Державна податкова служба України розглянула звернення ТОВ … (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з плати за землю та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Товариство поінформувало, що є власником нежитлової будівлі (далі – Об’єкт нерухомості), розташованої на земельній ділянці комунальної власності у м. … (далі – Ділянка). Кадастровий номер Ділянки 0000000000:00:000:0000, на дату звернення питання землекористування Ділянкою вирішується. Товариство 18.02.2026 подало звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) (далі – Декларація) з позначкою «Орендна плата» з нарахованою річною сумою податкового зобов’язання за Ділянку, копія якої до звернення надана.
Проте Товариство повідомлено листом ГУ ДПС у … від 20.02.2026 № …. (далі – Повідомлення) про відмову у прийняті звітності у зв’язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме згідно із зазначеним кадастровим номером в Декларації у 2026 році відсутнє право оренди на неї. Рішенням ДПС про результати розгляду скарги від 09.10.2026 № … Повідомлення залишено без змін, копії яких надані до звернення.
У зв’язку із зазначеним Товариство просить надати роз’яснення: чи зобов’язане подавати податкову декларацію з плати за землю щодо Ділянки у разі відсутності права власності або право оренди на цю Ділянку та сплачувати земельний податок або орендну плату за фактичне користування нею на користь територіальної громади м. Києва в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (далі – Цивільний кодекс).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 Кодексу).
Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни та/або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема права власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей заявником для проведення реєстраційних дій до Реєстру речових прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (статті 125, 126 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)).
Підставою для нарахування земельного податку є, зокрема, дані Державного земельного кадастру (далі – Держкадастр), дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (підпункти «а», «б» пункту 286.1 статті 286 Кодексу), а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Кодексу).
Згідно з пунктом 288.1 статі 288 Кодексу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки перелік орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни, за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 № 783 «Про затвердження форми Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності».
Оскільки згідно з Повідомленням у контролюючого органу відсутня інформація щодо укладеного договору оренди на Ділянку, то у Товариства відсутні підстави для справляння орендної плати за Ділянку.
Водночас у Держкадастрі міститься інформація, що за Товариством закріплено право користування Ділянкою з 18.12.2021. Проте Товариство не повідомило про підстави внесення таких відомостей до Держкадастру.
У разі наявності правовстановлюючих документів на Ділянку Товариство має справляти земельний податок за фактичне користування нею.
У статті 120 Земельного кодексу передбачений механізм переходу права на земельну ділянку у разі набуття прав власності на об’єкт нерухомого майна.
Зокрема якщо об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об’єкта нерухомого майна зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 Земельного кодексу.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу, зобов’язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому Кодексом (частина одинадцята статті 120 Земельного кодексу).
Крім цього земельним законодавством передбачена відповідальність за ухилення осіб від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них (пункт «ї» частини першої статті 211 Земельного кодексу).
Оскільки контроль за дотриманням земельного законодавства та справляння плати за землю належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (стаття 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), то органи місцевого самоврядування, які реалізують свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташовані земельні ділянки, що використовуються без правовстановлюючих документів, керуючись нормами статей 377, 1214 Цивільного кодексу, статей 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу, мають право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (статті 1166, 1167 Цивільного кодексу) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування ними, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.
Проте компенсація у формі недоотриманої органом місцевого самоврядування орендної плати за землю не містить ознак податкового платежу у розумінні Кодексу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |