X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.11.2026 р. № 6649/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця … (далі – Підприємець)

від … б/н (вх. ДПС № … від …) про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Підприємець планує здійснювати діяльність у сфері надання послуг з прокату обладнання. З метою оптимізації розрахунків та покращення сервісу для клієнтів, планується впровадження безготівкових розрахунків із застосуванням технології інтернет-еквайрингу. Прийом платежів здійснюватиметься за допомогою QR-коду, при скануванні якого клієнт автоматично переходитиме на захищену веб-сторінку (платіжну форму) банку-еквайра (АТ «М» (М), АТ КБ «П» тощо) для введення реквізитів платіжної картки та здійснення оплати за послуги прокату.

Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Чи вважається операція з оплати послуг прокату через QR-код, який спрямовує клієнта на платіжну форму інтернет-еквайрингу банку, розрахунковою операцією в розумінні статті 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон
№ 265)?

2. Чи зобов’язаний Підприємець застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або програмні РРО (далі – ПРРО) та видавати клієнту розрахунковий документ (фіскальний чек) у випадку, якщо безготівкова оплата за послуги прокату здійснюється через зазначений QR-код (інтернет-еквайринг)?

3. Якщо застосування РРО / ПРРО та видача фіскального чека є обов’язковими, то в який саме момент (в день зарахування коштів на виписку банку, чи безпосередньо в момент ініціювання транзакції клієнтом) та в якій формі (паперовій чи електронній на е-mail / viber) такий чек має бути наданий споживачеві?

Щодо питання 1

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено у Законі № 265. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно із статтею 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Враховуючи викладене, як відповідь на питання 1 повідомляємо, що відповідно до визначень понять та вимог, які встановлено статтями 2 та 3 Закону № 265 відповідно, будь-який спосіб розрахунків за товари (послуги), що описані Підприємцем у зверненні, містять ознаки розрахункових операцій.

Щодо питання 2 та 3

Згідно з підпунктом 10 пункту 2 Правил формування, передачі та обробки структури даних і графічного зображення QR-коду для обміну реквізитами кредитових та миттєвих кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19 серпня 2025 року № 97 (далі – Правила) QR-код – сформований відповідно до цих Правил матричний двовимірний штрихкод, який призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрихкоду з метою швидкого та безпомилкового формування платіжної інструкції для ініціювання кредитового та/або миттєвого кредитового переказу та є графічним кодуванням структури даних QR-коду.

Пунктом 8 Правил визначено опис елементів структури даних QR-коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версій форматів QR-кодів 001, 002, 003, які наведено в додатках 2 – 4 до цих Правил.

Відповідно до пункту 20 розділу ІV Правил QR-код сканується за допомогою платіжного застосунку, спеціалізованого обладнання або універсального сканера QR-кодів. Інформація, що міститься в QR-коді, розкодовується і використовується для заповнення реквізитів отримувача та інших даних кредитового та/або миттєвого кредитового переказу в платіжній інструкції, яка формується в платіжному застосунку або в іншій інформаційній системі надавача платіжних послуг.

Разом із цим у пункті 13 статті 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Тобто, QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахунки, не є платіжним засобом.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, в тому числі, нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

Так, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Разом із цим, право не застосовувати РРО / ПРРО при здійсненні розрахунків встановлено, зокрема у пункті 14 статті 9 Закону № 265, а саме:

при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

При цьому зазначене право втрачається у випадках приймання оплати за товар (роботи, послуги) у способи, відмінні від зазначених у пункті 14 статті 9 Закону № 265.

Надати однозначну відповідь щодо можливості незастосування Підприємцем РРО / ПРРО ДПС позбавлена можливості, оскільки звернення не містить повного опису та всіх можливих способів оплати, які можуть бути запропоновані споживачу, а саме чи приймає Підприємець до оплати готівку та/або електронні платіжні засоби.

В описаній у зверненні ситуації фіскальний касовий чек має бути сформований Підприємцем не пізніше наступного робочого дня на підставі опрацьованої банківської виписки та наданий споживачеві у момент передачі обладнання в оренду.

Крім того, як уже зазначалось, у пункті 2 статті 3 Закону № 265 передбачена та допускається можливість, за згодою або бажанням споживача, надавати розрахунковий документ, виключно в електронній формі, на наданий таким споживачем абонентський номер або адресу електронної пошти.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

________________________________________________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію