X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.11.2026 р. № 6592/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Фізична особа у зверненні зазначила, що зареєстрована як фізична особа–підприємець на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок, третя група) не платник ПДВ та планує здійснювати зовнішньоекономічну діяльність шляхом продажу власних цифрових продуктів (електронних навчально-методичних матеріалів у форматі PDF, доступних покупцю для завантаження після оплати) іноземним фізичним особам через міжнародний електронний маркетплейс Etsy.

Цифровий продукт створений платником та реалізовуватиметься від імені платника як фізичної особи – підприємця. Etsy використовуватиметься як міжнародний маркетплейс для розміщення товару, оформлення замовлень та приймання платежів від покупців.

Передбачувана схема розрахунків така: покупець здійснює оплату цифрового продукту через Etsy Payments у іноземній валюті (зокрема доларах США або євро); Etsy відповідно до умов використання платформи автоматично утримує із суми продажу встановлені платформою комісії та інші платежі; залишок коштів перераховується через платіжну систему Payoneer; надалі отримані кошти перераховуються платником з Payoneer на валютний поточний рахунок, відкритий в українському банку для здійснення підприємницької діяльності.

При цьому ціна цифрового продукту, сплачена покупцем, може бути більшою за суму, яка фактично буде перерахована Etsy/Payoneer на підприємницький рахунок в українському банку, у зв'язку з автоматичним утриманням комісій та інших платежів маркетплейсу і платіжної системи.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Чи має право фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків, який не є платником ПДВ, застосовувати спрощену систему оподаткування при продажу власних цифрових продуктів іноземним покупцям через маркетплейс Etsy за описаною вище схемою розрахунків? Зокрема, чи вважається автоматичне утримання маркетплейсом Etsy своїх комісій та інших платежів із коштів, сплачених покупцем, здійсненням розрахунків у негрошовій формі у розумінні п. 291.6 ст. 291 Кодексу для фізичної особи - підприємця, який безпосередньо продає через Etsy власний цифровий продукт?

2. Яка сума в описаній ситуації є доходом фізичної ооби – підприємця – платника єдиного податку: повна вартість цифрового продукту, сплачена покупцем на Etsy (до утримання комісій маркетплейсу), сума після утримання Etsy своїх комісій, сума, зарахована на Payoneer, чи сума, фактично перерахована з Payoneer на валютний підприємницький рахунок фізичної особи – підприємця в українському банку?

3. На яку дату виникає дохід фізичної особи – підприємця за такою операцією: на дату здійснення покупцем оплати на Etsy; на дату відображення коштів у платіжному акаунті Etsy; на дату зарахування коштів на Payoneer; чи на дату надходження коштів з Payoneer на валютний підприємницький рахунок фізичної особи - підприємця в українському банку?

4. Якщо доходом є повна вартість цифрового продукту, сплачена покупцем на Etsy, але Etsy утримує свої комісії до перерахування коштів на Payoneer, який офіційний курс гривні до відповідної іноземної валюти та на яку дату необхідно застосовувати для визначення суми доходу в гривнях?

5. Чи потрібно застосовувати реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) при продажу зазначених цифрових продуктів іноземним покупцям через Etsy, якщо розрахунок здійснюється покупцем через Etsy Payments, після чого кошти через Payoneer перераховуються на валютний підприємницький рахунок фізичної особи – підприємця в українському банку? У разі якщо РРО/ПРРО застосовувати не потрібно, зазначити, якими документами фізична особа – підприємець має підтверджувати отриманий дохід для цілей податкового обліку (зокрема звітами/виписками Etsy, документами Payoneer та банківськими виписками)?

6. Чи виникає у фізичної особи - підприємця, який не зареєстрований платником ПДВ, обов'язок самостійно нараховувати та сплачувати ПДВ із вартості комісій та інших послуг Etsy, якщо Etsy як нерезидент самостійно нараховує український ПДВ на свої послуги продавцю відповідно до правил оподаткування електронних послуг нерезидентів в Україні? Якщо Etsy утримує та сплачує відповідний ПДВ самостійно, підтвердити, що у фізичної особи – підприємця додаткового обов'язку щодо нарахування та сплати ПДВ із тієї самої операції не виникає.

7. Чи виникає у фізичної особи – підприємця, неплатника ПДВ обов'язок щодо нарахування та сплати ПДВ у зв'язку з отриманням послуг Payoneer, зокрема послуг із приймання/переказу коштів та виведення коштів на валютний підприємницький рахунок в українському банку?

8. Чи відповідає вимогам валютного та податкового законодавства схема, за якої кошти від продажів через Etsy надходять на Payoneer та надалі перераховуються фізичною особою – підприємцем на власний валютний підприємницький рахунок в українському банку, та чи встановлено граничний строк, протягом якого такі кошти після їх надходження на Payoneer повинні бути перераховані на підприємницький рахунок фізичної особи – підприємця в Україні?

Щодо першого – четвертого та восьмого питань

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, користуються зазначеним правом, якщо вони зареєстровані як підприємці у порядку, визначеному законом (частина друга ст. 5 Закону № 959).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами НБУ, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 291.5 ст. 291 Кодексу визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 Кодексу).

Таким чином, якщо положеннями зовнішньоекономічного договору передбачено самостійне утримання міжнародною платформою належної їй винагороди з отриманих від клієнтів коштів, то таке утримання не підпадає під поняття негрошової форми розрахунків або бартерної (товарообмінної операції).

Водночас зауважуємо, якщо на підставі зазначеного договору відбувається погашення заборгованості між Вами та платформою шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі складеного документу (акту, заяви тощо), то такі розрахунку відносяться до негрошових і позбавляє права фізичну особу – підприємця застосовувати спрощену систему оподаткування.

При цьому у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначено у п. 291.6 ст. 291 Кодексу, платники єдиного податку зобов’язані до отриманого таким шляхом доходу застосувати ставку єдиного податку 15 відсотків (п.п. 3 п. 293.4 ст. 293 Кодексу) та перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу).

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.

Згідно з п. 296.3 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм п.п. 296.5 і 296.6 ст. 296 Кодексу (п. 296.7 ст. 296 Кодексу).

Таким чином, якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий, зокрема у системі Etsy, а потім у Payoneer, та в подальшому перераховуються на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то такі кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.

При цьому для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.

Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національну валюту за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання на рахунку, відкритому у системі Payoneer.

Разом з тим, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на платформі Etsy або на рахунку, відкритому у системі Payoneer, тобто не зараховуються на рахунок, відкритий у банківській установі України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунок в Україні, який відкритий для власних потреб, то такі кошти оподатковуються як іноземний дохід за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді
(в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку, вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Згідно з п.п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, у разі якщо міжнародною платіжною системою з суми виручки утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку вважається повна сума виручки (з врахуванням відсотків (комісії) утриманої платіжним сервісом, без урахування податків, нарахованих міжнародною платформою), яка зазначена у первинному документі, зокрема, але не виключно інвойсі, платіжній інструкції, розрахунковому документів тощо, перерахована у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання коштів на рахунку, відкритому у системі Payoneer.

Щодо п’ятого питання

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), що є спеціальним, та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Так, Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Пунктом 2 ст. 3 Закону № 265 для суб’єктів господарювання встановлено обов’язок надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, зокрема і щодо операцій, які здійснюються з використанням мережі Інтернет.

Разом з цим при організації господарської діяльності, у спосіб описаний у Вашому зверненні, слід враховувати, що відповідно до частини другої ст. 8 Конституції України саме Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст. 91 Конституції України Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Оскільки закони України приймає Верховна Рада України, то і дія таких законів, зокрема і Закону № 265, поширюється на учасників господарських відносин, які здійснюють свою діяльність на території України.

РРО/ПРРО не застосовується при здійсненні діяльності у сфері дистанційної торгівлі товарами через міжнародні торговельні платформи оскільки оплати здійснюються нерезидентами та кошти надходять від платіжної системи (у тому числі від Payoneer) на рахунок фізичної особи – підприємця.

Крім того, повідомляємо, що продаж товарів (послуг) та здійснення розрахунків на іноземних маркетплейсах має здійснюватись фізичною особою-підприємцем відповідно до вимог законодавства тієї держави, на території якої здійснюється такий продаж та проводяться розрахунки за товари (послуги).

Щодо шостого та сьомого питань

Термін «електронні послуги» та види таких послуг визначено у п.п. 14.1.565 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Так, під електронними послугами розуміються послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях.

До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:

а) постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;

б) надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет;

в) постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;

г) надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів;

ґ) постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);

д) надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень;

е) постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;

є) надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи веб-порталах.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 розділу І та п. 180.1 ст. 180 розділу V Кодексу, зокрема особа – нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг.

Положення вказаного підпункту Кодексу не поширюється на нерезидентів, які:

постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;

здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;

постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Пунктами 186.2 – 186.4 ст. 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у п. 186.3 ст. 186 Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Відповідно до п. 186.31 ст. 186 Кодексу місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг.

При цьому, місцезнаходження отримувача електронних послуг визначається, зокрема, для отримувача послуг – фізичної особи, яка зареєстрована як суб'єкт господарювання, – за місцем реєстрації такого отримувача як суб'єкта господарювання.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 ст. 186 Кодексу, є місце реєстрації постачальника (п. 186.4 ст. 186 Кодексу).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статях 180 і 208 Кодексу.

Згідно з п. 180.2 ст. 180 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 2081 Кодексу.

Відповідно до пунктів 208.2 – 208.4 ст. 208 Кодексу отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 Кодексу, якою є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства.

Згідно з п. 208.4 ст. 208 Кодексу якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 208.5 ст. 208 Кодексу отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил Кодексу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання електронних послуг нерезидентами – платниками ПДВ фізичним особам на митній території України визначено у ст 2081 Кодексу.

Абзацом другим п. 2081.1 ст. 2081 Кодексу визначено, що якщо електронні послуги на митній території України постачаються фізичній особі через посередника, то для цілей оподаткування ПДВ вважається, що посередник є постачальником таких еле