X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.11.2026 р. № 6606/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Товариство у зверненні повідомило, що є резидентом Дія Сіті з 12.06.2026 та є платником податку на прибуток на особливих умовах з 01.07.2026.

При цьому Товариство планує надавати фізичним особам, з якими укладено гіг-контракт належні Товариству ноутбуки виключно для виконання робіт (надання послуг) за такими контрактами. Право власності на ноутбуки залишається у Товариства. Обладнання обліковується на його балансі. Гіг-спеціалісти не сплачують за користування обладнанням та не компенсують його вартість. Ноутбуки не є винагородою за гіг-контрактами та не передаються у власність спеціалістів.

У додатковій угоді планується передбачити цільове використання обладнання, заборону особистого використання, обов’язок забезпечити його збереження та повернути після припинення гіг-контракту або на вимогу Товариства. Повернення оформлюються актами. Обладнання може використовуватися в офісі або дистанційно за місцем виконання гіг-контракту.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Чи виникає у гіг-спеціаліста оподатковуваний дохід, зокрема, додаткове благо за п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, у разі безоплатного користування ноутбуком за описаних умов, без переходу права власності та виключно для виконання умов гіг-контракту? Товариство просить окремо пояснити застосування п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та вплив обов’язків резидента Дія Сіті забезпечити спеціалістів обладнанням за Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» зі змінами (далі – Закон № 1667)?

2. Якщо оподатковуваний дохід виникає, що саме є його базою: вартість ноутбука чи вартість права користування ним? Як визначити цю базу, зокрема за звичайною ціною користування, первісною або залишковою вартістю обладнання чи сумою амортизації? У який момент та за який період нараховується дохід? Які норми Кодексу обґрунтовують відповідний метод оцінки?

3. Якщо зазначене користування є оподатковуваним доходом, за якими ставками справляються податок на доходи фізичних осіб та військовий збір? Чи застосовуються спеціальні правила п. 170.141 ст. 170 Кодексу та ставка податку на доходи фізичних осіб 5 відсотків? Чи застосовується коефіцієнт за п. 164.5 ст. 164 Кодексу до податку на доходи фізичних осіб та окремо до військового збору? Як утримувати та сплачувати ці платежі у разі негрошового доходу, у які строки та за якою ознакою доходу відображати у додатку 4 ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО)?

4. Чи є вартість користування ноутбуком за наведених умов базою нарахування єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464)? Якщо так, Товариство просить визначити порядок нарахування єдиного внеску з урахуванням спеціальних правил для резидентів Дія Сіті та порядок відображення у звітності?

5. Чи виникають у Товариства – платника податку на додану вартість (далі – ПДВ) податкові зобов’язання при передачі ноутбука у користування та його поверненні, з огляду на відсутність переходу права власності? Чи розглядається безоплатне користування як окреме постачання послуг? Чи застосовується п. 188.1 ст. 188 та п. 198.5 ст. 198 Кодексу, якщо ноутбук використовується виключно у господарській діяльності Товариства для здійснення оподатковуваних ПДВ операцій? Товариство просить розмежувати передачі речі та надання права користування?

6. Чи включається до бази податку на прибуток на особливих умовах (далі – ПнВК) за ставкою 9 відс. вартість ноутбука або безоплатного користування ним з наведених обставин? Чи є це безоплатним наданням майна або послуг у розумінні п. 135.2 ст. 135 Кодексу та п. 141.91 ст. 141 Кодексу? Чи залежить відповідь від визнання доходу гіг-спеціаліста додатковим благом, його оподаткування податком на доходи фізичних осіб та ведення персоніфікованого обліку? Якщо ПнВК виникає, Товариство просить визначити базу, дату виникнення зобов’язання, вплив повернення ноутбука та відповідні рядки додатка Дія Сіті до декларації з податку на прибуток підприємств. Якщо об’єкт оподаткування відсутній, чи потрібно відображати передачу або користування у такому додатку?

7. Які документи для цілей податкового обліку мають підтверджувати відсутність передачі ноутбука у власність та його використання виключно для виконання гіг-контракту? Чи достатньо умов гіг-контракту (додаткової угоди) і актів передачі та повернення, чи податкові наслідки залежать від укладання окремого договору позички?

Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті визначаються Законом № 1667.

Резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає всім вимогам, передбаченим частиною першою ст. 5 Закону № 1667.

Частиною четвертою ст. 4 Закону № 1667 встановлено, що для провадження господарської діяльності резидент Дія Сіті має право залучати працівників на підставі трудових договорів (контрактів), гіг-спеціалістів – на підставі гіг-контрактів відповідно до Закону № 1667, а також підрядників та виконавців, у тому числі фізичних осіб – підприємців, - на підставі інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів у порядку, визначеному законодавством.

Тобто, правовим режимом Дія Сіті, визначеним Законом № 1667, передбачено декілька форматів відносин із працівниками резидента Дія Сіті.

Статтею 1 Закону № 1667 передбачено, що гіг-контракт – цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов’язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені розділом V Закону № 1667. При цьому гіг-спеціалістом є фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем.

Відповідно до ст. 16 Закону № 1667 при наймі працівника резидент Дія Сіті може укладати з ним контракт як особливу форму трудового договору, спрямовану на забезпечення умов для ініціативності та самостійності працівника з урахуванням його індивідуальних здібностей і професійних навичок, підвищення взаємної відповідальності сторін.

Особливості укладання гіг-контракту резидентом Дія Сіті із гіг-спеціалістом та виплати винагороди за виконані протягом місяця роботи (надані послуги) гіг-спеціалісту за цим гіг-контрактом визначено ст.ст. 17-19 Закону № 1667.

Так, відповідно до п. 1 ст. 19 Закону № 1667 за виконані протягом місяця роботи (надані послуги) гіг-спеціалісту виплачується винагорода у розмірі, порядку та строки, визначені сторонами в гіг-контракті з урахуванням положень Закону № 1667. Розмір винагороди за гіг-контрактом може встановлюватися за період або розраховуватися залежно від обсягу виконаних робіт (наданих послуг) чи кількості часу, витраченого на їх виконання (надання).

Водночас, частиною четвертої ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) передбачено, що дія КЗпП та законодавства про працю не поширюється на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті, визначені Законом № 1667.

Тобто гіг-контракт має особливу правову природу: цивільний договір з елементами трудових відносин та укладання і виконання гіг-контрактів, при цьому не регулюється трудовим законодавством.

Також, ст. 20 Закону № 1667 встановлено порядок виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом. Так, відповідно до частини шостої ст. 20 Закону № 1667 резидент Дія Сіті забезпечує гіг-спеціаліста обладнанням та іншими засобами, необхідними для виконання робіт (надання послуг), якщо інше не передбачено гіг-контрактом. У разі використання гіг-спеціалістом особистого обладнання для виконання робіт (надання послуг) гіг-контрактом можуть передбачатися відповідні компенсаційні виплати.

Передавання речей, визначених індивідуальними ознаками, оформлюють або договором оренди, або договором позички (надання майна у тимчасове користування). Різниця між цими договорами полягає, зокрема, у тому, що договір оренди є відплатним, а договір позички – безвідплатним.

Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі (частина друга ст. 828 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.п. 14.1.283 п. 14.1 ст. 14 Кодексу спеціалісти резидента Дія Сіті – це гіг-спеціалісти, що виконують роботу (надають послуги) на замовлення та на користь (в інтересах) резидента Дія Сіті на підставі гіг-контракту, укладеного в порядку, передбаченому Законом № 1667, та/або особи, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах.

Щодо питань першого та третього

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Згідно з п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Відповідно до п. 164.5 ст.164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені, згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К=100:(100 - Сп), де К коефіцієнт, Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2–167.5 ст. 167 Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Отже, у разі якщо обладнання та інші засоби (ноутбуки), необхідні для виконання робіт (надання послуг), надаються резидентом Дія Сіті гіг-спеціалісту в межах гіг-контракту, то вартість такого обладнання включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб (18 відс. з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу) та військовим збором (5 відс. без урахування положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу) за загальними правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб, тобто положення п. 170.141 ст. 170 Кодексу не застосовуються. При цьому така юридична особа зобов’язана виконати всі функції податкового агента, передбачені Кодексом.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, крім податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Розрахунок ЮО до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок ЮО подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.

Відповідно до п. 4 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку в додатку 4 ДФ до Розрахунку ЮО у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділу 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у Додатку 2 до Порядку, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається податковим агентом за ознакою доходу «126».

Щодо другого питання

З питання визначення розміру доходу у вигляді вартості переданого обладнання гіг-спеціалісту, а саме початкова, залишкова, сума амортизаційних відрахувань, доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо питання четвертого

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

База нарахування єдиного внеску визначена у ст. 7 Закону № 2464, а саме: для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується, на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108) та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотки.

Відповідно до абзацу першого частини 141 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667 починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини 141 ст. 8 Закону № 2464);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини 141 ст. 8 Закону № 2464).

При цьому мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону
№ 2464).

Таким чином, оскільки вартість обладнання, яке надається резидентом Дія Сіті гіг-спеціалісту у користування без переходу права власності для надання послуг за гіг-контрактом, не може вважатися винагородою за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом, то такий дохід не є базою нарахування єдиного внеску.

Щодо питання п’ятого

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПД Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. При цьому з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 стю 14 Кодексу).

При цьому продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.188.1 ст. 188 розділу V Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до п.п. п.п. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо.

Якщо платник податку здійснює операції з безоплатної передачі фізичним особам обладнання без переходу права власності на таке обладнання від платника до фізичної особи (передбачає повернення обладнання), у тому числі якщо така передача відбувається за договором позички у строкове користування, то така операція з передачі обладнання не є об’єктом оподаткування ПДВ у розумінні підпункту «а» п. 185.1 ст. 185 Кодексу, оскільки така операція не відповідає поняттю операції з постачання товарів, визначеному п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Щодо питання шостого

Базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті - платника ПнВК відповідно до п. 135.2 ст. 135 Кодексу є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та п.п. 141.91.3 п. 141.91 ст. 141 Кодексу. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті - платника ПнВК визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

Перелік складових, що включаються до бази оподаткування, встановлено п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.2.1.6 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Кодексу база оподаткування визначається, зокрема, як сума вартості майна (робіт, послуг), наданого (наданих) особі, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг), за винятком:

а) наданого (наданих) неприбутковим організаціям, оподаткування операцій з якими регулюється підпунктами 135.2.1.8 і 135.2.1.8 1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Кодексу;

б) розповсюдженого (розповсюджених) резидентом Дія Сіті - платником ПнВК (у тому числі із залученням третіх осіб) під час проведення рекламних (маркетингових) заходів, за умови що звичайна ціна одиниці товару (робіт, послуг), що використовується в рекламному (маркетинговому) заході як окрема одиниця розповсюдження, не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року;

в) якщо вартість такого майна (робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Кодексу або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 Кодексу та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 Кодексу;

г) додаткових благ, що надаються резидентом Дія Сіті - платником ПнВК на користь спеціалістів резидента Дія Сіті, якщо такі додаткові блага не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб через відсутність персоніфікованого обліку.

ґ) суми пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів, передбачених підпунктами «в» і «г» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Для цілей п.п. 135.2.1.6 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Кодексу:

безоплатно наданим майном вважається також майно, нестача якого виявлена під час інвентаризації, за умови що балансова вартість такого відсутнього майна станом на дату проведення інвентаризації перевищує 5 відсотків сукупної балансової вартості відповідної однорідної групи майна, щодо якого проводиться інвентаризація (крім списання нестачі у межах норм природного убутку), та платник податку не звернувся до відповідних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення чи притягнення винних осіб до відповідальності або не вжив заходів до стягнення суми компенсації із зберігача, страхової компанії тощо у зв’язку з такою нестачею;

однорідна група майна означає сукупність майна, що об’єднується за ознакою однорідності сировини і матеріалу, призначення, способу виробництва тощо. Якщо платником податку визначен