X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.11.2026 р. № 6616/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

  Державна податкова служба України розглянула звернення Установи щодо застосування норм податкового законодавства з ПДВ та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відповідно до Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі – Закон № 772) Установа здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі шляхом їх реалізації у випадках та порядку, визначених законодавством.

Активи – це кошти, майно, майнові та інші права, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Відповідно до статті 216 Закону № 772, реалізація активів здійснюється на електронних аукціонах (торгах) в електронній торговій системі, адміністрування якої здійснюється суб’єктом господарювання державного сектору економіки.

Одержані від реалізації активів кошти зараховуються на депозитні рахунки Установи.

Відповідно до частини шостої статті 21 Закону № 772, у разі якщо активи, щодо яких скасовано арешт, були реалізовані Установою у встановленому Законом № 772 порядку, одержані кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами, повертаються Установою у безготівковій формі особі, яка була законним власником таких активів на момент їх реалізації. При цьому Установа:

не набуває права власності на арештовані активи у зв'язку з їх передачею в управління;

здійснює щодо таких активів повноваження, прямо визначені Законом № 772;

організовує реалізацію арештованих активів в порядку примусового продажу;

забезпечує проведення електронного аукціону;

отримує кошти від реалізації активів на визначені у Законі № 772 рахунки;

за результатами реалізації оформлює відповідні документи, передбачені законодавством.

Відповідно до Порядку реалізації арештованих активів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2026 № 846 (далі – Порядок), Установа виступає організатором електронного аукціону (торгів) з реалізації активів, що перебувають на території України.

Порядком також передбачено, що стартова ціна лота визначається без урахування податку на додану вартість.

Порядком передбачено, що встановлені законодавством податки та збори (обов’язкові платежі) за придбаний актив сплачуються переможцем електронного аукціону (торгів) в установленому законодавством порядку.

Враховуючи викладене, Установа просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань.

1. Чи є Установа особою, яка здійснює операцію з постачання товарів у розумінні підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, у разі реалізації арештованого активу на електронному аукціоні відповідно до Закону № 772 та Порядку?

2. Чи є операція з реалізації Установою арештованого активу переможцю електронного аукціону об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ?

3. Чи включаються кошти, отримані Установою від переможців електронних аукціонів за реалізовані арештовані активи, до обсягу операцій з постачання товарів, який враховується для цілей обов'язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до статті 181 розділу V ПКУ?

4. Чи виникає в Установи обов'язок зареєструватися платником ПДВ у разі, якщо сукупна вартість реалізованих арештованих активів протягом відповідного періоду перевищує граничний обсяг, визначений статтею 181 розділу V ПКУ, але при цьому Установа не здійснює звичайної господарської діяльності з продажу власного майна?

5. У разі визнання Установи особою, яка здійснює оподатковуване постачання товарів, просимо визначити момент виникнення податкових зобов'язань з ПДВ при реалізації активу через електронний аукціон, зокрема чи є таким моментом:

дата визначення переможця аукціону;

дата укладення договору купівлі-продажу;

дата надходження коштів від переможця;

дата складення акту про реалізацію;

інша дата.

6. У разі визнання відповідної операції об'єктом оподаткування ПДВ, просимо роз'яснити, хто саме повинен складати та реєструвати податкову накладну переможцю електронного аукціону – Установа, організатор електронного аукціону чи інша особа?

7. Чи повинна Установа нараховувати ПДВ понад суму, сплачену переможцем електронного аукціону, якщо в умовах аукціону стартова та/або остаточна ціна лота визначена без урахування ПДВ?

8. Якщо Установа має нараховувати ПДВ, який порядок визначення бази оподаткування при реалізації активу через електронний аукціон, зокрема: чи є базою оподаткування вся сума, сплачена переможцем аукціону, чи ця сума має бути зменшена на розмір відповідних платежів, винагороду організатора торгів та інші витрати?

9. Чи виникає в Установи обов'язок складати податкову накладну у разі, якщо операція з реалізації арештованого активу не є постачанням товарів або не є об'єктом оподаткування ПДВ?

10. Чи відрізняється порядок оподаткування ПДВ залежно від виду активу, що реалізується Установою, зокрема, у разі реалізації:

нерухомого майна;

транспортних засобів;

обладнання;

товарно-матеріальних цінностей;

майнових прав;

активів, що перебувають під митним контролем;

інших активів.

11. Чи застосовуються до операцій Установи з реалізації арештованих активів спеціальні положення ПКУ, які виключають відповідну операцію з поняття постачання товарів для цілей ПДВ?

12. Чи поширюється на Установу податковий режим, встановлений ПКУ для реалізації арештованого майна органами державної виконавчої служби, з урахуванням відмінностей у правовому статусі Установи та органів державної виконавчої служби?

13. Чи зобовʼязана Установа зареєструватися платником ПДВ у зв'язку з реалізацією арештованих активів через електронні аукціони, якщо сукупна вартість таких реалізованих активів перевищує граничний обсяг, встановлений статтею 181 розділу V ПКУ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст права власності полягає в тому, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 772 Установа є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Установі, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими (пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 772).

Порядок реалізації активів визначено статтею 216 Закону № 772.

Частиною першою статті 216 Закону № 772 передбачено, що рухоме майно може бути передано Установі для реалізації без згоди власника, за рішенням слідчого судді, суду за наявності хоча б однієї з підстав, визначених зазначеною частиною.

Реалізація майна в порядку, передбаченому статтею 216 Закону № 772, здійснюється за ціною, не нижчою за ринкову, крім випадку, передбаченого абзацом шостим цієї частини.

Активи, визначені частиною першою  статті 216 Закону № 772, передаються для реалізації без згоди власника, на підставі ухвали слідчого судді, суду про передачу активів Установі для їх реалізації.

Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, підпис на якій засвідчено нотаріально.

Реалізація активів відповідно до Закону № 772 є примусовою реалізацією (примусовим продажем), крім випадків реалізації активів за згодою власника.

Реалізація активів, крім активів, зазначених в абзацах шостому - восьмому цієї частини, здійснюється на електронних аукціонах (торгах) в електронній торговій системі, адміністрування якої здійснюється суб’єктом господарювання державного сектору економіки, яка використовується для приватизації державного і комунального майна відповідно до Закону України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна» (частина друга статті 216 Закону № 772).

Одержані від реалізації активів кошти зараховуються на депозитні рахунки Установи (частина третя статті 216 Закону № 772).

Згідно зі статтею 24 Закону № 772 надходження від здійснюваного Установою управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, яка є основною (пункт 194.1 статті 194 розділу V ПКУ).

Податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (підпункт 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (далі – перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України
від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статті 183 розділу V ПКУ (пункт 201.8 статті 201 розділу V ПКУ).

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов’язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I та пункті 180.1 статті 180 розділу V ПКУ.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Якщо Установа реалізує арештовані активи, які прийняті нею в управління, при цьому власником таких активів на момент їх реалізації є інша особа, то за операцією з постачання таких активів, з метою виконання податкових обовʼязків з ПДВ, фактичним постачальником є власник таких активів (особа, від якої переходить право власності до покупця внаслідок здійснення операції з примусової реалізації таких активів), а не Установа, яка виключно виконує процедуру їх примусового продажу відповідно до чинного законодавства України.

Щодо питань 2, 5, 6, 7, 8, 11

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ обʼєктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі статтею 186 розділу V ПКУ знаходиться на митній території України. При цьому постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник (у тому числі продаж такого товару), а також постачання товарів за рішенням суду.

Отже, операція з реалізації арештованого активу переможцю електронного аукціону є операцією з постачання товарів/послуг та відповідно обʼєктом оподаткування ПДВ.

Згідно з загальними правилами, визначеними ПКУ, податок на додану вартість нараховується платником податку – постачальником товарів/послуг при здійсненні операцій з їх постачання виходячи з договірної вартості таких товарів/послуг та додається до ціни товарів/послуг.

Нарахування податкових зобовʼязань здійснюється на дату події, визначеної пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, яка сталася раніше:

або на дату відвантаження товарів / оформлення документа, який засвідчує факт постачання послуг,

або на дату отримання коштів в оплату вартості таких товарів/послуг.

На таку дату платник податку – постачальник товарів/послуг зобовʼязаний скласти відповідну податкову накладну на покупця таких товарів/послуг і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Щодо питань 3, 4, 13