Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи (5 відс.) військовий збір 1 відс.), не є платником ПДВ. Розробляє мобільні застосунки та поширює їх через Google Play, у тому числі з платними підписками користувачів. Договір на розповсюдження застосунків ( ) укладається з відповідною юридичною особою Google залежно від території; за п. 3.1 договору Google діє як агент або як постачальник послуг маркетплейсу.
Платежі обробляє Google Payment Corp (США) за умовами використання Google Payments для продавців. Виплати надходять раз на місяць (приблизно15 числа наступного місяця) на розрахунковий рахунок фізичної особи - підприємця в банку України в гривні або доларах США. Google утримує комісію (до 15 відс. для підписок) до виплати, платника перераховується сума після утримання. Можливі повернення, скасування та відкликання платежів, які коригують наступні виплати.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Яку суму враховувати в доході платника єдиного податку: суму, що надійшла на рахунок після утримання комісії Google, чи повну суму, сплачену користувачами, до утримання комісії? Чи потрібно відображати комісію Google окремо?
2. Чи утримання комісії Google до виплати є негрошовою формою розрахунків у розумінні п. 291.6 ст. 291 Кодексу, і чи може воно призвести до втрати права на спрощену систему оподаткування?
3. Чи виникає у платника обов’язок утримувати податок з доходів нерезидента (податок на репатріацію) згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу при утриманні Google комісії?
4. Чи виникає в мене як у неплатника ПДВ обов'язок нараховувати ПДВ на вартість послуг Google, отриманих від нерезидента, та подавати розрахунок згідно з п. 208.4 ст. 208 Кодексу?
5. Як відображати в обліку та оподаткуванні виручку у валюті та коригування (повернення, скасування, відкликання платежів) після здійснення виплати?
Щодо першого та другого питань
Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, користуються зазначеним правом, якщо вони зареєстровані як підприємці у порядку, визначеному законом (частина друга ст. 5 Закону № 959).
Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).
Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5), яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених Положенням № 5 заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Відповідно до абзацу першого п. 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).
Згідно з п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 Кодексу до складу доходу фізичної особи – підприємця не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).
Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 Кодексу).
Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.
Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм п.п. 296.5 і 296.6 ст. 296 Кодексу (п. 296.7 ст. 296 Кодексу).
Згідно з п.п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.п. 44.1 ст. 44 Кодексу.
Щодо першого та другого питання
Якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий на платформах Google Play та в подальшому перераховуються на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то такі кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу. Датою отримання зазначеного доходу є дата надходження коштів на рахунок, відкритий на платформах Google Play.
При цьому доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є сума, яка визначена у первинному документі (з урахуванням суми комісії, яку вираховують Google Play), та перерахована у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання валюти коштів на рахунок, відкритий на платформах Арр Store / Google Play.
Разом з тим, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунку, відкритому у системі Google Play, тобто не зараховуються на рахунок, відкритий у банківській установі України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунок в Україні, який відкритий для власних потреб, то такі кошти оподатковуються як іноземний дохід за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.
Разом з тим самостійне утримання Google Play належної йому винагороди з отриманих від покупців коштів не підпадає під поняття негрошової форми розрахунків або бартерної (товарообмінної операції).
Водночас, якщо на підставі договору відбувається погашення заборгованості між Google Play та фізичною особою – підприємцем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі складеного документу (акту, заяви тощо), то такі розрахунки відносяться до негрошових, що позбавляє права фізичну особу – підприємця застосовувати спрощену систему оподаткування.
Одночасно зауважуємо, що у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначено у п. 291.6 ст. 291 Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу.
Щодо п’ятого питання
Якщо зарахування перерахованих замовником коштів на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи відбулося в одному звітному періоді, а повернення їх здійснюється у наступному, то сума цих коштів включається до складу доходу платника єдиного податку у звітному податковому періоді, в якому зазначені кошти були отримані та відображаються у відповідній податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.
Разом з тим, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи має право здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення шляхом подання уточненої декларації до раніше поданої декларації або уточнення показників у складі звітної декларації за наступний податковий період.
Одночасно зауважуємо, що платник податків може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось повернення лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення платника податку або/та інших документів.
Щодо третього питання
Правові відносини, що виникають при наданні хмарних послуг та особливості їх використання регулює Закон України від 17.02.2022 № 2075-IX «Про хмарні послуги».
Відповідно до частини першої ст. 2 Закону № 2075-IX хмарна послуга – послуга з надання хмарних ресурсів за допомогою технології хмарних обчислень.
Хмарні ресурси – будь-які технічні та програмні засоби або інші компоненти інформаційної (автоматизованої) системи, доступ до яких забезпечують технології хмарних обчислень, зокрема процесорний час (обчислювальна потужність), місце у сховищах даних, обчислювальні мережі, бази даних і комп’ютерні програми.
Частиною другою ст. 3 Закону № 2075-IX визначено, що до хмарних послуг належать:
інфраструктура як послуга – хмарна послуга, що полягає у наданні користувачу хмарних послуг обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технології хмарних обчислень;
платформа як послуга – хмарна послуга, що полягає у наданні користувачу хмарних послуг доступу до інфраструктури та наборів комп’ютерних програм (операційних систем, системних комп’ютерних програм, програмних засобів для комп’ютерного програмування, програмних засобів управління базами даних) за допомогою технології хмарних обчислень;
програмне забезпечення як послуга – хмарна послуга, що полягає у наданні користувачу хмарних послуг доступу до прикладних комп’ютерних програм за допомогою технології хмарних обчислень через онлайн-сервіс або комп’ютерні програми-агенти;
безпека як послуга – послуга з кіберзахисту, що надається користувачу хмарних послуг з використанням хмарних ресурсів;
інші послуги, що відповідають визначенню хмарних послуг.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, встановлений п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Відповідно до п.п. «з» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, зокрема відносяться брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів.
Крім того, п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, зокрема відносяться інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Виходячи з викладеного вище, оскільки агентські послуги надаються Google, який зареєстрований в США, тобто агентські послуги надаються не на території України, то виплати за такі послуги не є об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України.
Щодо четвертого питання
Термін «електронні послуги» та види таких послуг визначено у п.п. 14.1.565 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Так, під електронними послугами розуміються послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях.
До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:
а) постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;
б) надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет;
в) постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;
г) надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів;
ґ) постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);
д) надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень;
е) постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;
є) надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи веб-порталах.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 та п. 180.1 ст. 180 Кодексу, зокрема особа – нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг.
Положення вказаного підпункту Кодексу не поширюється на нерезидентів, які:
постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;
здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;
постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.
Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Пунктами 186.2 – 186.4 ст. 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, зазначених у п. 186.3 ст. 186 Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Відповідно до п. 186.31 ст. 186 Кодексу місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг.
При цьому, місцезнаходження отримувача електронних послуг визначається, зокрема, для отримувача послуг – фізичної особи, яка зареєстрована як суб'єкт господарювання, – за місцем реєстрації такого отримувача як суб'єкта господарювання.
Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 ст. 186 Кодексу, є місце реєстрації постачальника (п. 186.4 ст. 186 Кодексу).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статях 180 і 208 Кодексу.
Згідно з п. 180.2 ст. 180 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 2081 Кодексу.
Відповідно до пунктів 208.2 – 208.4 ст. 208 Кодексу отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 Кодексу, якою є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства.
Згідно з п. 208.4 ст. 208 Кодексу якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з п. 208.5 ст. 208 Кодексу отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил розділу V Кодексу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.
Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання електронних послуг нерезидентами – платниками ПДВ фізичним особам на митній території України визначено у ст. 2081 Кодексу.
Абзацом другим п. 2081.1 ст. 2081 Кодексу визначено, що якщо електронні послуги на митній території України постачаються фізичній особі через посередника, то для цілей оподаткування ПДВ вважається, що посередник є постачальником таких електронних послуг. На такого посередника, якщо він є особою – нерезидентом, поширюються правила оподаткування, встановлені ст. 2081 Кодексу.
Положення абзацу другого п. 2081.1 ст. 2081 Кодексу не поширюються на осіб – нерезидентів, які постачають електронні послуги за посередницькими договорами у разі, якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника.
Згідно з п. 2081.6 ст. 2081 Кодексу база оподаткування операцій з постачання особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до п. 2081.2 ст. 2081 Кодексу, електронних послуг визначається виходячи з вартості таких послуг. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до вартості електронних послуг, крім операцій, звільнених від оподаткування ПДВ.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо.
Щодо питання 4
Якщо зазначені у зверненні послуги, які нерезидент надає ФОП (неплатнику ПДВ), належать до категорії електронних послуг та такий нерезидент зареєстрований як платник ПДВ відповідно до п. 2081.2 ст. 2081 Кодексу, то оподаткування ПДВ операцій з постачання таких послуг нерезидентом – платником ПДВ фізичній особі здійснюється за правилами, встановленими ст. 2081 Кодексу, тобто обов’язок щодо нарахування та сплати ПДВ при здійсненні таких операцій покладається саме на такого нерезидента – платника ПДВ.
Якщо постачальником зазначених у зверненні послуг є нерезидент, який не зареєстрований як платник ПДВ відповідно до норм п. 2081.1 ст. 2081 Кодексу, та місце постачання таких послуг згідно зі ст. 186 Кодексу визначається на митній території України, то відповідальною особою у частині нарахування та сплати ПДВ до бюджету за такою операцією є отримувач таких послуг від нерезидента. У цьому випадку фізична особа – підприємець, який не зареєстрований як платник ПДВ, виступаючи у якості податкового агента такого нерезидента, буде зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ, а також скласти та подати до контролюючого органу розрахунок податкових зобов'язань.
Слід зауважити, що будь-які висновки щодо податкового обліку, а також відповідальності платника при здійсненні конкретних операц
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |