X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.11.2026 р. № 6589/ІПК/99-00-07-01-02 ІПК

    Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. З якої найбільш ранньої дати (податкового періоду) контролюючий орган має право фактично досліджувати господарські операції та первинні документи Товариства в межах документальної планової виїзної перевірки, яка проводилася у жовтні 2026 року, якщо в наказі про проведення перевірки визначено період « з 01.01.2019 по 01.01.2026»?

2. За яку найбільш ранню податкову декларацію з податку на додану вартість контролюючий орган станом на 26.10.2026 має право самостійно визначити суму грошового зобов’язання та прийняти податкове повідомлення-рішення за результатами зазначеної документальної планової виїзної перевірки, якщо відповідні податкові декларації з податку на додану вартість подавалися своєчасно?

3. Яким чином положення підпункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу впливають на перебіг 1095-денного строку, встановленого в пункті 102.1 статті 102 Кодексу?

4. Чи поширюється передбачене в підпункті 69.36 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу зупинення відліку строку давності лише на строк, протягом якого контролюючий орган має право провести документальну планову перевірку, чи також на 1095-денний строк, протягом якого за результатами такої перевірки контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошового зобов’язання та прийняти податкове повідомлення-рішення відповідно до пункту 102.1 статті 102 Кодексу?

5. Чи може контролюючий орган у межах документальної планової виїзної перевірки досліджувати податковий період, щодо якого строк для визначення грошового зобов’язання відповідно до пункту 102.1 статті 102 Кодексу вже закінчився?

6. (6.1 – 6.4) Товариство просить надати конкретний висновок для наведених фактичних обставин.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені в Конституції України та законах України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

У пункті 191.1 статті 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених у Кодексі, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючі органи, визначені у підпункті 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення перевірок, їх види, підстави проведення та особливості здійснення визначено у главі 8 Кодексу.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводять контролюючі органи в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених у Кодексі, а фактичні перевірки – в Кодексі та інших законах України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 77.1 статті 77 Кодексу документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків.

Рішення про проведення документальної планової перевірки оформлюється наказом та приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу (пункт 77.4 статті 77 Кодексу).

Щодо питання 1 – 6 (6.1 – 6.3)

Строки давності та особливості їх обчислення визначено у статті 102 Кодексу.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених у пункті 102.2 статті 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених у Кодексі, не пізніше закінчення 1 095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 392 Кодексу, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної в пункті 133.4 статті 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань у межах поданих уточнень за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 днів – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 392 Кодексу, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (податкової декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних із декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених у пункті 102.2 статті 102 Кодексу, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Випадки, коли грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 статті 102 Кодексу, передбачені в пункті 102.2 статті 102 Кодексу.

Крім того, у пункті  102.21 статті  102 Кодексу встановлено, що грошове зобов’язання може бути нараховане без дотримання строку давності, визначеного в абзацах першому і другому пункту 102.1 статті 102 Кодексу, якщо стосовно платника податків або будь-якої особи, яка діяла від його імені та/або в його інтересах, набрав законної сили обвинувальний вирок суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого в статтях 369, 3692 Кримінального кодексу України, і наслідком таких діянь могло стати зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, визначених згідно з вимогами Кодексу.

Випадки, коли відлік строку давності зупиняється, передбачені у пункті 102.3 статті 102 Кодексу. Зокрема, у разі якщо:

платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні;

контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків;

контролюючий орган зупинив, продовжив, переніс строки проведення перевірки у порядку, передбаченому в статтях 44, 82 та 85 Кодексу або Митному кодексі України;

контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у зв’язку зі: складанням акта про неможливість проведення перевірки (крім випадку визнання незаконними дій зі складання такого акта); недопущенням платником податків посадових осіб контролюючого органу до перевірки при дотриманні контролюючим органом умов: а) визначених у підпункті 41.1.1 пункту 41.1
статті 41 Кодексу, передбачених у статті 81 Кодексу; б) визначених у  підпункті 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, передбачених у статті 349 Митного кодексу України; оскарженням платником податків у судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки (крім випадків визнання протиправним та/або скасування такого рішення);

здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання.

Водночас в абзаці одинадцятому пункту  522 підрозділу  10 розділу  XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених у статті 102 Кодексу.

Дія пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (зі змінами).

У пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01.08.2023, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених у податковому законодавстві та іншому законодавстві, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених у зазначеному підпункті Кодексу.

Отже, під час обчислення строків давності, визначених у статті 102 Кодексу, не враховується, зокрема, період їх зупинення з 18.03.2020 по 31.07.2023 включно.

Водночас згідно з підпунктом  69.36 пункту  69 підрозділу  10 розділу  ХХ «Перехідні положення» Кодексу для контролюючого органу та платників податків зупиняється відлік строку давності щодо документальних планових та позапланових перевірок, які не проводяться відповідно до підпунктів  69.2², 69.35¹ та  69.35² пункту  69 підрозділу  10 розділу  ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому під час визначення періодів зупинення та поновлення відліку строків давності відповідно до підпункту  69.36 пункту  69 підрозділу  10 розділу  ХХ «Перехідні положення» Кодексу необхідно враховувати положення Кодексу в редакціях, чинних у відповідні періоди, а також установлені у законодавстві умови та обмеження щодо проведення документальних перевірок.

З огляду на викладене  01.08.2023 не може вважатися єдиною датою поновлення відліку строків давності щодо всіх документальних планових та позапланових перевірок.

Отже, найбільш ранній податковий (звітний) період, за який контролюючий орган має право провести документальну перевірку Товариства та визначити суми грошових зобов’язань, визначається у кожному випадку індивідуально залежно від категорії платника податків, виду, предмета та підстав проведення перевірки, з урахуванням положень статті  102 та підрозділу  10 розділу  XX «Перехідні положення» Кодексу в редакціях, чинних у відповідні періоди, а також установлених у законодавстві умов і обмежень щодо проведення такої перевірки.

При цьому враховуються, зокрема, відповідний податковий (звітний) період, тривалість строку давності, визначеного у статті 102 Кодексу, граничний строк та фактична дата подання податкової декларації, дата подання уточнюючого розрахунку (у випадках, передбачених у Кодексі), а також періоди зупинення та поновлення відліку строку давності.

Щодо питання 6 (6.4)

Індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (підпункт 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 Кодексу)

Відповідно до статті 52 Кодексу індивідуальну податкову консультацію щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства надає контролюючий орган за зверненням платника податків.

Враховуючи викладене, індивідуальна податкова консультація стосується роз’яснення норм податкового та іншого законодавства, разом з тим, проведення розрахунків конкретних строків не може бути предметом розгляду в індивідуальної податкової консультації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу.