Головне управління ДПС у Полтавській області за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства в частині визначення податкового резидентства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПК України), в межах компетенції повідомляє наступне.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що втратив місце проживання в Україні.
З … платник податків не має місця проживання в Україні. Платник податків … був знятий з реєстрації за адресою: …, у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання до Республіки Кіпр.
Починаючи з травня 2021 року і по сьогоднішній день, платник податків не має об’єктів нерухомого майна, у тому числі житлової нерухомості, на території України у власності чи на праві користування.
Платник податків у 2021 році виїхав на постійне місце проживання за кордон та виконав усі процедурні вимоги у зв’язку з таким виїздом. Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України було прийнято рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, у зв’язку із чим проставлено в паспорті громадянина України для виїзду за кордон штамп з записом «оформлено виїзд на постійне місце проживання Республіка Кіпр …». Посольством України в Республіці Кіпр … платника взято на постійний консульський облік.
У зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, платником податків подано до Державної податкової інспекції … Головного управління Державної податкової служби України податкову декларацію про майновий стан і доходи від …, яку прийнято відповідно до Квитанції № 2 (реєстраційний номер …).
Платником податків отримано посвідки на проживання на території Республіки Мальта, які посвідчують право перебувати та працювати на території Республіки Мальта, починаючи від … та закінчуючи строком дії останньої (актуальної) посвідки до …..
Також, платником податків отримано посвідки на проживання на території Республіки Кіпр, які посвідчують право перебувати та працювати на території Республіки Кіпр, починаючи від … та закінчуючи строком дії останньої (актуальної) посвідки до ….
Платник податків окремо звертає увагу, що він не має статусу тимчасового захисту або іншого гуманітарного статусу за кордоном. Виїзд за кордон на постійне проживання та подальше перебування за кордоном не обумовлені війною та її наслідками.
Крім того, платником податків з … орендується житло на території Республіки Мальта, яке і використовує по дату відповідного звернення як своє постійне житло.
Платником податків також з … орендується житло на території Республіки Кіпр, яким користується для цілей проживання на території Республіки Кіпр по дату відповідного звернення.
Таким чином, з … платник податків не має місця проживання в Україні, виїхав за кордон на постійне місце проживання та став на постійний консульський облік в Республіці Кіпр …. Платник податків не має у власності чи у користуванні житла в Україні, але має житло в Республіці Мальта та Республіці Кіпр.
Платник податків не зареєстрований як самозайнята особа в Україні, не має статусу фізичної особи-підприємця, не має транспортних засобів чи нерухомого майна на території України.
Платник податків має податковий номер Республіки Кіпр (з 2021 року) та Республіки Мальта (з 2022 року).
З … року платник податків прийнятий на роботу як начальник наукового відділу кіпрської компанії. Відповідні трудові відносини було продовжено до … року.
З … року платник податків призначений на посаду начальника наукового відділу мальтійської компанії на умовах повного робочого дня та на невизначений строк, де він і працює по сьогоднішній день.
Платником податків, як податковим резидентом Республіки Мальта, подано податкові декларації в Республіці Мальта за 2022, 2023, 2024, 2025 календарні роки.
У період з … по … не мав місця роботи на території України. З … працевлаштований в українській компанії, але знаходиться та працює з-за кордону.
Платник податків має відкриті рахунки в банках України, в яких ідентифікований як нерезидент України. Платник податків також має відкриті рахунки в мальтійському банку, з якого несе локальні витрати, в тому числі побутового та особистого характеру, в Республіці Мальта.
Таким чином, платник податків має всі наявні ознаки превалюючого центру життєвих інтересів, в частині економічних зв’язків, за кордоном.
Платник податків виїхав за кордон разом з дружиною. Дружина має посвідкуина проживання на території Республіки Мальта, починаючи від … та закінчуючи строком дії останньої (актуальної) посвідки до …. Дружина офіційно працевлаштована у Республіці Мальта.
Діти платника податків з 2022 року не проживають на території України.
Син платника податків має дозвіл на роботу та працевлаштування в Сполучених Штатах Америки (далі також - США) від … та дійсний до …, де перебуває та працює.
Дочка навчається в школі в США з … року з можливістю продовження навчання до … року.
Друга дочка навчається в школі в США з … року з можливістю продовження навчання до … року.
Син дружини платника податків навчається в школі в США з … року з можливістю продовження навчання до … року.
Платник податків користується побутовими та транспортними послугами, є членом спортивного клубу та має страхові поліси для себе та членів своєї сім’ї в Республіці Мальта.
Всі вище зазначені факти свідчать про те, що платник податків виїжджав на постійне місце проживання за кордон з наміром перемістити центр життєвих інтересів. Платник податків та його сім’я не проживають на території України.
Платник податків, починаючи із 2022 року, має статус податкового резидента Республіки Мальти, що підтверджується виконанням ним належних йому податкових обов’язків резидента Республіки Мальта та низкою сертифікатів податкового президентства, виданих податковим органом Республіки Мальта.
Відповідно до абзацу десятого підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 ПК України, достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПК України. Платник податків заявляє, що він не має основного місця проживання на території України та не визнає себе податковим резидентом України у період з … по … (включно).
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
Чи можна вважати … (адреса: …; РНОКПП: …) фізичною особою – нерезидентом України (у відповідності з підпунктом «в» підпункту 14.1.122 пункту 14.1. статті 14 ПК України) у період з 10.08.2021 по 31.12.2021 (включно)?
Чи можна вважати … (адреса: …; РНОКПП: …) фізичною особою – нерезидентом України (у відповідності з підпунктом «в» підпункту 14.1.122 пункту 14.1. статті 14 ПК України) у 2022 календарному році?
Чи можна вважати … (адреса: …; РНОКПП: …) фізичною особою – нерезидентом України (у відповідності з підпунктом «в» підпункту 14.1.122 пункту 14.1. статті 14 ПК України) у 2023 календарному році?
Чи можна вважати … (адреса: …; РНОКПП: …) фізичною особою – нерезидентом України (у відповідності з підпунктом «в» підпункту 14.1.122 пункту 14.1. статті 14 ПК України) у 2024 календарному році?
Чи можна вважати … (адреса: …; РНОКПП: …) фізичною особою – нерезидентом України (у відповідності з підпунктом «в» підпункту 14.1.122 пункту 14.1. статті 14 ПК України) у 2025 календарному році?
Чи мають критерії визначення резидентського статусу фізичної особи, що закріплені у міжнародному договорі, а саме у ратифікованих Україною конвенціях про уникнення подвійного оподаткування, переважаюче значення перед критеріями визначення резидентського статусу, що закріплені у ПК України?
Щодо питання 1 – 6 повідомляємо наступне.
Визначення резидентського статусу фізичних осіб є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів особи згідно з нормами ПК України.
Відповідно до підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 ПК України фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (стаття 29 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання – житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні.
При цьому постійним місцем проживання згідно зі статтею 4 Митного кодексу України є місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов'язків або зобов’язань за договором (контрактом).
Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Водночас, якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення підпункту «в» підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 ПК України, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України (абзац четвертий підпункту «в» підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи (абзац сьомий підпункту «в» підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Таким чином, якщо громадянином дотримані критерії, визначені абзацами першим – четвертим підпункту «в» підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 ПК України, то така особа може бути визнана резидентом України.
Разом з тим, якщо за жодним з критеріїв, визначених абзацами першим – четвертим підпункту «в» підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 ПК України, фізична особа не може бути визнана резидентом України, то така особа може вважатися нерезидентом.
При цьому зауважуємо, що до повноважень контролюючого органу не відноситься функція визначення резидентського статусу фізичної особи, тобто фізична особа самостійно визначає його на підставі підпункту «в» підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Крім того, положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Мальта про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яка ратифіковано Законом України від 13 квітня 2017 року № 2018-VIII, що набрав чинності 28.08.2017 (далі – Конвенція), поширюється на «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (стаття 1 Конвенції).
Критерії для визначення резиденції осіб, на яких поширюється Конвенція, зазначені у статті 4 Конвенції.
Для цілей цієї Конвенції термін «резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію. Цей термін, проте, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі лише стосовно доходів із джерел у цій Державі.
Згідно з пунктом 2 статті 4 Конвенції, якщо фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її статус визначається згідно з такими правилами:
a) вона вважається резидентом тільки тієї Договірної Держави, де вона має місце постійного проживання; якщо вона має місце постійного проживання в обох Договірних Державах, вона вважається резидентом тільки тієї Договірної Держави, де вона має тісніші особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);
b) якщо Договірна Держава, в якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена або коли вона не має місця постійного проживання в жодній з Договірних Держав, вона вважається резидентом тільки тієї Договірної Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Договірних Державах або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тільки тієї Договірної Держави, національною особою якої вона є;
d) якщо вона є національною особою обох Договірних Держав або не є національною особою жодної з них, то компетентні органи Договірних Держав вирішують це питання за взаємною згодою».
Таким чином, критерії, за якими визначається резиденція осіб, на яких поширюються положення Конвенції, зазначені у статті 4 Конвенції, використовуються виключно для встановлення кола осіб, які підпадають під дію цього двостороннього міжнародного договору (відповідно до статті 1 Конвенції такі особи мають бути резидентами України чи Мальти – однієї з двох країн, які є сторонами Конвенції). Натомість, дійсний податковий (резидентський) статус певної особи як такої визначається кожною з Договірних Держав – учасниць Конвенції (Україною та Мальти) згідно з національним (внутрішнім) податковим законодавством цих держав.
Так, зокрема, якщо йдеться про фізичну особу, яка відповідно до положень пункту 1 статті 4 Конвенції є резидентом обох Договірних Держав (тобто коли згідно з національним (внутрішнім) законодавством і України, і Мальти певна фізична особа є податковим резидентом кожної із цих країн) її статус (резиденція) з метою застосування Конвенції буде визначатися шляхом послідовного застосування критеріїв, зазначених у підпунктах «а» – «d» пункту 2 статті 4 Конвенції. Це, в свою чергу, дозволяє визначитись, під дію яких саме положень Конвенції, підпадають доходи, отримані особами – резидентами України та Мальти, на яких поширюється Конвенція.
Крім того, статтею 1081 ПК України визначено порядок проведення процедури взаємного узгодження.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПК України).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |