 2 варіанти:
- кожна кредит-нота міститиме одну загальну суму знижки без її деталізації за окремими товарами, товарними позиціями, партіями чи інвойсами;
- кожна кредит-нота визначатиме суму знижки з деталізацією за окремими товарними позиціями.
ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи існують будь-які спеціальні вимоги щодо документального оформлення ретроспективних знижок на товари, раніше поставлені ТОВ нерезидентами – пов’язаними особами?
2. Чи є достатньою для цілей податкового обліку відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу кредит-нота, яка передбачає зменшення договірної вартості раніше поставлених товарів однією загальною сумою, без деталізації за окремими товарними позиціями та інвойсами?
3. Чи є достатньою для цілей податкового обліку відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу кредит-нота, яка передбачає зменшення договірної вартості раніше поставлених товарів з деталізацією за окремими товарними позиціями та інвойсами?
4. Чи має право ТОВ для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток врахувати отриману ретроспективну знижку як зменшення вартості придбання товарів, у тому числі товарів, які на момент отримання кредит-ноти вже були знищені та списані з бухгалтерського обліку?
5. Чи може відповідна сума знижки зменшувати раніше визнані витрати від списання знищених товарних запасів за умови відповідного відображення такого коригування в бухгалтерському обліку ТОВ?
6. Чи виникають у зв'язку з отриманням зазначеної ретроспективної знижки будь-які спеціальні податкові різниці, передбачені Кодексом?
7. У якому звітному (податковому) періоді ТОВ повинно врахувати відповідне коригування для цілей оподаткування податком на прибуток, якщо кредит-нота отримана у звітному році, наступному за роком придбання та списання товарів? Чи виникає у такому випадку необхідність уточнення показників податкової декларації з податку на прибуток за попередній звітний період, чи відповідна сума враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування в періоді виникнення права на ретроспективну знижку?
8. Якщо операції з придбання товарів у відповідних Постачальників є контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу, як сума отриманої ретроспективної знижки має враховуватися при визначенні вартості таких контрольованих операцій та їх відображенні у Звіті про контрольовані операції?
9. Чи допускається для цілей трансфертного ціноутворення врахування ретроспективної знижки однією загальною сумою без її деталізації за конкретними інвойсами та товарними позиціями? Якщо ні, які документи та відомості необхідні для відповідного коригування?
10. Яким чином слід враховувати таку знижку, якщо кредит-нота видана у звітному році, наступному за роком здійснення контрольованих операцій?
11. Чи виникають у ТОВ додаткові зобов'язання щодо коригування фінансового результату відповідно до п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу з огляду на те, що внаслідок отримання знижки договірна вартість придбаних у пов'язаних нерезидентів товарів зменшується?
12. Чи передбачає податкове законодавство спеціальне звільнення від застосування правил трансфертного ціноутворення або особливості їх застосування у зв'язку зі знищенням товарних запасів внаслідок воєнних дій?
13. Чи виникає у ТОВ обов'язок коригувати раніше сформований податковий кредит з ПДВ у зв'язку з отриманням кредит-ноти, яка зменшує договірну вартість раніше імпортованих товарів?
14. Чи впливає отримання ТОВ ретроспективної знижки на раніше придбані товари, які згодом були знищені внаслідок воєнних дій, на можливість застосування п. 321 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу? Зокрема, чи зберігається право ТОВ не нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу щодо знищених товарів за умови належного документального підтвердження обставин їх знищення?
Щодо питань 1 – 7
Статтею 5 Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу.
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.
Інші терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Чинним законодавством України не передбачено поняття «кредит-нота» та не визначено його правовий статус.
Виходячи з міжнародної практики розрахунків між суб'єктами господарювання, під кредит-нотою розуміється розрахунковий документ чи повідомлення, яке посилається однією зі сторін, що знаходяться в розрахункових відносинах, іншій стороні, про запис у кредит рахунка останньої визначеної суми, через настання якої-небудь обставини, що створила в іншої сторони право вимоги цієї суми. Тобто за допомогою кредит-ноти продавець товарів (робіт, послуг) повідомляє покупця про зміни умов договору щодо компенсації вартості товарів (робіт, послуг). Зміна вартості товарів (робіт, послуг) у разі отримання кредит-ноти в податковому обліку відображається в залежності від умов договору та умов зміни вартості товарів (робіт, послуг), передбачених у кредит-ноті.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
Частиною першою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) (далі – Закон № 996-XIV) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Частиною другою ст. 9 Закону № 996-XIV встановлено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами (далі – Положення № 88).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону
№ 996-XIV).
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Згідно з п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу), придбаних, зокрема, у:
нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу;
нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.21 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 і п.п. 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидентів, визначених абзацами третім і четвертим цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень ст. 39 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.
Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 цього Кодексу, але без подання звіту.
При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки".
Отже, за операціями з придбання у нерезидента товарів, робіт послуг в т.ч. отримання знижки у вигляді кредит-ноти, що не підпадають під визначення контрольованих операцій виникають різниці відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, які збільшують фінансовий результат до оподаткування.
Слід зазначити, що відображення у фінансовому результаті до оподаткування платника податку на прибуток операції з придбання товарів у пов’язаних осіб-нерезидентів з урахуванням наданої ними кредит-ноти здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Отже, з питання порядку бухгалтерського обліку операцій з придбання товарів у пов’язаних осіб-нерезидентів з урахуванням наданої ними кредит-ноти доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Водночас зазначаємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у даній ситуації, потребує аналізу документів та матеріалів, зокрема, договорів, що дозволяють ідентифікувати предмет ситуації більш детально.
Щодо питань 8 - 11
Згідно з п.п. 39.1.1 п. 39.1 ст. 39 Кодексу платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки» (об’єкта оподаткування – у випадках, якщо застосування принципу «витягнутої руки» передбачено Кодексом або міжнародними договорами).
Підпунктом «а» п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.
Відповідно до п.п. 39.2.2.10 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу якщо фактичні умови здійсненої контрольованої операції не відповідають умовам укладеного (письмового) договору та/або фактичні дії сторін контрольованої операції і фактичні обставини її проведення відрізняються від умов такого договору, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення.
Підпунктом 39.3.2.1 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Кодексу встановлено, що відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли Кодексом визначені вимоги щодо обов’язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» для контрольованих операцій певного виду.
Кодексом не встановлено окремого порядку розподілу ретроспективної знижки між окремими інвойсами та товарними позиціями.
Отримання ретроспективної знижки не породжує нових господарських правовідносин, а документально оформлює результати або коригування вже існуючих договірних відносин та повинно розглядатись у взаємозв’язку з тією операцією (або сукупністю операцій) щодо якої (яких) її надано.
Водночас для цілей визначення фактичної вартості придбаних товарів та проведення аналізу відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» платник податків повинен мати можливість документально підтвердити розмір наданої знижки, господарські операції, яких вона стосується, та порядок її розподілу.
Таким чином, врахування ретроспективної знижки однією загальною сумою не виключається, за умови, що наявні документи та розрахунки дають змогу встановити, до яких саме поставок і товарів вона належить, а також достовірно визначити скориговану вартість відповідних контрольованих операцій.
Для документального підтвердження такого коригування необхідно мати первинні документи, які підтверджують здійснення такої операції, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) та додаткові угоди до нього, якими передбачено можливість надання знижки; кредит-ноту нерезидента із зазначенням підстав та загальної суми знижки; документи, що підтверджують умови та критерії надання знижки; перелік інвойсів, (вантажних митних декларацій), на які поширюється знижка з відображенням номенклатури, кількості та первісної вартості відповідних товарів та інше.
Крім того необхідно зробити розрахунок розподілу загальної суми знижки між відповідними поставками та товарними позиціями із зазначенням застосованої методики.
У зв’язку з цим податкові наслідки таких операцій визначаються виходячи з їх економічної сутності та наявності належним чином оформлених первинних документів. При цьому такі первинні документи повинні забезпечувати однозначну ідентифікацію та належне віднесення (співвіднесення) сум ретроспективної знижки до конкретних господарських операцій з придбання товарів, щодо яких здійснюється таке коригування чи розрахунок.
Отже, якщо знижка надається однією загальною сумою без деталізації за конкретними інвойсами та товарними позиціями, платник податків повинен забезпечити наявність обґрунтованої та послідовної методики її розподілу, яка дає змогу визначити фактичну вартість придбаних товарів.
Відповідно до п.п. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 Кодексу для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.
Згідно з п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції.
Підпунктом 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу визначено, що у Звіті зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.
Форма та Порядок складання Звіту затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, зі змінами (далі – Порядок № 8).
Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку № 8 у графі 5 «Загальна сума контрольованих операцій з контрагентом (всього) (грн)» основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» зазначається вартісний показник загальної суми контрольованих операцій платника податків з кожним контрагентом протягом звітного періоду згідно з даними бухгалтерського обліку платника.
У підсумковому рядку «Разом» графи 5 зазначається загальна сума контрольованих операцій платника податків з нерезидентами – сторонами контрольованих операцій.
Відповідно до п. 24 розділу ІV Порядку № 8 у графі 20 зазначається загальна вартість контрольованої операції (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податку.
У підсумковому рядку «Разом» графи 20 зазначається загальна сума контрольованих операцій платника податків з контрагентом, яка повинна дорівнювати показнику загальної суми контрольованих операцій платника податків з контрагентом у таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції» основної частини Звіту у рядку відповідного контрагента.
Таким чином, у Звіті за звітний рік платник податків має відобразити загальну вартість контрольованої операції, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податку, тобто з урахуванням кредит-ноти.
З огляду на те, що п.п. 39.2.2.10 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що для цілей трансфертного ціноутворення враховуються фактичні умови проведення контрольованої операції та фактичні дії її сторін, якщо кредит-ноту, видано у звітному році, наступному за роком здійснення контрольованих операцій, її врахування для цілей трансфертного ціноутворення здійснюється з урахуванням підстав її надання, договірних умов, первинних документів та порядку відображення відповідної операції в бухгалтерському обліку платника податків.
Згідно з п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 Кодексу.
Таким чином, для цілей застосування п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу платник податків має використовувати договірну вартість придбаних товарів з урахуванням кредит-ноти, якщо така кредит-нота фактично змінює вартість придбаних товарів.
Сам факт отримання платником податків ретроспективної знижки від нерезидента не зумовлює виникнення додаткового обов’язку щодо збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до вимог п.п. 140.5.2
п. 140.5 ст. 140 Кодексу. Коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється не на суму отриманої знижки, а на суму перевищення договірної вартості придбаних товарів з урахуванням такої знижки над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».
Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо кваліфікації конкретних господарських операцій та їх відображення у податковому обліку, зокрема і операцій, пов’язаних із застосуванням ретроспективної знижки, можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались, що може бути здійснено в межах проведення перевірок платника податків, які проводяться відповідно до Кодексу.
Щодо питання 12
Кодексом не передбачено спеціального звільнення від застосування правил трансфертного ціноутворення, встановлених ст. 39 Кодексу.
Підпунктом 69.1 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено право платника податків на звільнення від визначеної Кодексом відповідальності у разі відсутності можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених
статтями 39 і 392 Кодексу, за умови обов’язкового виконання такого обов’язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
При цьому положення п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не застосовується автоматично. Неможливість виконання свого податкового обов’язку має бути підтверджена платником податків у порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 зі змінами, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |